Рішення про відмову у продовженні строків у справі ОАСК суддя Біцюк міг ухвалити під тиском Вищої ради правосуддя - ЦПК

На плівках, оприлюднених детективами, йдеться і про зв’язок суддів ОАСК із членами ВРП (між ними налагоджена система покарання неугодних суддів), повідомив у коментарі ZN.UA експерт "Центру протидії корупції" Вадим Валько.

Як відомо, слідчий суддя Антикорупційного суду Андрій Біцюк відмовив НАБУ та САП у продовженні строків розслідування по справі “плівок ОАСКу”.

"Що це означає на практиці: Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає можливості оскаржувати такі рішення в апеляції, отже воно набрало законної сили в момент проголошення. Строки слідства остаточно завершуються сьогодні до кінця дня (17 березня)", - зазначив екперт.

Вын уточнив, що до завершення цього часу прокурори зобов’язані:

1)    закрити справу

або

2)    скласти обвинувальний акт, повідомити сторону захисту про завершення розслідування і відкрити їм усі матеріали. Після того, як захист ознайомиться із матеріалами, справу буде скеровано до Антикорупційного суду.

На думку Валька, саме другий варіант виглядає зараз найімовірнішим..

"Однак є величезна проблема. Основою справи є матеріали негласних слідчих дій, тобто аудіозаписів розмов із кабінету суддів ОАСК", - пояснює він.

 У кримінальному провадженні призначено понад 10 судових експертиз звукозапису в різних експертних установах, в тому числі дві додаткові експертизи було призначено зовсім нещодавно. Ці експертизи мають встановити ідентичність голосів на плівках конкретним підозрюваним. Строки завершення експертиз - 2 квартал 2021 року.

Зокрема, саме для завершення цих експертиз детективи просили продовжити строки розслідування до липня 2021 року.

Без завершення цих експертиз справа має небагато перспектив у суді. Всього у слідства є близько 16 тисяч годин розмов суддів з декількох кабінетів та мікрофонів. Всі ці записи необхідно стенографувати.

Прокурор і детектив так обгрунтували необхідність продовження строків до 12 місяців, тобто до 17.07.2021 включно (максимально можливий строк згідно з КПК):

1) виняткова складність провадження;

2) велика кількість підозрюваних (з 11 осіб: 7 діючих суддів, 1 суддя у відставці, 2 адвокатів, екскерівник ДСА), більшість з яких є спеціальними суб'єктами (суддями, адвокатами), щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження;

3) неналежна процесуальна поведінка підозрюваних суддів ОАСК, які не з'являються за викликом до слідчих та суду;

4) один із підозрюваних, глава ОАСК Павло Вовк, взагалі перебуває в розшуку;

5) необхідність додаткового допиту окремих свідків,

6) необхідність вирішення питання про виділення матеріалів по окремим фактам в окремі провадження;

7) продовжується прослуховування близько 16 тисяч годин розмов суддів з декількох кабінетів та мікрофонів та їх стенографування;

8) велика кількість епізодів;

10) у провадженні призначено понад 10 судових експертиз звукозапису в різних експертних установах, в тому числі дві додаткові експертизи було призначено зовсім нещодавно. Строки завершення експертиз - 2 квартал 2021 року;

Два дні захист всіма силами намагався затягнути розгляд клопотання про продовження строків, однак суддя Біцюк дуже вміло не давав захисникам зловживати правами. Тому фінальне рішення судді Андрія Біцюка ще більше дивує. Повного тексту рішення немає, тому нам не відомі мотиви, з яких Біцюк відмовив у продовження строків.

Але рішення про відмову у продовженні строків у справі ОАСК суддя Біцюк міг ухвалити під тиском від Вищої ради правосуддя.

За декілька годин до ухвалення рішення про відмову у продовженні строків розслідування по справі ОАСК, Дисциплінарна палата ВРП притягнула Біцюка до відповідальності фактично лише  за та, що він уже колись наважився продовжити строк розслідування. На плівках, оприлюднених детективами, йдеться і про зв’язок суддів ОАСК із членами ВРП (між ними налагоджена система покарання неугодних суддів).

Раніше суддя Біцюк також ухвалював суперечливі рішення: про відмову у примусовому приводі очільника Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка і відмову продовжити термін розслідування. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ВАКС вп'яте дозволив примусово привести голову ОАСК Павла Вовка

Нагадаємо, 17 липня минулого року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.

Самого Вовка двічі оголошували у розшук. 24 грудня детективи НАБУ вручили голові ОАСК повістку про виклик до Вищого антикорупційного суду. Однак він відмовляється свідчити, посилаючись на 63 статтю Конституції, яка дозволяє громадянину України не свідчити проти себе.

Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі» на сайті ZN.UA.