Сергій Данченко: він пам'ятник собі

У червні культурний ландшафт столиці поповниться ще однією помітною скульптурною статуєю. Поруч із Національним театром імені Івана Франка, біля входу на Камерну сцену, з'явиться пам'ятник чудовій людині. Його ім'ям саме й названо Камерну сцену. Це видатний український театральний режисер Сергій Данченко. Майстер, який з кінця 70-х ХХ ст. почав створювати високомистецьку репертуарну лінію головного драматичного театру України ("Украдене щастя", "Дядя Ваня", "Візит старої дами", "Тев'є-Тевель", "Біла ворона", "Мерлін", "Король Лір").

Скульптурне втілення Сергія Володимировича зустрічатиме глядачів прямо при вході на нову сцену. За задумом творців, а це скульптори Володимир та Олексій Чепелики, режисер Данченко представлений в іпостасі такого собі ангела-охоронця театру, його чесного й доброго вартового. Майстра, який "не пропускає" на рідну сцену сумнівність, вульгарність, антихудожність. Із цією метою Данченко й нагадуватиме себе колишнього, котрий ніби все ще продовжує в рідному театрі репетиційний процес. Адже й для Сергія Володимировича, як і для Анатолія Ефроса, знаменита фраза "репетиція - любов моя" була сутністю професії.

Робота над цим проектом тривала понад рік (стартувала вона відразу ж, щойно франківці оцінили поруч із театром Гната Юру в образі солдата Швейка). Скульптори переглянули десятки фотографій Сергія Володимировича з його особистого та театрального архівів. Врешті-решт зупинилися саме на тій, котра увічнила напругу його творчого мислення, людську мудрість та гідність великого художника. Один із елементів скульптури - знаменитий капелюх режисера, що його Сергію Володимировичу колись подарував товариш-хореограф Борис Каменькович.

На думку генерального директора франківців Михайла Захаревича, "історія нашого театру умовно поділяється на періоди "до" й "після" Данченка, оскільки Сергій Володимирович створював театр справді художній, усвідомлюючи суть і призначення національного театру".

Велику допомогу франківцям у роботі над зазначеним проектом надав меценат Юрій Коптєв. Це близько півмільйона гривень. Пан Коптєв і раніше був захоплений темами та образами української театральної культури. Тому пам'ятник Данченку - продовження цієї шляхетної лінії.

Як повідомив DT.UA Михайло Захаревич, у перспективі очікується скульптурна композиція у сквері поблизу театру, присвячена Богдану Ступці, для якого Данченко був головним учителем у театрі і близьким товаришем. Нагадаємо, що в цьому ж сквері вже є статуї Миколи Яковченка та Гната Юри. Таким чином, вимальовуються обриси, так би мовити, музейного скверу. Питання лише в тому, щоб "музеєм" не став сам театр. Утім, ангели-охоронці на сторожі...