Верховна Рада ухвалила за основу новий Цивільний кодекс України

Верховна Рада на засіданні 28 квітня ухвалила за основу законопроєкт Цивільного кодексу України № 15150, який передбачає оновлення та перегляд цивільного права України. Рішення підтримали 254 народні депутати.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який є серед ініціаторів цієї законодавчої зміни, пообіцяв, що до другого читання в законопроєкт ще внесуть великий масив поправок, які врахують зауваження та критику, які виникли після аналізу документу фахівцями. Він також просив парламент збільшити терміни підготовки законопроєкту до другого читання наполовину, однак це рішення парламентарії не підтримали.

Відповідно до тексту цивільне законодавство буде перейменовано в «Кодекс права приватного» та регулюватиметься дев’ятьма книгами, що охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини, забезпечуючи дерадянізацію законодавства.

Головне науково-експертне управління ВРУ заявило, що  підтримує спрямованість законопроєкту на модернізацію, осучаснення правового регулювання цивільних відносин та його гармонізацію з законодавством ЄС, однак висловило і низку зауважень. Зокрема, там вказують, що окремі положення кодексу  потребують уточнення з метою забезпечення належного рівня правової визначеності. Також зауважують, що в окремих моментах треба згадувати про винятки, що передбачені Конституцією України. У питанні про репродуктивні права фізичної особи рекомендують уточнити, що йдеться саме про повнолітню особу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Асоціація фермерів закликала переглянути новий Цивільний кодекс. Він загрожує майбутньому фермерських господарств

Заступниця міністра юстиції Олена Ференс у свою чергу вказувала, що у об’ємному та важливому документі найбільш спірною залишається книга дев’ята «Публічність прав цивільних». У попередньому проєкті кодексу Мінюст взагалі рекомендував її виключити, але для голови ВРУ Руслана Стефанчука вона є принциповою.

Як пишуть аналітики Громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник та Ірина Федорів, нова редакція Цивільного кодексу змінює базову логіку права власності: від можливості повернути вкрадене — до юридичного закріплення його втрати. Про те, як саме це працюватиме, вони пояснюють у статті «Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу».

Водночас чимало аналітиків заявили, що новий Цивільний кодекс може загрожувати і свободі слова. Чи справді це так аналізував адвокат і учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник у матеріалі «Цивільний кодекс Стефанчука: ризики для медіа залишилися».