Суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк відмовився продовжувати розслідування справи “плівок Вовка”, у якій фігурує очільник Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, повідомили у “Центрі протидії корупції”. У ЦПК зазначили, що таке рішення судді становить загрозу для справи.
“Суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк повернув прокурору клопотання про подовження строків розслідування у справі про створення злочинної організації і захоплення влади суддями Окружного адмінсуду Києва, зокрема його головою Павлом Вовком”, - йдеться у повідомленні.
Вказано, що прокурори ще два місяці тому просили продовжити розслідування, адже воно має бути завершене 17 січня. Раніше суддя Біцюк ухвалював клопотання про продовження термінів розслідування справи “плівок Вовка”.
“Причини ми не знаємо, адже немає повного рішення. Скоріш за все, ми його і не дізнаємося, бо у цій справі рішення не публікують назагал. Проте таке рішення — серйозна загроза справі. Оскаржити його не можна, тож тепер справу або призупинять, або закінчать досудове розслідування раніше, залишивши її неготовою”, - пояснили у ЦПК.
При цьому напередодні суддя Біцюк відмовився застосовувати примусовий привід судді Вовка, який не з’являється на засідання ВАКС. У ЦПК також вказали на те, що Вища рада правосуддя нещодавно відкрила дисциплінарне провадження на суддю Біцюка. Члени ВРП, як і судді ОАСК, також фігурують у справі “плівок Вовка”.
17 липня минулого року НАБУ повідомило про те, що вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку, а також ще дев'яти особам. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов в кабінеті Вовка, частина яких була опублікована в 2019 році. У будівлі суду в той же день провели обшуки.
3 серпня ВАКС обрав стосовно Зеновія Холоднюку запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Фігуранти розслідування Павло Вовк, його заступник Євген Аблов, а також Богдан Санін, Ігор Качур, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Віктор Шулежко і Володимир Келеберда одночасно пішли у відпустку. В ОАСК заявили, що НАБУ тепер не може допитати цих суддів, бо це буде порушенням їх конституційного права на відпочинок.
1 вересня Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової та відмовилася усувати з посад Павла Вовка і ще п'ять суддів ОАСК.
У серпні НАБУ оголосило у розшук сімох фігурантів справи “плівок Вовка”, включно й з головою ОАСК. На початку жовтня Павла Вовка вдруге оголосили у розшук.
У січні 2020 року детективи НАБУ вручили Вовку, який перебував у розшуку, повістку про виклик до Вищого антикорупційного суду. Однак він відмовляється давати свідчення у справі про корупцію в суддівській сфері, посилаючись на 63 статтю Конституції, яка дозволяє громадянину України не свідчити проти себе.
У липні минулого року Генпрокуратура спільно з НАБУ провела низку слідчих дій в Окружному адміністративному суді Києва.
В ході торішніх обшуків в ОАСК були виявлені записи, що свідчать про втручання суду в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На них людина з голосом, схожим на голос Вовка, дає вказівки адвокатам і суддям, як «вирішувати питання» з ВККС.
Детальніше про "плівки Вовка" і ОАСК читайте матеріалі Інни Ведерникової "Вовки. Майстер-клас від НАБУ-2" і статті Олександра Лємєнова "Суд, загрозливий Державі" на сайті ZN.UA.
Про те, які пласти топ-корупції можуть бути розкриті справою щодо Окружного адмінсуду Києва читайте у першій частині інтерв'ю директора НАБУ Артема Ситника, з яким для ZN.UA поспілкувалася Інна Ведернікова.