Усього одне кадрове призначення...

Величезні поля під Одесою, обгороджені добротними парканами з червоної цегли, поросли бур’янами. Їх не встигли до кінця забудувати.

Багатокілометровий «витвір» належить Овідіопольському району. У такий спосіб тут до кризи стовпили дорогу землю під котеджну забудову. Та цих гектарів виявилося замало. Особливій касті з непомірними апетитами глава району, наче з панського плеча, подарувала цінні землі біля самого моря, відібравши їх у дитячого санаторію «Люстдорф». Це в селищі Чорноморка.

І отут, попри кризу, щосили кипить робота. У тутешніх забудовників і гаманці товщі, й статус вищий.

Побачене вражає.

На двох із гаком гектарах вирубано всі дерева. Замість гарної зеленої зони — легенів санаторію — між двома високими парканами зяє вузький прохід до моря. В одному місці новоспечені господарі його навіть «пересунули» — зруйнували й побудували наново, збільшивши собі територію. Подумаєш, метр — ліворуч, метр — праворуч. Для приватника кожен «квадратик» на рахунку. А державний санаторій усе стерпить.

Як терпить будівельну техніку та особисті авто. Весь транспорт тепер їздить через територію оздоровниці, тією ж дорогою, де ходять діти. До майбутніх дачних особняків іншого під’їзду немає. З одного боку — море, з іншого — санаторій...

Те, що вчинила районна влада, можна назвати одним словом — варварство. Про деталі цього беззаконня «ДТ» докладно писало у своїх публікаціях «Червоний паркан на тлі Чорного моря» (№21 від 2 червня 2007 р.) і «Море за високим парканом» (№50 від 29 грудня 2008 р.).

Нагадаємо, землю (2,5 гектара) було вилучено у «Люстдорфа» за розпорядженням голови Овідіопольської райадміністрації Наталі Чегодар і передано 25 громадянам під дачі. Судячи з прізвищ, окремим сім’ям дісталися безплатно в приватну власність по дві ділянки. Проте щасливі власники санаторної землі, як видно, особи підставні. А тому відразу продали свої безплатні сотки іншим особам, а ті — третім тощо. Схема відома.

Чим керувалася чиновниця, вилучаючи землі в санаторію, теж зрозуміло. Ані краплини державного інтересу тут немає.

Прокуратура три роки позивається з Овідіопольською райадміністрацією. Нині, як повідомили в прокуратурі Київського району, справа перебуває у Вищому адміністративному суді. Тепер інтереси держави захищає Генеральна прокуратура. А от кримінальна справа проти посадових осіб райадміністрації, схоже, давно здохла. У будь-якому разі, в обласній прокуратурі про її долю дізнатися нічого не вдалося.

Обрані місця для шмагання

За останні роки місцева влада віддала в приватні руки сотні гектарів цінної землі. По всій Україні. Під котеджну забудову пішли ліси, парки, морські береги й санаторії. Влада, прикриваючись нормою закону «громадяни мають право на 10 соток для дачного будівництва», нарізала землю чиновникам, прокурорам, депутатам, родичам — словом, потрібним і багатим людям.

Цинізм у цій справі такий очевидний, що десять соток давно перетворилися на символ корупції та безкарності. Адже з позиції держави, немає жодного здорового глузду в забудові санаторних земель приватними особняками, як це нині робиться на Одещині.

Водночас нова влада, що оголосила війну корупції й мир порядку, взялася за земельні порушення вибірково. Губернатор Одещини Едуард Матвійчук одразу після свого призначення заявив, що нікому більше не дозволить наживатися на землі. «Незаконні рішення, прийняті попередніми главами райадміністрацій, мають бути скасовані», — відрізав він. Але його жорсткі заяви миттю розлетілися, як бризки, після того, як стало відомо ім’я першого заступника губернатора.

Крісло, яке довго пустувало, зайняла... Наталя Чегодар.

Овідіопольський район — найбагатший в області. Його територія омивається не тільки водами Чорного моря, а й грошима «Сьомого кілометра» та інших ринків і торговельних центрів, збудованих останніми роками під «стінами» багатої Одеси. Цією оазою Наталя Анатоліївна, вміло лавіруючи між біло-голубими й помаранчевими, керувала всі п’ять років, від початку й до кінця каденції Віктора Ющенка.

Тому нині всерйоз трясуть лише сусідній з Одесою Комінтернівський район. Людмилу Прокопечко, що керувала цією теж не бідною територією всі п’ять років, звільнено. Член партії «Наша Україна», депутат облради від помаранчевого блоку, на відміну від Чегодар, була чужа регіоналам. Біло-синя обласна рада неодноразово згадувала на всі лади голову Комінтернового і влаштовувала привселюдне шмагання. А голова Овідіополя, котра стільки зробила для окремих членів ПР, залишалася поза підозрами навіть після перевірки Генпрокуратури, яка накопала багато серйозних порушень. Про ці факти «ДТ» теж писало в публікації «Перша «жертва» Євро-2012?» (№29 від 11 серпня 2007 р.).

Нагадаємо, у грудні 2006 року Овідіопольська райадміністрація віддала 140 гектарів землі в довгострокову оренду кільком садовим кооперативам, які почали зводити там житлові будинки. Не один гектар сільгоспугідь було вилучено в держави на основі підроблених заяв громадян. 2007 року райадміністрація віддала дев’яти комерційним структурам понад 100 гектарів земель сільгосппризначення...

От звідки на полях виросли довжелезні червоні паркани. Були кримінальні справи. Але й вони поросли, як ці поля, бур’янами.

Призначення Чегодар на тлі нинішньої «боротьби» з корупцією Одещину дещо шокувало. Надто великий контраст між словом і ділом. Адже в цьому призначенні, як у краплі води, відбивається й суть боротьби з корупцією, й уявлення про наведення ладу в земельній сфері, й цинізм влади. Навіть вітренківці, що входять до біло-синьої більшості в обласній раді, не стрималися. Вони виступили з гнівною заявою, пояснивши, що виною всьому є «золотий тілець» і «курортна землиця».

Після розмови з правоохоронцем...

Тим часом губернатор продовжує й далі дивувати Одесу своїми відкриттями та заявами. Днями він повідомив, що до нього звернувся один із правоохоронців із пропозицією перевірити законність забудови схилів. І таку роботу, за словами чиновника, вже розпочато.

«Там є багато запитань», — підсумував губернатор. І додав: «Мене радує, що в нас з’явилася робота за системою, а не так, як було протягом багатьох років: поки не скажеш, ніхто нічого не хоче робити».

Із наведення ладу в земельній сфері починали багато губернаторів. Одним ця робота виявилася не під силу, інші й не намагалися взяти бика за роги — була тільки одна видимість і хвилі.

Ще свіжа в пам’яті історія про десять соток в Затоці. Армія чиновників і правоохоронців (усього понад сто чоловік) одержали безплатно в приватну власність ділянки на самому березі моря під дачі. Тодішній губернатор Василь Цушко зібрав у цьому курортному селищі всіх силовиків і причетних до розбазарювання земель керівників відомств. Хоч як бився Василь Петрович, а віз і нині там.

Крім губернатора, ніхто корупції не виявив. Голова селищної ради Затоки Надія Ярцева не соромлячись пояснила всім присутнім, що громадяни написали заяви на одержання ділянок. І вона, за законом, зобов’язана була виділити кожному належні десять соток.

Попередній губернатор Одещини Микола Сердюк спочатку теж кинувся розв’язувати земельні проблеми. У супроводі чиновників він виїжджав у Чорноморку. Там теж засідали. Брала участь громадськість. Результатів — нуль.

Влада не вимагала скасувати незаконні рішення. Та якщо Цушко адміністративно ніяк не міг вплинути на голову селищної ради, то голову райадміністрації Микола Сердюк і Іван Плачков, котрий керував до нього областю, могли повернути в правове поле. Але нічого для цього не зробили. Навіть поганого слова не сказали. Корупція так туго зв’язала руки чиновників і правоохоронців усіх мастей і рангів, що цей живий клубок нікому розрубати не вдавалося.

Новий губернатор — не виняток. Едуард Матвійчук заявив, що для врегулювання проблемних питань у земельній сфері на нову нараду він запросить силовиків, зокрема з СБУ. Проте хоч би яку гору інформації надали стражі закону, навряд чи це допоможе губернаторові навести лад на довіреній йому чужій території. Політика подвійних стандартів, яку він продемонстрував тільки одним кадровим призначенням, не дозволить.