У Міноборони оцінили ймовірність миттєвої наступальної операції РФ на Харків

Росія здатна окупувати Харків на підставі «захисту» російськомовного населення — про це раніше заявляв Зеленський.

Міністр оборони України Олексій Рєзніков вважає, що ймовірності миттєвої наступальної операції Росії на Харків на даний момент не існує, однак РФ все одно розробляє плани атаки. Про це він заявив в інтерв'ю LB.ua.

"Ви спитали про вірогідність. На щастя, можу впевнено сказати: такої вірогідності немає. Поясню – чому. Тому що якщо ми кажемо про вірогідність, то це 100% імовірність з погляду слова. Якщо взяти теорію ймовірності, то вірогідність – це 100% імовірність. Такої 100% ймовірності не існує", - сказав Резніков.

Водночас, за інформацією міністра, Росія точно опрацьовує різні плани вторгнення у разі ухвалення відповідного політичного рішення.

"Тому є можливість атаки з півдня, з моря і зі сходу. Скажу більше, з ОРДЛО теж існує можливість. Плани розробляються різні", - пояснив Резніков.

Про загрозу вторгнення РФ у Харків активно заговорили після того, як 21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо Росія і вторгнеться, то з великою ймовірністю першим захоплять Харків, бо там є привід - "захист" російськомовного населення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Кремлі заявили, що вступ України до НАТО «підірве» відносини Росії і Заходу

Загроза вторгнення Росії в Україну

 

Росія кілька місяців активно нарощувала війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни РФ вимагає від НАТО "гарантій безпеки", згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України та будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.

10-13 січня відбулися три раунди переговорів, присвячених російським претензіям стосовно європейської безпеки: переговори делегацій Росії і США в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі та переговори в рамках ОБСЄ.

Переговори були "складними, але професійними", повідомили у РФ. За підсумками всі учасники заявили про розбіжності в позиціях. Вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід були визнані неприйнятними, Москва отримала конкретну відмову на свою завуальовану пропозицію щодо переділу світу на нові "сфери впливу".

24 січня НАТО анонсувало збільшення своєї військової присутності у Східній Європі через загрозу вторгнення Росії в Україну.

29 січня Росія повідомила про завершення військових навчань біля кордону та анонсувала відведення неуточненої кількості військових на місця дислокації.

Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського "Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну" та Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?" Про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України читайте у статті Олександра Хари "Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїздив до Києва".