«У меня растут года… Где работать мне тогда?»

З «ляльковою» білявкою Асею, яка немов зійшла з реклами Барбі, автор цих рядків познайомився під час одного з журналістських відряджень. Коли справа дійшла до з’ясовування, хто які видання представляє, виявилося, що Ася не повною мірою журналістка — вона ще навчається в одному з вишів, до того ж, на стаціонарі. Як же потрапила дівчина до журналістської компанії, дивувався багато хто з нас. Річ у тім, що вона, попри свій «іграшковий» зовнішній вигляд, розсудила цілком тверезо:

— Про те, де працюватиму, стала замислюватися відразу ж, щойно стала студенткою. Нерозумно було б просто пасивно відвідувати заняття й очікувати отримання диплома. А надто зараз, у кризу, тим паче з огляду на специфіку майбутньої професії. Тому я обрала інший шлях. Деякі лекції і пропустити можна. Замість цього обдзвонюю редакції і дізнаюся, чи є можливість піти на заходи замість журналістів, які з різних обставин не можуть їх відвідати. Зрозуміло, потім подаю свої матеріали. У результаті я вже знаю багато редакційних колективів, познайомилася з відомими журналістами, потихеньку впізнають і мене, адже я скрізь залишаю свої координати. Вірю: коли отримаю диплом, без роботи не залишуся.

Сама того не підозрюючи, Ася виклала один з варіантів дій пошуку роботи для молодого фахівця в наш час. Проте багато молодих людей, як і раніше, перебувають у полоні ілюзій: мовляв, сьогодні випускникам вишів роботи не знайти, роботодавцям ніколи морочитися з молодими, і вони віддають перевагу досвідченим працівникам зі стажем.

Справді, деякі фахівці констатують, що попиту на молодь у роботодавців нині практично немає. До речі, і в більшості центрів зайнятості підтверджують, що молодим, без досвіду, здобувачам, буде дуже непросто шукати хоч якесь місце для працевлаштування. «Попит на молодь усе-таки є, але він зовсім слабкий і досить специфічний, що підходить не кожному» — стверджують інші аналітики ринку праці. Наприклад, аж ніяк не всі молоді люди зможуть бути медичними представниками (потрібна спеціалізована підготовка), водіями-менеджерами (треба мати хороший зір і водійські права), операторами ПК (потрібні базові комп’ютерні знання), працівниками харчової галузі (у них як мінімум вимагатимуть санітарну книжку). Втім, попри все, деякі сайти, як і раніше, вселяють оптимізм здобувачам на старті: роботодавці зацікавлені й у тих, хто щойно починає трудову біографію. Хоча б тому, що останні вносять у колективи свіжий струмінь, та й переваги випускників вишів перед старшими поколіннями очевидні — вони гнучкіші, охочіше сприймають нові тенденції.

Ну, а як же тоді фіксовані абсолютною більшістю спостерігачів нинішні труднощі з пошуком робочих місць здобувачами узагалі та для молоддю зокрема?

— Певна паніка на ринку праці нині на руку не тільки роботодавцям, а й молодим фахівцям, — вважають аналітики найбільшого українського порталу з працевлаштування Rаbota.ua. — Оскільки однією з основних витратних статей є виплата зарплат персоналу, то шанси фахівців без досвіду роботи порівняно з професіоналами, які знають собі ціну (зазвичай вона досить висока), за нинішньої ситуації зростають. Адже компанії, щоб хоч якось витримати кризові явища та оптимізувати витрати, починають заощаджувати на всьому. От і звільняють «дорогих» співробітників, а натомість беруть на роботу нових, нехай і без досвіду, зате з набагато скромнішими зарплатними очікуваннями.

Певна річ, роботодавці мають право вибирати, що для фірми важливіше: чи якість виконуваної роботи, забезпечувана досвідченими, з великим стажем старожилами компаній, чи нова «свіжа кров». От, наприклад, фрагмент розмови, яка відбулася в одному зі штабів політичної партії:

— Був у нашому штабі один маститий аналітик. До того високо себе цінував, що міг з’являтися на роботі раз на тиждень. Вимовивши щось невиразне, кидав секретареві купу незрозумілих папірців і знову надовго зникав із зони досяжності. Це при тому, що отримувала людина за таку «роботу» 500 доларів на місяць плюс іще різні доплати, — явно викинуті на вітер гроші. З великими труднощами його позбулися. На його місце, вже з міркувань економії, прийняли двох випускників-політологів — за дуже смішні гроші. Проте вчорашні студенти з радістю погодилися на такі умови — дуже вже потрібний їм виробничий стаж. І всі задоволені.

Думаю, згадувані молоді люди усвідомили для себе головне: їм треба напрацьовувати хорошу біографію для майбутньої успішної кар’єри. Взагалі ж, на думку аналітиків, досвід роботи — це все-таки більшою мірою міф і страшилка. У реальності наймачі готові розглянути будь-який досвід практичної діяльності, аби він мав хоч якийсь стосунок до майбутнього фаху. Щоб вигідніше себе подати, молодій людині може знадобитися не тільки виробнича практика, а навіть і підробіток на літніх канікулах. Вирішальну роль може відіграти просто якась довідка про трудову діяльність. Найспритніші й кмітливі вчорашні студенти, не гублячись навіть у нинішніх складних реаліях, примудряються себе «продати» роботодавцям, посилаючись на... «участь у наукових конференціях», «написання курсових робіт» і навіть «відвідування семінарів». Смішно, але діє.

Не варто також забувати й про те, що для початку наймач може запропонувати молодому здобувачеві скорочений робочий день. Теж нормальний, як на нинішній час, варіант. А можливо, що запропонована робота буде й геть разовою або навіть погодинною. Не варто відмовлятися й від таких пропозицій. На думку професіоналів ринку праці, ті, наприклад, хто працював неповний робочий день, поєднуючи роботу з навчанням, мають більше шансів на отримання робочого місця, ніж люди сторонні, з боку. Звичайно, на таких куцих умовах навряд чи можна буде заробити великі гроші. Втім, головне — це досвід. Ну, а «приробітком» можна зайнятися у вільний час на посадах, які не вимагають досвіду роботи. Наприклад, вечірній секретар, комплектувальник, інтерв’юер, оператор ПК, офіс-менеджер.

Однак буває й таке, що робота для молодої людини таки не знаходиться. Можливо, «винні» в цьому надмірні амбіції? А можливо, недостатній професіоналізм? Чи справа в перенасиченні ринку фахівцями певного профілю? Обов’язково потрібно чесно з’ясувати для самого себе: чому саме для вас немає роботи?

Цілком імовірно, що багатьом молодим людям знадобляться поради професіоналів ринку. По-перше, не бійтеся починати з малого: з невеликої заробітної плати, з незначних посад. Проте бажано, щоб це все-таки була робота за спеціальністю (якщо, звичайно, ви збираєтеся працювати за цим профілем у майбутньому).

По-друге, не потрібно витрачати свій дорогоцінний час на пошуки роботи з допомогою рекрутингових агентств — вони, як правило, займаються працевлаштуванням фахівців із великим досвідом роботи, а не новачків.

По-третє, є сенс звертатися у великі фірми та компанії. Навіть якщо ви не бачили ніякого оголошення про набір співробітників у вподобану вами компанію, нехай це не буде для вас перепоною. Завжди існує можливість, що в якійсь із таких компаній є програми для стажистів, практикантів. Ну а якщо пощастить, то, можливо, відшукається й вакансія вашого профілю, про яку просто не оголошували. Звичайно, може виявитися так, що нічого потрібного так і не знайдеться, але в найгіршому випадку завжди залишається можливість потрапити в «фірмову» базу даних із позначкою: «хоче працювати на компанію».

І, нарешті, головне: потрібно налаштувати себе на успіх і, не зупиняючись, щодня невтомно шукати роботу, використовуючи для цього всі можливості. Шукаючи роботу, випромінюйте оптимізм. Є сенс постійно переглядати відповідні оголошення, розмістити й регулярно оновлювати своє резюме, розіслати його по всіх наявних вакансіях. Словом, будьте активні й наполегливі — і робота обов’язково знайдеться.