Конкурс на посаду керівника САП можуть зірвати остаточно — Шабунін оприлюднив два сценарії

Апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання незаконним Порядку проведення  конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглядатимуть судді, які мають репутацію недоброчесних, а їхнє рішення може бути політично вмотивованим та зірвати конкурс, який по суті триває уже два роки, заявив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

«12.07.2022 призначено розгляд апеляційним судом рішення ОАСКу. Головуючий суддя був громадянином, військовослужбовцем та військовим суддею РФ, другий - вже зривав стратегічні для України конкурси, а третій узаконив перетворення Гостинного двору Києва на ТРЦ. Всі ж розуміють, яке рішення винесе ця трійка суддів “найчеснішого” шостого апеляційного адмінсуду?», - зазначив Шабунін

Він нагадав, що конкурс на посаду завершився ще шість місяців тому і для призначення потрібне лише п’ятихвилинне засідання конкурсної комісії, яке не відбувається попри численні спроби частини комісії його зібрати.

«Склад суду та поточне свідоме затягування із призначення свідчать, що зрив конкурсу буде відбуватися руками ще нереформованих судів. Останнє особливо цинічно на фоні того, що серед умов кандидатства є і завершення судової реформи», - додав керівник ЦПК.

Зокрема він наводить два можливі сценарії ліквідації результатів конкурсу:

Перший — Влада може ліквідувати всі пройдені процедури конкурсу і говорити про необхідність нового. Це зручно, оскільки до призначення керівника САП інституцією фактично керує політично призначена Генпрокурорка Ірина Венедіктова.

Другий —  Викривлення результатів конкурсу, коли влада скористається незаконним рішенням суду для фальсифікації його результатів. Тоді комісія замість переможця конкурсу призначить на посаду кандидата, який набрав менше балів, але натомість буде готовим працювати за вказівками зверху, а не керуючись законом.

При цьому керівник ЦПК висловив сподівання, що особисто президент не погодить такий план його соратників, який може коштувати Україні, в тому числі, статусу кандидата на членство в Європейському Союзі, однак нагадав, що в Офісі президента навпаки почав готувати медіа-поле під зрив вимоги ЄС щодо конкурсу САП.

«Призначення розгляду справи в липні та ручний склад суду може свідчити про те, що незаконне рішення суду першої інстанції, замість скасування, буде засилене. І таким чином конкурс буде зірвано», - зазначив Шабунін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ситник: «Стратегічно правильно – надати т.в.о. керівника САП повноваження, які забезпечать автономію органу»

Відбір керівника САП розпочався ще в червні 2020 року, однак фактично комісія почала працювати лише в жовтні 2020 року, а сам конкурс було оголошено тільки наприкінці січня 2021 року

Попри політичну тяганину та свідоме затягування фактичним переможцем конкурсу став детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко, який набрав найбільшу кількість балів на всіх етапах конкурсу. Натомість більша частина парламентської квоти членів комісії відмовилася затверджувати такі результати і призначати Клименка на посаду керівника САП, на чому процес і зупинився в грудні 2021 року.

Політичною причиною небажання затверджувати результати конкурсу є той факт, що Олександр Клименко очолював слідчу групу в НАБУ у справі за звинуваченням у корупції заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова.

В грудні 2021 року суддя ОАСК Огурцов, який також є підозрюваним у справі НАБУ і САП, виніс незаконне рішення про скасування порядку, за яким відбувався конкурс. При цьому переможець конкурсу на посаду керівника САП Олександр Клименко був одним із слідчих у справі щодо цього судді.