Новий раунд переговорів США та Росії не приніс очікуваних результатів — The Washington Post

Перший раунд дипломатичних переговорів щодо України не приніс «сюрпризів»: представник Росії висунув очікувану вимогу «залізних юридично обов’язкових гарантій того», що Київ ніколи не вступить до НАТО. Представник США відкинув цю та деякі інші пропозиції, пише The Washington Post.

Важко побачити багато можливостей у переговорах, де сторони мають занадто віддалені погляди. Але заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков і заступник держсекретаря США Венді Шерман погодилися продовжити діалог. Однак, як зазначила Шерман, «дипломатам дуже важко виконувати свою роботу, якщо немає надії».

Адміністрація президента США Джо Байдена була готова до відсутності значного прогресу у першому раунді переговорів у Женеві. Після зустрічі американські офіційні особи підготувалися до того, що Росія може заблокувати діалог і розширити тиск на Україну як військовими засобами, так і використовуючи кібератаки та інші провокації, щоб дестабілізувати український уряд.

Співробітники американської розвідки вважають, що президент РФ Владімір Путін ще не вирішив, який варіант використовувати. Щоб підготуватися до найгіршого випадку вторгнення, представники американської розвідки намагаються спільно з Києвом спланувати відповідь на агресію Кремля.

Якщо Росія буде розширювати ескалацію або почне застосовувати кібератаки, адміністрація Байдена готова відповісти такими ж засобами.

Чому Путін розглядає подібні ризики в Україні? Ймовірно, очільник Кремля побоюється, що його здатність впливати на Київ згасає. Україна невблаганно віддаляється від Росії на Захід, країна наближається до НАТО, хоча фактичне членство у альянсі є віддаленою перспективою.

Чиновники адміністрації США вважають, що ця криза, ймовірно, все ще на початковій стадії. І до того, як Путін зробить потенційний безповоротний крок, розв’язавши війну в Європі, представники Білого дому розробляють дипломатичний підхід, який може дати очільнику Кремля версію того, про що він просить — нову архітектуру безпеки в Європі без шкоди для принципів НАТО.

Заяви Рябкова свідчать про те, що, можливо, є шлях вперед. Перед зустріччю з Шерман журналісти запитали його про вимоги Росії щодо «гарантій безпеки». Відповідь Рябкова виглядала як готовність до компромісу, на відміну від різких публічних коментарів після переговорів.

«Дипломатія передбачає пошук рішень на основі балансу інтересів. Ми не маємо наміру оскаржувати кожне заперечення, інакше це була б випереджальна вимога з нашого боку, а не пропозиція вести переговори», — сказав тоді Рябков.

Представники адміністрації Байдена проаналізували низку пунктів, які можна запропонувати РФ у відповідь на заяви Путіна про те, що Москві «загрожує НАТО».

У грудні Росія оприлюднила проект договору про «гарантії безпеки». Сполучені Штати відкидають деякі положення, наприклад, офіційну заборону на членство України в НАТО. Але американські чиновники бачать інші формулювання російського проекту договору — посилаючись на домовленості 1997 року між Росією та НАТО, а також обмеження на ракети малої та середньої дальності — як будівельні блоки для нової угоди.

Адміністрація Байдена може підтримати, наприклад, спільні обмеження на військові навчання та на деякі передові системи наступальних озброєнь. Якщо Путін хоче отримати «гарантії безпеки», йому також доведеться йти на поступки.

«Повернення до прозорості, зміцнення довіри та зниження ризиків допомогли б заспокоїти як НАТО, так і Росію», - заявив колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.

«Російський лідер хоче, щоб Захід ставився до РФ, як до Радянського Союзу, змінивши результат закінчення холодної війни», - вважає аналітик Анджела Стент.

Країни, що зберігають образу, як це робить путінська Росія, часто намагаються вдарити по тому, що, на їхню думку, є ядром проблеми. Ізраїль зробив це, коли вторгся в Ліван у 1982 році. Те ж саме зробили Сполучені Штати під час вторгнення в Ірак у 2003 році. Обидва кроки визнані стратегічними помилками, які принесли серйозні наслідки.

Бажання Росії «почуватися в безпеці у межах своїх кордонів» цілком очікуване. Кожна країна хоче цього. Але якщо Путін думає, що може досягти своєї мети, розширивши агресію проти України, він зазнає невдачі, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США та Захід вже домовилися про "дуже болючі" санкції проти Росії — Нуланд

У Женеві відбулися американо-російські консультації, на яких американська дипломатія з'ясовувала, чого хоче Росія в реальному світі міжнародних відносин, а не в уявному світі її власної пропаганди. Зокрема, РФ зажадала «залізобетонних гарантій», що Україна і Грузія не вступлять до НАТО.

Ключове питання полягало в тому, чи готова Москва найближчим часом розпочати нову військову ескалацію проти нашої країни, якщо апріорі нездійсненні російські вимоги негайно не будуть задоволені з боку США, країн НАТО й України. Росії вдалося зберегти значний рівень невизначеності з приводу її подальших дій стосовно України.

Про позитивні й негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Їжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?».