Найбільший ризик для України – це дестабілізація всередині країни – Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що внутрішня дестабілізація ситуації в Україні є найбільшою небезпекою, яка може спровокувати Росію до ескалації. Таку заяву глава держави зробив під час зустрічі з іноземними СІМ, передає "Інтерфакс-Україна".

"Найбільший ризик для України та найбільший ризик для суверенітету нашої держави - і тут ми єдині з усіма партнерами... Найбільший ризик - не утримати державу, це дестабілізація всередині нашої держави... Єдність влади, довіра до президента та розуміння іншими політиками, що вони - колишні чи майбутні президенти, не чинні - розуміння мудре і чесне робить нашу державу об'єднаною та сильною. Якщо ми об'єднані народом, армією та стабільною владою, ризики ескалації з боку Росії зменшуватимуться", - заявив Зеленський.

За словами президента, він бачив велике хвилювання на вулицях українських міст.

"Немає якоїсь людини в державі - і на вулицях спокій, повертається - люди біля Офісу президента чи заблокували парламент. І їм все одно, чи є Ковід-19 - їм все одно. Вони щодня займаються кон'юнктурними кроками, розколом нашої держави", - заявив президент.

Зеленський також додав: "Ми пам'ятаємо, що відбувалося в нашій країні в 2014-2015 роках: неконтрольованість ситуації всередині держави щодо законності, щодо роботи правоохоронних органів, щодо спокою на вулиці саме і може призвести до ескалації. Це найвищий рівень можливого плану, коли можуть бути розпочаті ті чи інші дії із боку сусідньої держави".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Санкції проти Росії у разі вторгнення будуть запроваджені для захисту Євросоюзу, а не України — Зеленський

Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни РФ вимагає від НАТО «гарантій безпеки», згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України та будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.

10-13 січня відбулися три раунди переговорів, присвячених російським претензіям стосовно європейської безпеки: переговори делегацій Росії і США в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі та переговори в рамках ОБСЄ.

Переговори були "складними, але професійними", повідомили у РФ. За підсумками всі учасники заявили про розбіжності в позиціях. Вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід були визнані неприйнятними, Москва отримала конкретну відмову на свою завуальовану пропозицію щодо переділу світу на нові "сфери впливу".

24 січня НАТО анонсувало збільшення своєї військової присутності у Східній Європі через загрозу вторгнення Росії в Україну.

Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського "Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну" та Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?" Про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України читайте у статті Олександра Хари "Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїздив до Києва".