Путіна можна перемогти новинами і серіалами – FT

Захід запізно починає помічати силу пропагандистської машини Кремля. Головнокомандувач сил НАТО назвав анексію Криму "найбільш неймовірним інформаційним бліцкригом, який він коли-небудь бачив". А донька загиблого російського опозиціонера Жанна Нємцова звинуватила у загибелі батька атмосферу ненависті, створену пропагандою Кремля.

"Радянської імперії вже не існує, але Кремль досі має вплив на 142 мільйони росіян і близько 93 мільйони мешканців інших колишніх республік СРСР", - пише на сторінках Financial Times старший співробітник Legatum Institute Петро Померанцев, додаючи, що брюссельський фонд European Endowment for Democracy шукає способи, як протистояти російській пропаганді.

Експерти дуже швидко помітили різницю між інформаційною війною часів Холодної війни і тепер. Тоді російськомовні західні ЗМІ, такі як російська служба BBC і "Радио Свобода" ставили за мету зламати інформаційну залізну завісу. Боротьба була проти цензури і за існування різних точок зору. Сьогодні телебачення повністю контролюється Кремлем, однак в росіян залишається доступ до альтернативної інформації в інтернеті.

Російськомовні мешканці України, Молдови і країн Балтії, на яких головним чином скерована російська пропаганда і через кого найбільше непокояться політики в США і ЄС, мають повний доступ до ЗМІ підконтрольних Кремлю, місцевої і західної преси. І кожне з цих джерел інформації пропонує свою версію реальності.

Приміром, в Естонії ті, хто стежив за позицією російських і західних ЗМІ щодо збитого малайзійського "Боїнга 777" в Донбасі тепер не вірять нікому в цьому питанні.

"Щось подібне сталося і в Харкові, де опитування виявили дуже високий відсоток людей, які не довіряють усім ЗМІ і не важливо, російські вони чи західні", - йдеться в статті.

Тим не менше, є багато глядачів, які просто зачаровані російським телебаченням. Влада Росії "розмиває лінії" між фактами і вигадками: актуальні події подають так, ніби це художнє кіно і сенсація, додаючи до них страшні байки про російських дітей, "розіп'ятих" українськими солдатами чи про таємні плани США провести "етнічні чистки" на Сході України.

Дезінформація виписується так, щоб вона виглядала послідовною. Новини зосереджені на війні в Україні, західній "змові" проти Росії і позитивних історіях про Володимира Путіна. Президент нібито забезпечує стабільність Росії, "оточеній ворогами". Це посилюється дорогими художніми фільмами на історичну тематику, які допомагають викликати симпатію до його політики: возвеличення битв за Крим в часи Другої світової війни або казки про мерзенних лібералів, які вступають в змову з ворогами вітчизни.

В цей же час, кремлівська пропаганда ігнорує новини місцевого і соціального значення. Тому експерти Endowment for Democracy радять створити інформаційні агенції чи телеканали новин, які будуть звертати увагу на теми, яких Москва уникає.

Варто готувати інформаційні матеріали про ситуацію в російській медицині, в школах, судах тощо. Також експерти радять демонструвати росіянам документальні фільми на соціальну тематику: драматичні фільми про школи і шпиталі, реаліті-шоу про етнічну напругу в країні. Автор зауважує, що росіяни не зможуть самостійно створити високоякісний продукт такого спрямування. Тому їм буде потрібна фінансова і експертна підтримка Заходу, зокрема Великобританія могла б її забезпечити з огляду на її серйозний телевізійний досвід.

На думку Померанцева, інформаційна кампанія повинна супроводжувати реальні соціальні і політичні зміни.

"Якщо британський Департамент міжнародної співпраці буде підтримувати юридичну реформу в Україні чи Молдові, йому варто супроводжувати це телевізійними серіалами про судову систему. BBC Media Action працював з головними українськими медіа компаніями над короткими драматичними фільмами про молодих людей, які стали заручниками війни. Бюджет був мізерний, але це той тип проектів, які зараз потрібні", - пише автор.

Путін знає, що ЗМІ і розваги такі ж необхідні, як і лікарі чи солдати. Захід припустився помилки в 90-х, покинувши розвиток преси в республіках колишнього СРСР і дозволивши ринку самостійно розвиватися. Це призвело до того, що преса потрапила до рук олігархів чи корумпований режимів.

Раніше видання New York Times писало, що війська Росії в прикордонних селищах руйнують міфи пропаганди. Невелике село Головінка перетворилося в епіцентр бойових дій. На військовій базі Кузьмінка неподалік раніше було порожньо й тихо. Але тепер тут повно солдатів і військової техніки.

Голова спостережної місії ОБСЄ Поль Пікар розповів журналістам New York Times про те, за даними спостерігачів, з 1 вересня минулого року до 1 липня 2015 року український кордон перетнули понад 20 тисяч чоловіків у військовій формі, які прямували в Донецьку і Луганську області.

"Вони нам сказали, що не можуть переходити кордон зі зброєю, але отримують зброю на тому боці", - сказав Пікар.

В цей же час, Нідерланди і Польща шукають фінансування на російськомовне ЗМІ без пропаганди. Метою проекту є те, щоб російськомовні жителі Східної Європи могли отримувати доступ до незалежної інформації, вільної від пропаганди. У березні 2015 року повідомлялося, що глави ЄС вирішили координовано боротися з російською пропагандою. Про необхідність протидії пропаганді говорила глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні, і представила план.