Тест із англійської з сюрпризами

Наближається Новий рік, а з ним і останній строк подачі документів у закордонні вузи, куди рветься просунута українська молодь. І якщо з такими документами, як анкета, рекомендація, закордонний паспорт, резюме та медичні довідки, як правило, проблем не виникає (у крайньому разі, все це можна швидко зробити за гроші), то сертифікат TOEFL часто стає серйозною перешкодою для абітурієнта. Спливає дорогоцінний час, здають нерви, відкладені на навчання гроші знаходять інше застосування. Щоб не опинитися біля розбитих ночов, не завадить дізнатися про «підводні камені», котрими рясніє складання тестів.
TOEFL перекладається як «Тест із англійської як іноземної» (Test of English as a foreign language).
Трохи історії. TOEFL 1964 року розробила американська фірма Educational Testing Service (ETS) для іноземців, які бажали навчатися за кордоном, щоб не морочити собі голову з їхнім навчанням мови. За сорок років тест зазнав багато змін, основною з яких стала його комп’ютерна адаптація. Зміна формату відбулася в середині 90-х років, і для багатьох виявилася буквально шоком. «Паперовий» тест живий і здоровий донині, але в Києві ви його вже не складете — ніде.
Процес реєстрації на екзамен — серйозне випробування і для гаманця, і для нервів. Запропоновані способи реєстрації — телефон, факс, Інтернет — часто спрацьовують через раз, і якщо «дедлайн» на носі, то я, як колишній працівник київського тест-центру з багаторічним стажем, можу вам лише поспівчувати.
Реєстраційний центр для Східної та Західної Європи знаходиться в Голландії. Достукатися туди можна вищевказаними шляхами, а проплатити екзамен з України можна лише з допомогою кредитної картки типу VISA чи MasterCard.
Додаткові витрати, пов’язані зі складанням тесту, можуть коливатися. Сюди входить оформлення картки, оплата телефонних переговорів із Голландією, яких не уникнути, коли щось не складається (захворіли, наприклад). Хочете перенести тест на іншу дату — потрібно платити. Вирішили скасувати його — назад одержите лише половину грошей.
Кандидата на сертифікат TOEFL очікує купа сюрпризів, до яких треба бути максимально готовим.
Сюрприз перший підносить комп’ютер. Для «чайників» тест містить дохідливу «навчалку», так званий Tutorial. І нікуди не дінешся: будь ти хоч хакером, хоч комп’ютерним асом — проскочити навчальний розділ не вдасться, доведеться наново взяти до відома, як повзає мишка, як працює клавіатура, що таке монітор і т. д.
Структура тесту складається з чотирьох основних частин: аудіювання, граматика, читання і твір. Алгоритм програми працює так: відповіли правильно, отже, наступне запитання буде складнішим. І, навпаки, помилилися — чекає запитання простіше.
Багатьох дратує таймер, який виводиться в кутку монітора на кожній із секцій, але його можна й відключити. Однак запам’ятайте: він допомагає відрізнити основні тестові секції від «навчалок» (під час них таймер не працює). Секції дуже схожі між собою, ті, хто складає екзамен, іноді їх плутають і можуть прогавити тест — такі конфузи траплялися. А почати спочатку в такому разі неможливо, потрібно платити і реєструватися знову.
Другий малоприємний сюрприз чекає на аудіюванні (Listening Comprehention). Якість звуку дуже погана — оцифровування запису, вочевидь, виконували з використанням найнижчого звукового стандарту. Персональні навушники не рятують ситуацію. І скарг на глухе, тріскуче, зашумлене звучання дуже багато. Хоча більшості кандидатів це байдуже: результати іспиту свідчать, що з розумінням у нашого народу все гаразд. Кількість запитань — від 30 до 49, залежно від версії тесту, котру змінюють щомісяця.
З граматикою (Structure) проблем буває найменше — досить орієнтуватися в правилах, «відчувати» мову, і все буде гаразд. Кількість запитань — від 18 до 25.
Сюрприз третій, котрий стосується двох перших частин тесту, — відповівши на запитання, уже не можна повернутися, щоб виправити відповідь. Тільки вперед!
У третьої частини є свої фокуси. Зазвичай читання (Reading) складається з чотирьох-п’яти текстів і низки запитань (до кожного). Можна повертатися до попереднього запитання, виправити, якщо потрібно, відповідь. Однак потрібно мати гарну пам’ять і бути гранично уважним, оскільки шкідливі програмісти з ETS знову підклали свиню: текст не вміщується на екрані монітора. Щоб прочитати його повністю, доводиться водити мишкою вгору-вниз, що добряче спантеличує. А робити записи не дозволяється.
Остання секція — твір (Writing). Можна друкувати його на клавіатурі або писати на папері (і чернетку дають). Тему комп’ютер вибирає довільно. Складність теми, я сказав би, на рівні п’ятого класу середньої школи. Труднощі полягають в іншому — розкрити тему пропонують усього за півгодини, із використанням максимальної кількості лексики та граматичних форм.
Ви можете погано спілкуватися по-англійськи, але чудово читати. Бути профаном у граматиці, але добре розумітися в усному мовленні. Або бути письменником від Бога. Все це зарахується: комп’ютер підрахує ваші відповіді, правильні й неправильні, і... Знову сюрприз — вас чекають дві цифри замість очікуваної однієї. Чому так? А тому, що розумні комп’ютери досі не навчені перевіряти твір — четверту і дуже важливу частину тесту. Різниця в оцінках приблизно 60 балів, саме стільки «важить» відмінний твір.
Максимальний бал за тест TOEFL — 300, отримати його вдається небагатьом. У середньо­му закордонні університети вимагають близько 220 балів. Планка залежить від рівня вузу: для коледжу чи ліцею досить 150—180. Приміром, американська військова академія West Point вимагає близько 160 балів для іноземних студентів, а університети типу Прінстона чи Гарварда — більш як 250.
Розсилання тесту — слабке місце TOEFL. Можна вказати всього чотири адреси, за якими будуть безкоштовно розіслані чотири копії сертифіката. Хочете більше — женіть монету.
Крім TOEFL, у київському тест-центрі приймають ще кілька тестів: GRE, GMAT, ICMA, PMI, USMLE.
Ніяких додаткових послуг, окрім, власне, прийому тестів, тест-центр у Києві не надає. У принципі, вся робота київського центру спрямована на створення максимально комфортних умов для тих, хто складає іспит. За запізнення тут не карають — у кожного можуть бути на те свої причини, і з власної примхи на настільки відповідальний захід спізнюються рідко. Пра­цівники центру завжди йдуть назустріч у проблемних випадках.
Однак якщо ви пропустили тест і прийшли наступного дня... Готуйтеся довго розмовляти з Голландією по телефону (за свій рахунок) і доводити, що ви не крайній у цій історії, потім ще довше чекати відповіді з ETS. Перереєстрація займає місяць, а то й більше, та й то якщо вирішать, що винні не ви, а, скажімо, пошта чи Інтернет. Тому чимало претендентів, яких тиснуть строки, реєструються наново, на це йде три дні.
Запитання, котрі часто ставлять адміністратору: як підготуватися до іспиту, які існують курси, матеріали. Підготовка — особиста справа кожного претендента. Звісно, ETS пропонує підготовчі матеріали, їх можна замовити по Інтернету, але вони носять переважно озна­йомчий характер, і на практиці їх часто виявляється недостатньо. Треба потурбуватися, як мінімум, про хороші курси англійської. Інакше результат іспиту вас не влаштує. А гроші за погано зданий тест не повертають.
І, як ви вже напевно зрозуміли, здавати тести потрібно з якоюсь метою: робота, навчання та інше. Складати «просто так», для себе — задоволення дороге і морочливе.