Монетизація субсидій: передвиборний прогрес

Це реформа, якої чекали кілька років і на якій наполягали численні міжнародні партнери України. Але в цій державі все, що тільки можна, стає політикою, і навіть довгоочікувані зміни стали можливими лише завдяки бажанню діючої влади отримати електоральну прихильність. І грошові субсидії, які в принципі є хорошим інструментом спонукання людей до економії енергоресурсів, на жаль, тихо перетворюються на засіб політичного впливу, на збирання голосів виборців для діючого президента, якому, за всіма соціологічними опитуваннями, явно бракує голосів для переобрання на другий термін.

Різні варіанти монетизації довго обговорювали в експертних і урядових колах, для напрацювання найбільш оптимальних рішень в Україну приїжджали консультанти Світового банку і Євросоюзу. Як батіг для субсидіантів, у попередні роки - 2017-му і 2018-му - уряд знижував соціальні норми використання газу та електроенергії для опалення. Як маленький пряник, уряд сяк-так стимулював економію енергоресурсів грішми. Бо якщо домогосподарство економило 150 кВт∙год. електроенергії на опалення або 100 кубометрів природного газу, то після 1 вересня воно могло отримати одноразово приблизно 700 грн. Так виглядав слабкий зародок монетизації залишків субсидії. На жаль, за монетизованими залишками зверталися далеко не всі, бо не всі споживачі взагалі знали про таку можливість.

Реформувати систему субсидій було важливо і необхідно. Здійснення цієї реформи від України вимагали міжнародні донори, зокрема Світовий банк і МВФ, структури ЄС. Задля виконання міжнародних зобов'язань уряд повинен був запровадити монетизацію субсидій уже не на рівні надавачів послуг, а на рівні споживачів із 1 січня 2019 р. Задля цього Кабмін навіть видав постанову №1176 від 27 грудня 2018 р. Та, згідно зі згаданим документом, люди могли отримувати залишки невикористаних субсидій на свої рахунки в Ощадбанку лише за підсумками опалювального сезону, тобто після 1 травня 2019-го, що є цілком логічним. Але в процес втрутився президент. І хоча глава держави не наділений прямими повноваженнями для регулювання (вважайте - прискорення) соціальних виплат, ніщо не завадило йому змусити це робити уряд. 6 лютого під час наради в Міністерстві соціальної політики Петро Порошенко підштовхнув уряд розпочати монетизацію субсидій уже найближчим часом. "Саме зараз, - сказав президент, - о 15.42 шостого лютого, ми з вами запускаємо довгоочікувану систему монетизації субсидій, тобто грошових виплат малозабезпеченим верствам населення. В середньому розмір виплати становить 1500 грн, і після того, як отримувач субсидій розрахується за отримані послуги, готівкові кошти залишаються в його розпорядженні". У такий спосіб старт монетизації субсидій президент підтягнув під вибори. На переконання глави держави, "система монетизації субсидій не працювала, бо не було довіри до неї". Тож виходить, що тільки вибори здатні викликати таку довіру. А повну монетизацію уряд теж обіцяє провести перед виборами, але вже парламентськими, - із 1 жовтня.

Перенесена на два місяці раніше, ніж передбачав уряд (після 1 травня), часткова монетизація субсидій виглядає як законний підкуп (у цьому разі з боку уряду) громадян перед першим і другим турами президентських виборів. А закріплять підкуп найбільш сумлінних виборців - пенсіонерів - проіндексовані або підвищені на 17–20% пенсії. Урядовці називають це другим етапом так званого осучаснення пенсій, адже перший етап відбувся ще в жовтні 2017-го. І тоді можна буде дякувати - не надякуватися нинішній владі, зокрема, її найвищому керманичу, якому "немає альтернативи". Логіка таких дій доволі проста: нам відступати нікуди, бо в спину дихає комічний актор.

Отож більшість домогосподарств - отримувачів субсидій (їх в Україні 3,7 млн, навіть у невеличкій Тернопільській області таких налічується понад 115 тис.), яким призначено субсидію на поточний опалювальний сезон іще в жовтні-грудні 2018-го (до 31 грудня), одержать її вже в березні. Але одержать неабияк, а в готівковій формі. Ці гроші щедро принесуть додому працівники "Укрпошти" (здебільшого пенсіонерам), або їх виплатить Ощадбанк. Дуже скоро, у березні, цими грішми кілька мільйонів українців втішатимуться за лютий, а у квітні - за березень. Аномально висока температура зовнішнього повітря в лютому істотно відкоригує розмір субсидії. Він буде значно більшим, ніж його розрахували соціальні служби.

За задумом урядовців, населення мало б розрахуватися готівковими субсидіями за фактично спожиті житлово-комунальні послуги. Це означає: якщо людина зекономила використання енергоносіїв за фактом, то частину субсидії вона зможе витратити на інші потреби.

Однак зовсім не відомо, чи будуть субсидіанти спрямовувати ці кошти на енергоощадні та енергоефективні заходи. А якщо вони приймуть рішення зекономити енергоресурси, то чи буде від цього реальна економія? Бо можна, наприклад, встановити металопластикові вікна з подвійним склопакетом, теплу підлогу тощо і водночас навіть не помічати, як тепло втікає крізь щілини в стінах, у підвалі. Тоді досягти відчутної економії за наявних проблем із станом більшості українських будинків явно не вдасться. Марно сподіватися на енергетичний ефект і в тому разі, якщо на весь багатоквартирний будинок встановлений один лічильник теплової енергії або якщо в будинку його взагалі немає.

Та хай там як, але ощасливленим отримувачам готівкової субсидії таки варто розрахуватися за фактично спожиті послуги, інакше (якщо утворилася заборгованість понад один місяць) їм можуть припинити виплату субсидій узагалі або ж (якщо заборгованість перевищила 340 грн) її не призначать на наступний період.

Певна річ, Кабмін не забув і про людей, які звернулися за призначенням субсидії після 1 січня 2019-го. Хоча ця категорія субсидіантів - у меншості, бо вони в основному користуються для опалення скрапленим газом і твердим пічним паливом, а на цей вид послуг субсидія призначається, виходячи з доходу за попередній календарний рік і на один наступний календарний рік. Для таких людей передбачено субсидії у грошовій (!) формі. Отож, як виявилося, гроші і готівка - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. На цей випадок грішми за ваші житлово-комунальні послуги розраховуватиметься сам Ощадбанк. І тільки після закінчення опалювального сезону залишки коштів, які відображені на облікових записах одержувачів субсидії на 1 червня, цей банк перерахує на поточні рахунки субсидіантів. Аж тоді вони зможуть використовувати ці кошти для власних потреб. Та нікуди не зникає запитання: наскільки копійчаними чи не копійчаними будуть тоді ці залишки?

Тим часом уряд не припиняє розширювати і модернізувати соціальні виплати. Наприклад, із 1 січня 2019 р. почав працювати новий вид допомоги молодим батькам - "муніципальна няня". Окрім 860 грн щомісячних виплат на дитину, сім'я зможе додатково отримувати від держави ще 1626 грн на оплату послуг такої няні, незалежно від того, ходить мама на роботу чи перебуває у декретній відпустці. Правда, няня ризикує у такому разі втратити ту ж таки субсидію, бо програма вимагатиме від неї офіційного працевлаштування. Але це діючу владу не хвилює. Навпаки, що меншою є кількість отримувачів субсидій, то менші видатки з бюджету на підтримку малозабезпечених, яких з роками не стає менше, бо політика діючої влади - це риба для голодних, а от охочих роздавати вудки немає.

І виборці хіба хочуть - мусять користуватися всіма видами соціальних допомог, які пропонує влада, аби елементарно вижити. Проте політичний вибір вони мусять робити усвідомлено і з критичним підходом, пам'ятаючи, що коли правлячий клас в Україні щось перед виборами дає-додає, то завтра, коли вибори залишаться у минулому, він глибоко залізе в кишені громадян і поверне бюджетні подачки стократно.