Директор УЦОЯО Валерій Бойко: «Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме, що звинувачувати патологоанатома в цирозі»

01 липня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про перші результати ЗНО, зраду та перемогу

Директор УЦОЯО Валерій Бойко: «Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме, що звинувачувати патологоанатома в цирозі»
© Міністерство освіти і науки України

Літо — традиційно не лише пора відпусток, а й гаряча пора вступної кампанії. І прискіплива увага до результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), які рік у рік гаряче обговорюються в суспільстві. Адже це ледь не єдиний інструмент, яким ми можемо виміряти глибину проблем чи висоту досягнень у школі.

Зрозуміло, що висновки з цьогорічного тестування робити зарано, бо не завершилася додаткова сесія, але деякі резонансні речі хотілося б з'ясувати зараз. Про них ZN.UA розпитувало директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерія Бойка.

— Валерію Івановичу, не можу не спитати про ЗНО з математики. Третина учасників його не склали. Це зрада чи перемога? Суспільство наполягає — зрада, дехто з ваших колег відбивається в соцмережах — мовляв, «зрада скасовується».

—Зрада справді скасовується Проблеми навколо тестування з математики я б розділив на дві складові. Перша — вступна кампанія. Те, що через погані результати на ЗНО з математики третина його учасників не зможуть стати студентами, на кампанію жодним чином не впливає, заклади вищої освіти без своїх студентів не залишаться. Про це сказав і представник директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки (МОН) на засіданні експертної комісії, яка визначала поріг «склав/не склав» з математики. Кількість тих, хто зможе вступати до закладів вищої освіти, така ж або й більша, ніж була торік. До того ж не всі учасники ЗНО, які не склали математику, планували вступати.

Я з цим не дуже згодна, думаю, ті, хто не хотів вступати до українських ЗВО, не прийшли на тестування, хоча раніше зареєструвалися. Бо навесні парламент ухвалив закон, що державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі ЗНО можна не складати.

— Достеменно ми ще цього не з'ясували. Ще одна можлива причина низьких результатів тестування з математики — це те, що можна було складати весь тест ЗНО (якщо математика потрібна для вступу), а можна було — тільки його частину, яка зараховується як оцінка за державну підсумкову атестацію. У нашій базі даних ми спостерігаємо, що чимало абітурієнтів, які реєструвалися на ЗНО з математики, до кінця не розібралися в цьому, і ті, кому була потрібна лише ДПА, зареєструвалися на весь тест, а він складніший. Загалом же, тест нинішнього року з математики був дуже толерантним і дитиноцентричним, він підготовлений з урахуванням того, що діти, які прийшли на ЗНО, два роки сиділи на дистанційці.

Математики кажуть, що цьогорічний тест був дуже легким, навіть примітивним. А дистанційка тут не особливо впливає — завдання не за 10–11 клас, а за всією шкільною програмою.

— Так, для виконання завдань ЗНО потрібні знання за базову школу. Ось там основний провал, і ця проблема української освіти не є новою. Низькі результати міжнародного дослідження PISA-2018 — то був перший дзвіночок. Я історик, а не математик, але набрав прохідний бал на тесті з математики, коли спробував його пройти.

— Я теж спробувала пройти цей тест і подолала поріг. А серйозні дзвіночки про проблеми з математикою ми отримували і до PISA. У 2018-му з участю УЦОЯО було проведено перше загальнонаціональне моніторингове дослідження якості початкової освіти. Воно показало, що великі проблеми з математикою починаються ще в початковій школі. Наприклад, елементарні задачі на обчислення периметра та площі прямокутника розв'язали тоді лише 48% молодших школярів. А з задачею типу «яку найбільшу кількість блокнотів можна купити на таку-то суму» впоралися тільки 36%

— Я зараз наведу вам кілька прикладів із цьогорічного ЗНО з математики. Перша задача тесту: «Шість однакових конвертів коштують три гривні, скільки таких конвертів можна придбати за 12 гривень?». Її правильно розв′язали 88% учасників. З одного боку, я тішуся цим, а з іншого — мене турбують оті 12%, котрі не впоралися. Така ж ситуація і з графіком роботи двигуна — скільки хвилин його температура не перевищувала 50 °С. Потрібно було просто прочитати графік, але з цим упоралися тільки 80%. Завдання, в якому потрібно було відрізнити радіус кульки і діаметр, виконали всього 50%, розв′язати рівняння 1-5x=0 змогли лише 55%. Так само і з завданням, де треба було порахувати гроші, які ви отримаєте за залізничний квиток, — з ним упоралася половина. Тобто половина наших дітей, коли прийдуть до залізничної каси і попросять повернути за квиток гроші, будуть раді й одній гривні, бо вони не знають, скільки їм мають повернути. Це аргумент для тих, хто каже «навіщо мені математика, де вона знадобиться».

Діти мають фрагментарні знання з математики. І тривожні результати — це проблеми не ЗНО, а системи освіти. Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме що звинувачувати патологоанатома, який поставив померлому діагноз — цироз печінки. Це ж не він винен, що пацієнт дійшов до життя такого.

Проблеми в нас не тільки з математикою. Я подивилася на вашому сайті результати з інших предметів, — було цікаво, скільки учасників подолали середній рівень — отримали 150 балів і вище (бо на ЗНО можна набрати від 100 до 200 балів). Їх виявилося небагато . З математики екватор перетнули 35%, із фізики — 33, хімії — 37, історії — 30, біології — 38, географії — 39%. Краща ситуація з української мови — 43% і англійської —48%.

— Як історик наведу деякі приклади з тесту з історії. Там 17% учасників не здолали поріг «склав/не склав». Тобто кожен п′ятий. Наприклад, було завдання з-поміж різних фактів упізнати наслідки репресій — «великого терору» в Україні. Яка ще тема може бути більш топовою для українців? І роки зазначено — 1937–1938, і напис є на діаграмі, що це — кількість заарештованих. Але лише 12% учасників відповіли правильно.

В іншому завданні здогадалися, що «Гельсінський акт» має стосунок до гельсінської групи, лише 38%. Було завдання, де ми давали розлогу цитату Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ, тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь — це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року. А ось питання про гетьмана Сагайдачного — 20% вважають, що він створив першу друкарню на українських землях. Ще одне цікаве завдання — розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Події розведені в часі, тому їх легше ідентифікувати. І лише 11% правильно розмістили всі події.

Я не хочу говорити якісь прописні істини про те, чому важливо знати історію не тільки для вступу, — життя неодноразово доводило, що нехтування нею призводить до трагедії. У манкуртів немає майбутнього, є лише старий чи новий господар.

Такі результати ЗНО з історії свідчать, що якогось загального бачення історичної картини світу в багатьох учорашніх школярів немає. Їхні знання — як набір різнокольорових скелець у калейдоскопі, покрутив — вони стали ось так, покрутив по-іншому — склались інакше.

— Напевно, тут далася взнаки ще одна проблема багатьох школярів — невміння працювати з текстами, нездатність розуміти й інтерпретувати їх. Це стосується і текстів з літератури, і математичних задач, і взагалі всіх тестових завдань (їх же треба прочитати й зрозуміти). Про такі недоліки ми знаємо і з результатів PISА, і з результатів моніторингу початкової школи.

— Так, ця проблема є.

— Колись у нас була ухвалена концепція освітніх вимірювань у школі. За планами вимірювань, через рік має відбутися черговий моніторинг якості початкової освіти, а потім, з 2027 року, має вводитися ЗНО після 9-го класу. Це буде?

— Це планується, але все впирається у гроші. Держава наша бідна, треба не тільки це визнати, а в цих умовах жити. Коли ти хочеш робити капітальний ремонт, а грошей у тебе тільки щоб перестелити лінолеум на підлозі, навіщо ти змиватимеш штукатурку зі стелі чи зриватимеш шпалери?

— Це ще й питання пріоритетів. Можна вкласти гроші в будівництво доріг, а можна в освіту. До речі, про гроші. Через недостатнє фінансування на ЗНО цього року не було подвійної перевірки відкритих письмових завдань з мови та історії. Відкриті завдання — це ті, де треба самостійно написати відповідь, а не поставити галочку. Минулими роками їх перевіряли два екзаменатори, а якщо в них виникали розбіжності, роботу дивився третій. Цього року роботи перевіряв один. Це могло вплинути на об′єктивність оцінювання?

— Ні, об′єктивність не постраждала. По-перше, є серйозний запобіжник — процедура апеляції. По-друге, ми проводили навчання екзаменаторів, а також уклали докладні і ґрунтовні схеми оцінювання. Якщо екзаменатор їх дотримується, то перевірка буде об'єктивною. А на той випадок, коли в нього виникнуть якісь вагання стосовно оцінки, ми внесли зміни в регламент роботи пункту перевірки, де чітко зазначили, що наприкінці дня координатори груп перевірки збирають, умовно кажучи, проблемні роботи і потім обговорюють їх зі старшими екзаменаторами. Якщо ж і ті не дійшли згоди, такі роботи завантажуються у спеціально створений чат екзаменаторів, і до наступного ранку консультативна група ухвалює рішення щодо оцінки.

— Увесь цей ланцюжок перевірок розгортається тільки тоді, коли перший екзаменатор сумнівається у своїй оцінці. А якщо він оцінить роботу необ’єктивно і вважатиме, що все добре, не звернеться до колег? Ви згодні з тим, що подвійна перевірка об'єктивніша, ніж одна? Я розумію, що для більшої кількості екзаменаторів потрібно більше коштів, а зараз їх в світі немає, особливо враховуючи пандемію. І що в цій ситуації УЦОЯО зробив усе, що міг. Та все ж...

— Звісно, подвійна перевірка — краще. І я думаю, що наступного року наш бюджетний запит буде задоволено в повному обсязі. Цьогорічний бюджет певною мірою був бюджетом виживання. На подвійну перевірку, умовно кажучи, нам потрібно 200 гривень для кожної роботи, а маємо 170.

Річ у тому, що бюджетні запити і бюджет нам доводять на грудень. Доки вони затверджуються, життя не стоїть на місці, ціни зростають: Держзв′язок ціни підняв, державна охорона, зросли всі тарифи й коефіцієнти, від яких відраховують оплату праці залучених експертів і нашого персоналу. Крім того, нинішнього року ухвалення рішення про скасування або нескасування ДПА у формі ЗНО затяглося аж до квітня. А від цього залежать кількість учасників ЗНО та наші видатки. Якби таке рішення ухвалили до початку реєстрації на ЗНО, ми б чітко розуміли кількість учасників. Але цього не сталося ні 2021 року, ні 2020-го. Тому ми до останнього не знали, скільки учасників прийде на ЗНО, бо за законом, який ухвалила Верховна Рада у квітні, вони мали право прийти або не прийти. Ми не знали, прийде Василь чи ні, Петро прийде чи ні, але мали доставити матеріали і для того, і для того. А потім в одній аудиторії Василь таки прийшов, а Петро — ні. А в іншій — навпаки. У третій аудиторії взагалі не прийшов ні той, ні той. У різних аудиторіях сиділа різна кількість учасників, а тестові зошити ми друкували для всіх.

Таке враження, наче в парламенті ніхто не знав, що до літа пандемія не скінчиться і, ймовірно, доведеться використовувати досвід минулого року.

— Один із керівників регіонального центру слушно зауважив: будь-яке рішення хороше, якщо воно ухвалене вчасно. Так і тепер: коли у квітні було ухвалено закон про необов′язковість ДПА у формі ЗНО, підготовка до тестування скидалася на потяг, який мчить на всіх парах, його не можна було зупинити, хіба що пустити під укіс. Тому ми робили все можливе, аби провести ЗНО безпечно й ефективно. І нам це вдалося.

Дякувати Богу, все минулося тихо й спокійно. Цього року 20 мільйонів з освітньої субвенції гривень було виділено на закупівлю засобів дезінфекції. Усі пункти тестування були забезпечені антисептиками, паперовими рушниками, туалетним милом тощо.

Не траплялося прикрих неприємностей на кшталт оголошень про замінування, а минулими роками були такі ситуації: учасники зайшли до аудиторії, приготувалися писати тест, а їм оголосили — виходьте, є повідомлення про мінування. Вони складали тест через місяць у додаткову сесію. Не виникало цього року технічних проблем, — апаратура під час аудіювання на тесті з іноземних мов працювала справно.

Уже є наказ про ЗНО-2022, і всі наші планові показники ми закладатимемо виходячи з того, що ЗНО відбувається відповідно до нормативно-правових актів. Це буде обов'язкова ДПА у формі ЗНО з чотирьох предметів: українська мова, математика, історія України або іноземна мова, а також четвертий предмет на вибір. Максимально учасники зможуть пройти п'ять тестувань ЗНО.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК