Жвавий жах 2020

"Переговори були довгі та виснажливі, чого варто було очікувати від сторін, "кожна з яких вважала іншу брехливою і крадійкуватою".

Маргарет Макміллан щодо британсько-російських переговорів про поділ Персії у 1907 році.

Високосний рік розпочався бурхливо. Вже 3 січня сталася подія, наслідки якої впливатимуть на розвиток ситуації на Близькому Сході та у світі ще довго.

Йдеться про санкціоновану президентом США страту генерал-майора Касема Сулеймані - керівника сил спеціальних операцій Аль-Кудс іранського Корпусу вартових Ісламської революції.

Найкраще значення його страти для Ірану охарактеризувати радянським кліше: "Зовнішня і безпекова політика Ісламської республіки зазнала важкої та непоправної втрати". Поховання засвідчило народну популярність К.Сулеймані, а іранська помста - поміркованість Тегерана і відкритість до торгів.

Чи вдасться аятолам знайти порівнянну за масштабом фігуру, якщо її шукатимуть? Невідомо. Але зрозуміло інше - момент для Ірану втрачений. США значно послабили противника, відкрили поле для зміцнення своїх позицій без широкомасштабного застосування військової сили. Нові санкції, нові обмеження, нові переговори…

Ще одне. Повідомлення про роль релігійних переконань та апокаліптичних візій при прийнятті американцями рішення про страту іранського генерала у черговий раз доводить важливість людської ідентичності. Ми поводимося відповідно до того, ким ми є, точніше, ким ми себе вважаємо. І це працює у найбільш модерних країнах.

І найважливіше. Ця операція створила прецедент страти американськими спецслужбами іноземного державного діяча за дії, що їх США вважають тероризмом. І це принципова новація, бо К.Сулеймані був чинним діячем військового формування суверенної держави, на відміну від членів і лідерів недержавних терористичних організацій, зокрема Бін Ладена та інших. Американці готувалися довго і ретельно: тільки процес оголошення Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією тривав майже 12 років - з 2007-го по 2019-й.

Зрозуміло, що такий прецедент сподобався багатьом, хто може вважати досвід американців вартим запозичення. Неважко спрогнозувати спроби його наслідування, зокрема, і в нашому регіоні…

Однак це довгострокові наслідки. Криза ж іще більше поглибилася за п'ять днів - через падіння 8 січня поблизу Тегерана українського літака Boeing 737, що забрало життя 176 пасажирів і членів екіпажу. Після більш як доби неофіційних заяв про технічні несправності літака з посиланнями на джерела у канадській і європейських розвідках, лідери Канади і Великої Британії офіційно звинуватили Іран у випадковому знищенні пасажирського лайнера з поставленого Росією протиповітряного ракетного комплексу. Цю інформацію напівофіційно підтверджують і в США. У мережі з'явилися відповідні відео.

Остаточний вердикт про причини катастрофи має винести міжнародне розслідування. Зараз зрозуміло одне: Україні слід робити все для досягнення максимально об'єктивного результату, наполягаючи на дотриманні визначених процедур із найширшим залученням усієї наявної інформації, доказів та експертів від усіх зацікавлених сторін. Це важливо насамперед для пам'яті загиблих.

Ситуація навколо катастрофи стала лакмусовим папірцем для виявлення позиції, виваженості і нервів багатьох гравців і коментаторів як в Україні, так і за її межами. Активне залучення до ігор великих без належних підстав може коштувати занадто дорого. Кожен має усвідомлювати власні можливості і ролі. Як відомо, гібрид - це чи не найстрашніша кара грецьких богів для правителів і героїв. Дріб'язкове з'ясовування стосунків у нашому болоті не варте інтересів України, які на кону.

Успішне міжнародне розслідування за будь-яких його результатів може суттєво оздоровити ситуацію. Провал розслідування свідчитиме про поглиблення кризи світового порядку з, на жаль, передбачуваними наслідками дальшої підміни сили права правом сили. І для України також.

Остаточне доведення "ракетної" версії значно посилить американські позиції у конфлікті з Іраном і створить певні можливості для пошуку російського сліду. Водночас українська авіакомпанія МАУ та американська Boeing уникнуть величезного фінансового і репутаційного удару, якого завдало б підтвердження початкової гіпотези про технічну несправність літака.

І наостанок. У липні 2014-го збиття російським "Буком" літака рейсу MH 17 стало поворотним пунктом у розвитку російсько-українського конфлікту. Наше завдання - не допустити, щоб Тегеранську катастрофу використали проти України.