ДСА: судовий завгосп, який загрожує вступу до ЄС

Рахункова палата вперше прямо назвала роботу Державної судової адміністрації (ДСА) неефективною. Водночас виявилось: адміністрація, яка постійно скаржиться на брак коштів, повернула до бюджету майже мільярд гривень — гроші, які могли піти на ремонт судів і зарплати працівників. Європейська комісія вимагає прозорого конкурсу на посаду керівника, щоб припинити еру «виконувачів обов’язків». А громадськість пропонує радикальне рішення — ліквідувати територіальні управління ДСА до 2027 року. Хто має рацію в цьому конфлікті й чому від «судового завгоспа» залежить вступ України до ЄС?

Усі ключові гравці — від Брюсселя до українських аудиторів — сходяться в одному діагнозі: ДСА є операційним ядром судової системи, без якого суди фізично зупиняться. Але водночас це інституція з хронічним «управлінським паралічем», який загрожує зірвати виконання євроінтеграційних зобов’язань за розділом 23 та Планом Ukraine Facility.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українські суди зупиняються навіть з генераторами, а ДСА грає у бюрократичний пінг-понг

Підтвердженням цього є висновки аудиту, де зафіксовано низьку результативність організаційного та фінансового забезпечення судів, системне дублювання функцій і відсутність вертикалі управління між ДСА та її територіальними підрозділами, що прямо суперечить принципам ефективного державного адміністрування SIGMA/OECD.

Фінансовий парадокс

Минулого тижня Рахункова палата оприлюднила результати аудиту ДСА за 2023–2024 роки. Висновок безапеляційний: адміністрація не забезпечила ефективного функціонування судів.

Тут ховається головний парадокс. ДСА роками вибудовує комунікацію на тезі про «катастрофічне недофінансування». У зверненні до уряду на 2026 рік адміністрація заявляє про дефіцит у 15,5 млрд грн та покриття потреб лише на 59,4%.

Рахункова палата опублікувала звіт про аудит держборгу України

Проте аудит виявив зворотний бік медалі: попри постійні скарги на брак коштів, ДСА повернула до бюджету 972 млн грн невикористаних асигнувань за два роки. Ще більш разючі цифри наводить громадськість у «Зеленій книзі»: перехідний залишок спеціального фонду ДСА на кінець 2024 року становив близько 1,9 млрд грн.

Це свідчить про глибоку кризу планування. Гроші є, але ДСА не здатна вчасно провести тендери, підготувати проєктну документацію для ремонтів або закупити обладнання. Замість того, щоб перетворитися на капітальні інвестиції чи премії працівникам, мільярди гривень «згоряють» на рахунках. Аудит прямо фіксує, що частка видатків розвитку становила лише 2,2–3,7%, а задоволення реальної потреби місцевих судів — 51,4% 2023 року та 57,2% 2024-го, що навіть нижче за мінімум для підтримки інфраструктури судів.

Кадрова прірва: п’ять тисяч вакансій і плинність 29%

Аудитори зафіксували подвоєння кількості вакансій в апаратах судів: понад 5 тисяч незаповнених посад на початок 2025 року (18% штату). Плинність кадрів сягнула 26–29% на рік. Це означає, що суди втрачають інституційну пам’ять — досвідчених секретарів і помічників, які йдуть через неконкурентні зарплати.

Заради справедливості варто відзначити часткові успіхи: 2024 року ДСА вдалося підвищити середню зарплату в апаратах на 23% завдяки перерозподілу коштів із суддівської винагороди. Також адміністрація спільно з Вищою радою правосуддя (ВРП) активно лобіювала ухвалення закону №8222, який із 2026 року змінить систему оплати праці держслужбовців.

НАЗК виявило корупційні ризики в Державній судовій адміністрації України

Однак громадські експерти вказують на зворотний бік: розподіл наявного фонду оплати праці — премій та надбавок — залишається непрозорим і створює кричущу нерівність між судами різних регіонів. В одних судах працівники отримують надбавки вдвічі вищі, ніж в інших, без зрозумілих критеріїв.

Аудит підтверджує: рівень укомплектованості кадрами не перевищував 82–83%, а середній показник неукомплектованості апаратів становив 16,6–17,6%. У деяких судах плинність була вдвічі вищою за цільовий рівень державної служби, що дорівнює 13%. Це призводило до зростання навантаження на суддів, збільшення залишку нерозглянутих справ, який 2024 року зріс на 12% і сягнув 904 тисяч проваджень.

Як відключення SMS-повісток паралізувало суди

У квітні 2025 року ДСА наказала державному підприємству «Інформаційні судові системи» відключити сервіс SMS-повідомлень учасникам судових процесів — начебто «для економії».

Суди відреагували різко. Печерський райсуд Києва публічно заявив: паперові повістки коштують дорожче, йдуть тижнями, а в умовах війни часто взагалі не доходять. Результат передбачуваний: частіші неявки сторін, затягування розгляду справ на місяці, додаткові судові витрати. Економія на копійках обернулася мільйонними збитками для системи правосуддя.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Держбюджет-2026: Рахункова палата попередила про високі ризики недонадходжень доходів

Але ДСА наполягла на своєму. Цей епізод став символом управлінської культури адміністрації: замість системних рішень — точкові, неузгоджені із судами кроки, які реально погіршують доступ до правосуддя.

Зі свого боку аудитори встановили, що протягом 2023–2024 років ДСА надсилала до судів і територіальних управлінь 57 окремих запитів щодо матеріально-технічних потреб, але не створила єдиної системи аналізу та пріоритизації таких звернень. Взаємодію із судами оцінено як фрагментарну: середній рівень відповідей ДСА на запити судів становив лише 39–42%, що фактично унеможливлювало оперативне управління інфраструктурою та сервісами, включно з електронними повідомленнями.

Цифровізація

У звітах для Вищої ради правосуддя ДСА рапортує про успіхи: кількість документів, поданих через «Електронний суд», 2024 року сягнула 3,18 мільйона (зростання у 2,3 раза).

Та якщо заглибитися, картина інша. Технічний аудит підтвердив: нинішня Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) є архітектурно застарілою, «клаптиковою» й не підлягає простому оновленню. Європейські партнери вимагають побудови принципово нової системи — Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС).

Конкурс на посаду глави ДСА: чому міжнародні експерти відмовляються доєднуватись до робочої групи з відбору кандидатів

Ба більше, Рахункова палата зафіксувала критичний знос обладнання: списанню підлягають 30% засобів фіксування судового процесу та 23% серверів. Без термінового оновлення технічної бази цифровізація існуватиме тільки у звітах ДСА, а не в реальності. Суди можуть просто зупинитися через відмову техніки.

У звіті також зазначено, що рівень забезпечення судів засобами інформатизації в середньому становив 85–87%, але значна частина техніки була морально застарілою: 19,3% комп’ютерів, 17,4% оргтехніки та майже 30% систем аудіофіксації підлягали обов’язковому списанню станом на початок 2025 року. Ці цифри демонструють, що цифрова інфраструктура функціонує на межі ресурсу, а без її модернізації жодна судова реформа не має шансів на успіх.

Корупційні ризики та вакуум відповідальності

Європейська комісія у Звіті-2025 наголошує: ДСА занадто довго працює під керівництвом «виконувача обов’язків». Попереднього голову звільнили на тлі корупційного скандалу, а конкурс на нову посаду затягнувся. Це створює вакуум відповідальності. Брюссель вимагає прозорого конкурсу за участю міжнародних експертів — як це було зроблено з ВККС.

Громадські організації йдуть далі. У тіньових звітах до Європейської комісії вони вказують на системні корупційні ризики в закупівлях територіальних управлінь ДСА. Національна поліція розпочала кримінальні провадження щодо службових осіб адміністрації за матеріалами НАЗК — ідеться про можливе привласнення майна та зловживання в закупівлях. Деталей розслідування не розголошують, але сам факт свідчить про глибоку проблему з доброчесністю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Корупційний скандал в Україні може ускладнити вступ до ЄС і передачу заморожених активів РФ — La Repubblica

Вища рада правосуддя в публічних зверненнях обмежується м’якшими формулюваннями: рекомендує звільняти посадовців — фігурантів кримінальних проваджень і посилювати внутрішній контроль. «Зелена книга» також вказує на непропорційний вплив ДСА на керівництво апарату Верховного суду та формальний підхід до виконання антикорупційних програм.

Проте звіт за результатами аудиту підтверджує структурні ризики. Територіальні управління мають надмірні повноваження та фактично працюють як автономні розпорядники, що ускладнює централізований контроль. Окрім того, аудит деталізує, що ДСА не має системи моніторингу закупівель і не перевіряє обґрунтованості розрахунків потреб перед виділенням коштів. Відсутність прозорої методології планування створює умови для суб’єктивних рішень і потенційних зловживань, які й фіксують органи контролю.

Широкі повноваження й вузьке місце

Повноваження Державної судової адміністрації охоплюють практично всі ключові процеси функціонування судів. У звіті Рахункової палати наголошено, що саме масштаб цих завдань дає змогу оцінити глибину управлінських проблем. ДСА відповідає за фінансове забезпечення місцевих і апеляційних судів, затверджує структуру й штатну чисельність апаратів, визначає нормативи матеріально-технічного забезпечення, організовує закупівлі та комп’ютеризацію, формує пропозиції щодо кількості суддів і забезпечує роботу всієї інформаційної інфраструктури судової влади.

Від побиття до фальшивих заповітів, або Як тиснуть на українських суддів

Звіт наводить перелік функцій ДСА, який включає фінансування судів, планування витрат, оновлення технічних ресурсів, адміністрування мережевого обладнання, ведення будівельного фонду, управління серверними системами та супровід ЄСІТС. Саме ці функції показані на діаграмі повноважень у документі. Вони демонструють, що від ефективності ДСА залежить робота всіх 507 місцевих судів, а також апеляційних та спеціалізованих установ. Станом на 2025 рік зміну територіальної підсудності застосовано щодо 173 судів — це збільшило навантаження на адміністрацію і зробило її роль іще критичнішою.

Аудит фіксує значний розрив між обсягом повноважень і реальними результатами. Упродовж 2023 і 2024 років частка видатків розвитку в загальній структурі становила лише від 2,2 до 3,7%, що є вкрай низьким показником для системи, яка потребує модернізації. Крім того, до списання було віднесено 19,3% комп’ютерів, 22,6% серверів і майже 30% обладнання для фіксації судового процесу. Такий стан технічної бази свідчить про те, що ДСА не справляється з базовими обов’язками, насамперед із плануванням закупівель і підтримкою інфраструктури.

До повноважень ДСА належать організація матеріального забезпечення судів і контроль над їхніми потребами. Проте за два роки адміністрація надіслала судам 57 окремих запитів щодо оновлення даних про техніку, приміщення, відеозв’язок та інші ресурси. Такий ручний підхід свідчить про відсутність єдиної цифрової системи обліку, що унеможливлює якісне планування бюджетів і закупівель.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Реформа мапи судів: навіщо Україні оптимізувати судову мережу?

Аудитори наголошують: оскільки ДСА контролює фінансове, технічне, кадрове та організаційне забезпечення, її неефективність поширюється на всю судову систему. Якщо адміністрація не проводить тендерів, суди працюють на техніці, строк експлуатації якої сплив. Якщо не затверджуються нормативи, суди не можуть планувати кошториси. Якщо не оновлюються сервери, «Електронний суд» працює з перебоями. Звіт містить висновок про те, що масштаби проблем ДСА безпосередньо пов’язані з масштабом її повноважень. Інакше кажучи, якість роботи судової системи в Україні визначається якістю управління з боку її центрального адміністратора.

Ситуація навколо ДСА нагадує «інституційний шпагат»

Вища рада правосуддя оцінює роботу ДСА як «задовільну». Це політична оцінка. ВРП розуміє слабкість ДСА, але намагається втримати керованість системою під час війни, виступаючи її «адвокатом» перед урядом і лобіюючи фінансування.

Рахункова палата, ЄС і громадськість ставлять оцінку «незадовільно». Для них ДСА — це неефективна надбудова, яка не здатна освоїти ресурси, повертає мільярди до бюджету, коли в судах немає паперу, та потребує повного перезавантаження.

Судова влада на межі фінансового колапсу: ВРП заявила про критичне недофінансування судів у плані бюджету на 2026 рік

Косметичні зміни вже не спрацюють. Дорожня карта верховенства права, затверджена урядом 14 травня 2025 року, містить чіткі дедлайни: до кінця 2027 року Україна має завершити реформу управління судами та впровадити нову ІТ-систему.

Аудит деталізує, що суди щороку отримують більше справ: 2024 року їх надійшло 4,42 мільйона, а розглянуто 4,29 мільйона, що забезпечило зростання залишку та збільшення кількості справ, розгляд яких триває понад рік, на 19%. За таких умов слабка ДСА — це не просто адміністративна проблема, а чинник ризику для доступу громадян до правосуддя.

Щоб виконати вимоги вступу до ЄС, Україні доведеться піти на складні кроки.

По-перше, провести незалежний функціональний аудит ДСА й територіальних управлінь. За результатами аудиту ліквідувати зайві ланки та оптимізувати структуру. Громадськість пропонує радикальний варіант: ліквідацію територіальних управлінь до 2027 року та побудову централізованої сервісної моделі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЄС готує нові правили членства: це допоможе пришвидшити вступ України — Politico

По-друге, впровадити жорсткий контроль над фінансовим плануванням. Мільярди гривень не мають повертатися до бюджету, коли в судах немає обладнання, а працівники чекають на зарплату. Необхідна єдина цифрова система управління ресурсами з прозорими критеріями розподілу.

Судова система залишиться «слабкою ланкою» євроінтеграції, якщо ДСА не зміниться. Можна набрати тисячу доброчесних суддів — але якщо в них не буде приміщень, комп’ютерів і помічників, правосуддя зупиниться.

Тепер усе залежить від політичної волі. Або ми реформуємо «судового завгоспа» — або він стане причиною, через яку Україна не виконає розділу 23 й застрягне на порозі ЄС.