Концесія для «Київенерго». Читання... ненаписаної презентації

Минулого тижня КМДА вкотре заявила, яка класна річ - «державно-приватне партнерство у вигляді концесії... основний шлях залучення інвестицій у модернізацію житлово-комунального господарства Києва».

Особливою новиною це не стало. Про концесію нова адміністрація веде мову з осені минулого року. Наприкінці квітня депутати Київради, хоча й з мінімальною перевагою голосів, проголосували за розробку «Київською міською державною адміністрацією умов проведення конкурсу про передачу в концесію об’єктів теплоенергетичного комплексу права комунальної власності територіальної громади міста Києва».

Під час обговорення його перейменували на нейтральніше - «Про розробку умов, на яких може бути передано в концесію теплоенергетичний комплекс міста».

Загалом, процес пішов... Гроші міському енергогосподарству справді потрібні. Наводяться цифри, що «в модернізацію тільки теплового й енергетичного господарства Києва потрібно інвестувати 1,5 млрд. євро і 220 млн. євро відповідно».

За даними «Київенерго», понад чверть усіх кабельних електромереж і 41% трансформаторних підстанцій експлуатуються понад 30 років, термін експлуатації більш як половини тепломереж і котлів та 70% теплопунктів закінчився. У середньому за період опалювального сезону стається понад
50 аварій на день і з кожним роком їх кількість зростає.

Так що треба рятуватися. Виходом зі складної ситуації і буде концесія, яка передбачає «передачу комерційних ризиків та інвестиційних зобов’язань приватному інвестору при тому, що місто зберігає за собою право власності на стратегічний актив».

Правда, за передбачуваного строку концесії у півстоліття ця фраза звучить ну дуже оптимістично. Наявне комунальне устаткування стільки просто не протягне...

Власне, у світі тому й прийнято строки концесії до 15-20 років, рідко - до 25 років, бо інакше отримаємо повну профанацію ідеї. За українським законодавством, у концесію можна віддавати на строк від трьох до 49 років, отже, були можливі різні варіанти.

Обгрунтовуючи потребу концесії, перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак заявив, що концесіонер зможе залучити довгострокові інвестиції на строк не менш як 20 років, що дасть змогу уникнути різкого зростання тарифів...

Утім, цю тезу відразу оскаржили депутати, які почали зачитувати документ, створений минулої осені для КМДА основним претендентом на концесію «Київенерго»...

Папірець і справді вийшов веселенький. Такого набору «хотілок» народ не бачив років з десять. Загальна ідея була така: «Віддайте все задарма».

Дуже розчулила оцінка компанією власних ТЕЦ. Так, електростанцію біля Південного мосту оцінили аж... у 9,5 дол. за кіловат установленої потужності. На цьому тлі оцінка Троєщинської ТЕЦ-6 у майже 27 дол. за кіловат видається просто вінцем щедрості.

Сумарно обидві станції потужністю 1200 МВт, за мудрою оцінкою фінансистів компанії, коштують усього 16,6 млн. дол. У місті є квартири порівнянної вартості... Про лондонські ми взагалі промовчимо.

Причому йдеться не про брухт, а про станції, які виробляють понад половину товарної продукції компанії, на кілька сотень мільйонів доларів на рік.

Над цим можна було б посміятися, але саме за подібними методиками й передбачалося оцінювати компанію.

Усе комунальне майно (включаючи ТЕЦ, кабельне господарство, десятки потужних підстанцій, тисячі кілометрів труб) оцінили в еквівалент 116 млн. дол. Справедливості заради, власне барахло за цією методикою теж коштує недорого, менш як 70 млн. умовних одиниць...

Нагадаємо, що торішній річний оборот «Київенерго» перевищує мільярд доларів.

Пропозиції вийшли такими цікавими, що нинішній погляд енергокомпанії полягає в тому, що «Київенерго не готувало жодного проекту концесії».

Представники КМДА, які цей неіснуючий документ усе-таки читали, висловлюються більш тактовно. За словами пана Мазурчака, це не офіційний документ... «Це бачення «Київенерго». Вони подали своє бачення, це не якийсь документ, це їхнє бачення ідеї», - зазначив він.

Бачення, чи, як написано в його «шапці», «презентація», й справді вийшло вражаючим. Особливо городян потішить теза про те, що всі вкладені інвестиції повинні вже наступного року з’явитися в тарифі.

Справедливості заради треба зазначити, що тарифи зросли б не дуже. Річ у тім, що нічого особливого вкладати й не обіцяли. Річний обсяг інвестицій планувався на рівні близько 250 млн. грн., що загалом-то... менше від рівня нинішнього року.

Зате компанія «Київенерго» тактовно просить зберегти за нею пільгу по земельному податку, що знижує в 1000 разів базову ставку, і готова врахувати «як інвестицію» гроші держбюджету. При цьому оптимістично розраховує, що концесійний платіж буде максимум на рівні 1% від обороту, та й той бажано максимально зменшити. В ідеалі, вона згодна була його взагалі не сплачувати...

Власне, якщо прочитати текст, то може видатися таке: основне, що цікавило його авторів, це як швиденько забрати в міста ТЕЦ і кабельні мережі. Причому в обмін на «вже здійснені поліпшення майна», тобто задарма.

Утім, повторимося, офіційний погляд «Київенерго» полягає в тому, що цього документа не існує.

Однак про точно таку саму схему конвертації комунального майна публічно заявляли юристи «Київенерго». За їхньою версією, компанія склала перелік електроенергетичних об’єктів комунальної власності, які планує отримати... «в рахунок компенсації поліпшення комунального майна, проведеного на кошти «Київенерго». Про що в «неіснуючій презентації» і йшлося.

Заразом юристи поскаржилися публіці, що існуюча система тарифоутворення не дозволяє «Київенерго» передбачати потрібні витрати на обслуговування електроустановок, які належать третім особам».

У перекладі з юридичної на простішу мову - отримали майже безплатно і працюємо на них на знос. Правда, щось підказує, що ідея звільнити бідолах від такого тягаря захоплення в них не викличе.

Хоча договір оренди майна, підписаний 2001 року й продовжений уже при Черновецькому до 2017-го, і справді на диво огидний. Місто від нього отримує дулю з маком. За іронією долі, договір протягнув тодішній керівник «Київенерго», а нині його палкий критик Іван Плачков.

Тепер іде закулісний торг. Міська влада заявляє, що реально питання може бути вирішене не раніше наступного року.

Треба провести інвентаризацію майна і його оцінку. Більше того, пан Мазурчак навіть пообіцяв депутатам, що «Київенерго» - це не зовсім хороша фірма... вона стільки мені «сала за шкуру залила», я стільки з нею тепер борюся. Треба виписати такі умови договору, щоб вона від них відмовилася, якщо бачить, що умови не підходять. І прийшли б французи, і представники «Київенерго» сиділи б і думали, чи підійде підприємство французам і чи вони займатимуться цими питаннями. Прийдуть німці, прийдуть інші... Може, тоді в «Київенерго» змінять своє ставлення до нашого майна».

Правда тут-таки він інформував, що за всього багатства вибору... «в нас із «Київенерго» до 2017 року договір оренди і ми нікуди не можемо подітися до кінця цього терміну». Ну дуже надихаюча заява...

Фактично торгуватимуться за умови.

ДТЕК, яка нині контролює 40% акцій «Київенерго» (і саме під неї й збираються провести конкурс з продажу 25% акцій з держпакета), вже цієї весни заявила, що «власники «Київенерго» мають намір інвестувати в реконструкцію теплових мереж компанії 12-15 млрд. грн.

Зокрема цього року «на ці цілі буде витрачено близько 370 млн. грн., надалі - по 1 млрд. грн. на рік... Ми як акціонери сприятимемо залученню міжнародних кредитів і спрямовуватимемо власні кошти компанії на реконструкцію», - зазначив представник ДТЕК.

Голова «Київенерго» Едуард Соколовський анонсував контакти про залучення кредитів ЄБРР і Світового банку на 25-30 років. Це вже набагато краще за торішні «хотілки». Щоправда, варто згадати, що вкладення нинішнього року - це аж ніяк не інвестиції власників, а кошти, закладені в тариф Нацкомісією з регулювання електроенергетики. Іншими словами, їх сплатять кияни за лічильниками. А якраз думкою городян ніхто й не цікавиться. Інформація про подію, що впливатиме на їхнє життя десятки років, надходить більш ніж скупо.

Немає навіть натяку на публічне обговорення. Сподівання на те, що потім усе це обговорюватимуть депутати, вкрай скромна. Київських депутатів помітно більше цікавить земелька, ніж якісь глобальні питання.

Так що повторення історії з колишнім міським пакетом того ж таки «Київенерго» (12,73% акцій) зовсім не виключається...

2007 року «молода команда» нинішнього «народно-космічного» мера в абсолютно закритому режимі «сплавила» його спочатку в статутний фонд ЗАТ «Компанія «Київенергохолдинг», потім він швиденько пішов у статутний фонд ТОВ «Київські енергосистеми», після чого «акції кілька разів перепродували». Нині цей пакет уже викуплений ДТЕК. При цьому після кількох місяців мовчання влада заявила, що «порушень закону при цій операції нами не встановлено... Всі угоди законні за формою і змістом, хоча ми вважаємо помилковими рішення про відчуження цього пакета акцій з комунальної власності».

Що зовсім чудово, виправляти їх пообіцяли з допомогою юридично правильно оформлених правовідносин... стосовно концесії тепломереж.

Сподіватися, що бодай цього разу киян не поставлять перед фактом ще одного «юридично правильного... але помилкового рішення», можна. Надто висока ціна помилки. Та тільки чи розуміють це на Хрещатику, 36?