Пенсії — робітникам! Інвестиції — підприємствам! Недержавні пенсійні фонди готують для України інвестиційний бум

Невтішний прогноз

Згідно з прогнозом уряду, вже до 2050 року кількість пенсіонерів в Україні подвоїться. А це означає, що перед державою може постати необхідність або збільшити до 70% від фонду оплати праці, тобто майже вдвічі порівняно з нинішнім станом, збори до Пенсійного фонду України, або скоротити розміри пенсій, що звучить не менш фантастично. Схоже, єдиною альтернативою у цій ситуації є форсований розвиток у країні недержавного пенсійного забезпечення.

Перші недержавні пенсійні фонди в Україні виникли ще в 90-х роках минулого століття, але особливими успіхами похвалитися не могли. До початку 2004 року в нашій країні працювало 22 НПФ, яким у цілому вдалося залучити близько 16 млн. грн. Якщо врахувати, що кожен шостий долар інвестицій у світову економіку належить саме недержавним пенсійним фондам, результат українських компаній викликав лише співчуття. І так, напевно, тривало б іще довго, якби несприятливі демографічні прогнози не схилили уряд і парламент прискорити пенсійну реформу.

Податкові пільги врятують пенсіонерів?

Від 1 січня 2005 року починають на повну силу працювати податкові пільги в недержавному пенсійному забезпеченні. Завдяки цьому пенсійний бізнес зацікавив найбільших гравців українського фінансового ринку, і нині вони активно готуються розпочати роботу в цій галузі.

— Без податкових пільг цей бізнес в Україні ще довго не з’являвся б. А він необхідний не лише громадянам, котрі розраховують на додаткову пенсію, а й економіці, яка потребує довгострокових інвестицій, — зазначає Сергій Савчук, керівник компанії «Укрсоц-Капітал», що спеціалізується на адмініструванні та управлінні активами НПФ. За його словами, найбільші фінансові установи країни, зокрема й Укрсоцбанк, що є головним партнером «Укрсоц-Капітала», вже давно придивлялися до цього ринку. Але аналіз свідчив, що підприємствам не вистачає стимулів для участі в пенсійних проектах.

Таким стимулом стала можливість відносити кошти, що спрямовуються на пенсійні рахунки працівників, до валових витрат підприємства, зменшуючи на відповідну суму базу для податку на прибуток, а в деяких випадках — і обов’язкових соціальних зборів. Інвестиційний дохід НПФ також не обкладається податками, а пенсійна виплата одержала пільгове оподатковування в розмірі 60% від ставки прибуткового податку, якщо пенсіонеру менш як 70 років, і взагалі не обкладається для тих, хто старший за 70.

Варто врахувати, що якщо підприємство є засновником НПФ, воно одержує певний доступ до довгострокового фінансового ресурсу, частина якого може бути спрямована на його інвестиційні проекти. Загалом, нині проекти створення недержавного пенсійного фонду обговорюються практично в усіх великих промислових компаніях. Багато з них уже заклали в бюджет 2005 року витрати на реалізацію таких проектів. На черзі — консультації з фахівцями ринку пенсійного страхування щодо механізму створення НПФ.

Відкритий чи корпоративний?

Той, хто вирішив створити недержавний пенсійний фонд, опиняється насамперед перед вибором його виду. НПФ можуть бути відкритими, корпоративними та професійними. Сергій Савчук зізнається, що своїм клієнтам — юридичним особам «Укрсоц-Капіталу» — радить обрати відкритий НПФ. Річ у тім, що для корпоративних фондів існує ціла низка особливостей і обмежень, які ускладнюють установлення такого фонду, а також сплату внесків. Зокрема, щоб мати право на створення корпоративного НПФ, підприємство має бути прибутковим протягом не менш як одного фінансового року. Якщо одноособовий засновник корпоративного НПФ протягом року з будь-яких причин не здійснює відрахувань на рахунки учасників, він зобов’язаний цей фонд ліквідувати. Звісно, такі ризики навряд чи викликають ентузіазм. До речі, якщо працівник, котрий є учасником корпоративного фонду, вирішить звільнитися, він зобов’язаний вийти з числа учасників і перевести свої нагромадження в інший фонд. А це вже погана новина для самого фонду. Для відкритих НПФ таких обмежень не існує.

Засновниками відкритих фондів можуть бути будь-які юридичні особи. Такі НПФ не настільки тісно зав’язані на одного засновника — як правило, засновників кілька. Діяльність фондів максимально прозора. Вони завжди готові прийняти нових учасників.

Система гарантій у НПФ

Утім, українське законодавство передбачає відразу потрійний нагляд держави за ринком, що є серйозною гарантією його стабільності. За компаніями, які беруть участь у пенсійному страхуванні, спостерігають Держфінпослуг і ДКЦБФР, а за хранителями активів — іще й НБУ. Банку-хранителю заборонено здійснювати операції з пенсійними активами, що суперечать інвестиційній декларації фонду. Крім того, рада НПФ може в щоденному режимі одержувати інформацію про всі операції з коштами на рахунках учасників.

Підвищує надійність НПФ і законодавча заборона вкладати кошти в один фінансовий інструмент. Принцип «розкладай яйця в різні кошики» тут є суворо обов’язковим. Додатковою гарантією для громадян, які роблять внески самі або за яких платить роботодавець, є також те, що НПФ — окрема від засновника юридична особа; активи НПФ відділені від активів засновника, адміністратора, компанії з управління активами та хранителя фонду.

Використання недержавних пенсійних фондів для сумнівних операцій, за словами Сергія Савчука, позбавлене сенсу. Адже для того, щоб створити НПФ, його засновники мають витратити досить багато часу та коштів. Найменші махінації із пенсійними активами можуть бути досить швидко виявлені, що призведе до падіння ділової і суспільної репутації компаній, які в них замішані. Недержавні пенсійні фонди розраховані хоч і не на великий, але стабільний і довгостроковий прибуток від інвестиційної діяльності, який у повному обсязі спрямовуватиметься на поповнення пенсійних рахунків учасників.

Конкуренція — за великих клієнтів, але й маленьких
не обділять

Нині українські компанії, що вийшли на ринок НПФ, ведуть конкуренцію за найбільші підприємства країни, чисельність працівників яких перевищує 10 тис. осіб. За розрахунками, саме такі клієнти на початковому етапі розвитку ринку зможуть гарантувати адміністраторам і компаніям з управління активами бодай якусь прибутковість. Хоча упродовж перших одного-двох років на неї ніхто особливо не розраховує.

Ставка на великих клієнтів, мабуть, насамперед пояснюється великими обсягами фондів, що можуть бути створені за їх участю. Конкурувати за маленькі підприємства, на яких працюють не більш як 2—3 тис. осіб, адміністратори НПФ почнуть іще не скоро.

Утім, це не означає, що малі та середні фірми не можуть взяти участі в пенсійних проектах.

— Ми створили НПФ «Укрсоцфонд», приєднатися до якого можуть і невеликі підприємства, — каже Сергій Савчук.

На його погляд, така форма співробітництва оптимальна для малого і середнього бізнесу, оскільки практично не вимагає з боку клієнта будь-яких адміністративних витрат. Фахівці «Укрсоц-Капіталу» самі піклуються про те, щоб кошти на пенсійних рахунках не лише надійно зберігалися, а й активно приростали. Схоже, саме компанії, за якими стоять системні банки, що заслужили довіру вкладників, і контролюватимуть найближчим часом значну частину пенсійних активів.

Вибір адміністратора — справа серйозна

До речі, питання про критерії вибору адміністратора та компанії управління активами на сьогодні є ключовим для багатьох підприємств, що мають намір узяти участь у створенні НПФ. Досвіду практичної роботи на цьому ринку в Україні ні в кого немає, оскільки цього бізнесу як такого в країні ще не існує, тож доводиться керуватися іншими характеристиками. Важливо враховувати кадровий склад компанії з управління активами, його досвід. Очевидно, варто оцінити й рейтинг компанії, яка є головним партнером адміністратора. Визначити його найчастіше можна просто за назвою, як у випадку з «Укрсоц-Капіталом». Якщо компанія-адміністратор створена банком, дуже бажано, щоб цей банк мав розгалужену мережу філій і стійку репутацію на ринку.

Болючим місцем адміністраторів НПФ є наявність програмного забезпечення для обслуговування клієнтів пенсійних фондів. Поки що жодна компанія не одержала ліцензію на адміністрування, оскільки жодна з програм не пройшла експертизу в Держфінпослуг. Йдеться про дуже дороге програмне забезпечення, за складністю наближене до банківського. Воно має десятки років зберігати інформацію про мільйони учасників, обслуговувати тисячі транзакцій на день, забезпечувати оперативну взаємодію адміністратора, хранителя і компанії з управління активами.

Оптимістичні прогнози

За прогнозом компанії «Укрсоц-Капітал», уже через два-три роки українські НПФ зможуть нагромадити на пенсійних рахунках вкладників близько мільярда доларів. Ці кошти стануть унікальним джерелом довгострокових інвестицій, яких так не вистачає сьогодні Україні. Одержати ці інвестиції насамперед, мабуть, зможуть підприємства, які вже нині потурбуються про випуск надійних фінансових інструментів.

Обнадійливі прогнози стосуються і майбутніх вкладників НПФ. За експертними розрахунками, якщо на пенсійний рахунок працівника підприємство щомісяця вноситиме по 100 гривень, то за реальної прибутковості активів на рівні 9% річних (16% річних мінус 7% інфляції) через 15 років він може розраховувати на додаткову пенсію в розмірі 479 гривень, через 20 — 846, а через 30 — 2319 гривень на місяць у нинішніх цінах. Тож у разі вдалого розвитку цього нового для України бізнесу, схоже, виграють усі.