Результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання свідчать, що більшість українських школярів мають фрагментарні знання з математики, причому прогалини у знаннях ставатимуть на заваді не лише у подальшому навчанні, а у повсякденному житті.
Міжнародні дослідження свідчать, що проблеми з математикою починаються ще в початковій школі. І цьогорічні тривожні результати свідчать не про «проблему із ЗНО», а про кризу системи освіти, вважає директор Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.
«Я зараз наведу вам кілька прикладів із цьогорічного ЗНО з математики. (…) Це аргумент для тих, хто каже «навіщо мені математика, де вона знадобиться»», - наголошує Бойко в інтерв’ю редакторці відділу освіти і науки ZN.UA Оксані Онищенко.
Перша задача тесту: «Шість однакових конвертів коштують три гривні, скільки таких конвертів можна придбати за 12 гривень?». Її правильно розв′язали 88% учасників. «З одного боку, я тішуся цим, а з іншого – мене турбують оті 12%, котрі не впоралися», - коментує директор УЦОЯО.
Друге завдання: графік роботи двигуна – скільки хвилин його температура не перевищувала 50 °С. Потрібно було просто прочитати графік, але з цим упоралися тільки 80%.
Третє завдання: відрізнити радіус кульки і діаметр, виконали всього 50%.
Четверте завдання: розв’язати рівняння 1-5x=0, із ним упоралися лише 55% учнів.
П’яте завдання: порахувати гроші, отримані за залізничний квиток, – з ним упоралася половина. «Тобто половина наших дітей, коли прийдуть до залізничної каси і попросять повернути за квиток гроші, будуть раді й одній гривні, бо вони не знають, скільки їм мають повернути», - коментує Бойко.
«Практичні» завдання на ЗНО використовуються вже не вперше, і зазвичай викликають бурхливі дискусії, зокрема у соцмережах. Але вміння розв’язати їх – це аргумент для тих, хто каже, що математика йому у звичайному житті ніколи не знадобиться.
ЗНО ще не завершилося, але його результати вже викликали запеклі дискусії. Всі говорять про математику, а як із іншими предметами? Читайте в інтерв’ю Оксани Онищенко із Валерієм Бойком «Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме що звинувачувати патологоанатома в цирозі».
Експлейнер ZN.UA
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон про скасування обов'язкової державної підсумкової атестації для учнів 11 класу, які закінчують навчання цього року. 26 квітня закон підписав президент Володимир Зеленський. За випускниками залишили право здати ДПА добровільно, зокрема у форматі ЗНО. Результати тестування знадобляться тим, хто планує вступати до вишів. Найкращі учні за підсумками ЗНО-2021 зможуть розраховувати на премію в розмірі 100 тисяч грн.
Основна сесія ЗНО-2021 стартувала в Україні 21 травня з тестування з хімії і закінчилася 15 червня екзаменом з географії. Додаткова сесія цього року відбудеться з 29 червня до 14 липня. Максимальні бали на ЗНО-2021 отримали 574 учні.
Тестування з англійської мови провалили 10,68% абітурієнтів, з іспанської – 15,79%, з німецької – 11,49%, з французької – 8,94%, з математики – 31,11%, з фізики – 8,33%, з української мови – 7,45%, з української мови і літератури – 7,96%, з історії України – 18%, з біології – 2,34%, з географії – 5,38%.
Що пішло не так із вивченням математики в українських школах і як виправити ситуацію, пояснюють науковиці Ірина Єгорченко, Світлана Благодєтєлєва-Вовк і Алла Воробйова у статті «Провал на ЗНО з математики: що пішло не так у школі і як врятувати ситуацію».