Україна направила вже два запити в Іран щодо доступу до "чорних скриньок" літака – Офіс генпрокурора

Україна вже направила другий запит про міжнародно-правову допомогу в Ірані з проханням отримати доступ до "чорних скриньок" збитого літака й щодо можливості брати участь у їх розшифровці. Як розповіла начальниця Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу генпрокурора Поліна Чиж, відповіді поки немає і іранський експерт в Україну сьогодні не приїде.

На засіданні парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Чиж відзначила, що після заяв Ірану про те, що "чорні ящики" настільки пошкоджені, що їх можна відкрити лише в певних лабораторних умовах в іншій країні, Україна запропонувала для цього свою лабораторію в Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

"15 січня повинен був приїхати експерт, який оглянув би цю лабораторію і фактично дав згоду, повернувся в Іран, забрав "чорні ящики" і повернувся назад в Україну, щоб проводити ці дослідження разом з нашими експертами і тими особами, яких ми б вважали за необхідне залучити", - розповіла начальниця департаменту.

За її словами, інформація про те, що Іран нібито не передає "чорні ящики", поки не може бути ані підтверджена, ані спростована. У свою чергу, іранська сторона заявила, що їхній експерт 15 січня не приїде, але це питання вирішується. У вівторок Україна підготувала другий запит із проханням надати доступ до "чорних скриньок" і вирішити питання щодо можливості розшифровки українськими експертами.

Чиж також розповіла про те, що в запиті Україна просить надати доступ до речей, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні – частин літака, сидінь тощо.

Уранці 8 січня в Ірані зазнав аварії Boeing 737 "Міжнародних авіаліній України", що летів з Тегерана до Києва. В авіакатастрофі загинуло 11 громадян України – двоє пасажирів і дев'ять членів екіпажу. Крім українців на борту літака перебували громадяни Ірану, Канади, Німеччини, Великої Британії, Швеції та Афганістану: всього 176 осіб.

Спершу Іран заперечив свою причетність до катастрофи, відразу заявивши про технічну несправність літака Boeing 737 2016 року випуску, що пройшов техобслуговування за день до вильоту.

Однак 11 січня командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджізаде взяв на себе всю відповідальність за катастрофу. Згідно з офіційною версією, цивільний борт збили помилково.

Перед цим про те, що Boeing був атакований ППО Ірану, заявляли президент США Дональд Трамп, канадський і британський прем'єр-міністри Джастін Трюдо і Борис Джонсон, генсек НАТО Єнс Столтенберг. У Тегерані цю версію відкидали, звинувачуючи США у "психологічній війні".

Влада України на заяви західних партнерів реагувала стримано, і президент Володимир Зеленський закликав дочекатися завершення розслідування і утриматися від спекуляцій. Але після зізнання Тегерана секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що справжня причина авіакатастрофи була відома йому ще до цих заяв. Тим не менш, у РНБО стверджували, що розглядають сім версій.

Детальніше про катастрофу і ситуацію на Близькому Сході читайте в матеріалі Сергія Немирича "Жвавий жах 2020".