(Продовження)
МАС-МЕДІА. Перша складового терміна походить зі старогрецької «массейн» — «місити», «ліпити»», «змішувати». «Мадза» — «тісто», «місиво». Стягнена множина. У латинській вимові та давньоримському сприйнятті «маса» — «народ», «натовп», «однакова й одноманітна суміш». Не дивно, що «народні маси» у тлумаченні недоброї пам’яті ідеологів — не що інше, як тісто, із якого вони ліпили усе, що завгодно... Другий інгредієнт кострубатої «страви» вже суто латинського походження. «Медіус» — «середній». Спіритичне поняття «медіум» — «посередник», засіб зв’язку між світом нашим і не нашим, тим, що по той бік столу. «Медитаціо» («медітація») — буквально: «зосередження», «розмірковування», «занурення в себе». Характерний стан усякого професійного «медіума». Завдяки з’єднанню двох різних понять міцною рисочкою вийшло «мас-медіа» — «загальний посередник», «загальний засіб». Засіб повідомлення. Телебачення, радіо чи преса (вона ж друковані ЗМІ). Якщо бути точним, «медія» став синонімом слова «інформація». Тому «медіа-простір» — усього-на-всього «інформаційний простір», а «медіа-проект» — «інформаційний проект». Проект подачі повідомлень, новин і відомостей. Просто і зі смаком. За умови, якщо є бажання інформацію передавати, повідомляти, коментувати. Ділитися нею. З народом (не плутати з «народними масами»!). Дійсно і насправді бути посередником у передачі новин, а не загадковим «мас-медіумом», багатозначні висловлювання котрого вимагають додаткового розшифровування.
МЕХАНІЗМ. У наш хитрий технічний вік це складне поняття можна застосувати до будь-чого. Які тільки механізми придумали: від годинникового до найсучаснішого і найскладнішого механізму прийняття рішень. Розберемо його на частини і подивимося, що у механізму всередині. «Machomai» (махомай) — грецькою значить «воювати», «битися», «боротися». Прізвисько царя Володимира — Мономах — «єдиноборець». «Mechane» (механе) — «хитрість», «викрут». Спочатку, слід гадати, хитрість військова. Спосіб збити ворога з пантелику. Те, що називається латинським словом «диверсія». Це й облогові машини, і всілякі підкопи, і приховані пастки (міни) — ціла сукупність військових хитрощів і прийомів. Механізми в античності мали успіх не лише у військових, а й у цивільних. Так називався особливий пристрій, що подавав на сцену наприкінці вистави актора, котрий зображував бога. Deus ex machina — бог із машини — несподівана щаслива розв’язка. Хитрість і викрут Євріпіда — драматурга IV століття до нової ери. Тому сучасний механізм прийняття рішень чи якийсь ринковий механізм — це певна особлива хитрість і викрут, пристрій і внутрішній порядок. Без нього ні те, ні інше не почне рухатися. Не піде годинник, не почне працювати стінопробивна установка, не буде ухвалене потрібне рішення. Хіба що саме по собі з неба спуститься. Хоча таке, як з’ясувалося, буває лише в античних трагедіях під впливом усе того ж хитрого пристрою.