Хоч російський зустрічний позов до України у Міжнародному суді ООН не змінює нічого по суті, але такі кроки є інструментом політичних та інформаційних маніпуляцій. Для Кремля важливо не виграти а справу, а створити у публічному просторі ілюзію "двох рівних версій", "спору сторін" і "неоднозначності", пише заслужений юрист України, заступник генпрокурора України (2019–2022) Гюндуз Мамедов у статті "Російський контрпозов до Міжнародного суду ООН: чому це не перемога Москви".
"Формула "Суд прийняв зустрічний позов" у пропагандистському дискурсі перетворюється на "міжнародна інстанція розглядає звинувачення України в геноциді". Юридичні нюанси зникають, а на їхньому місці з’являється зручний політичний наратив", — зазначає він.
Юрист наголосив, що рішення не означає, що Суд "не розуміє" ситуації в Україні. На його думку, це означає, що процесуальна нейтральність суду не захищає від інформаційних маніпуляцій поза залою засідань.
Нагадаємо, Міжнародний суд ООН прийняв до розгляду зустрічні позови Росії проти України за Конвенцією 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Заперечення Києва відхилили, але Україні дозволили подати Відповідь, а Росії — Заперечення до 7 грудня 2026 року та 7 грудня 2027 року відповідно.
