Хто шукає, той завжди знайде

Втрата роботи - одна з найсерйозніших криз у житті будь-якої людини. На жаль, у ситуації обвалу економіки через коронакризу пережити втрату роботи вже довелося або скоро доведеться дуже багатьом нашим співвітчизникам. Ми спробували розібратися, як поводитися, опинившись у цій складній ситуації.

Як показують різні соцдослідження, через карантин в Україні тимчасово призупинили роботу 29–35% компаній, а від 6 до 11% - повністю закрили свій бізнес. Значно більше за інших постраждали заклади громадського харчування: за деякими оцінками, закрилися повністю або будуть змушені це зробити понад 60% кафе й ресторанів. Також зовсім без доходів залишилися компанії розважального бізнесу, туристичного, транспортного й багато інших.

Навіть бізнеси, яким удалося не закритися, різко втрачають прибутки і скорочують штат співробітників. Понад третина власників бізнесу (переважно малого й середнього) уже заявили про падіння доходів із початку карантину на 50–70%. Вони ж звільнили від 30 до 50% співробітників. Втрати доходів великих підприємств становлять 10–35%, там прогнозується скорочення штату на 25%. Водночас зменшується й кількість вакансій: кількість компаній, які запрошують співробітників, скоротилася на чверть.

Що ще гірше, першими робочі місця втрачають найменш захищені люди: вони або не працевлаштовані офіційно, або перебувають на позиціях, що не потребують специфічних кваліфікацій і приносять невеликі доходи. Заощаджень у цих людей зазвичай теж небагато. На жаль, у будь-яку кризу бідні стають іще біднішими, та й умовний середній клас може дуже швидко опинитися біля межі бідності, якщо доходи втрачає єдиний годувальник у родині.

Перші заходи

Отже, що робити, якщо ви довідалися, що більше не працюєте на колишньому місці? Хоч як дивно, але перше, що настійно рекомендується зробити, - піти спати. Так, ви засмучені, розсерджені, ображені, перебуваєте на взводі. Випийте заспокійливого або трохи алкоголю та йдіть спати. Взагалі, якщо ви житель великого міста, і ваша робота була пов'язана з постійними стресами й недосипами, спіть, не зупиняючись, можливо, і три-п'ять днів. Самі здивуєтеся, наскільки іншою людиною ви почуватиметеся після цього.

Та довгий сон - це лише початок. Не хапайтеся за пошук роботи відразу. Дайте собі тиждень відпочинку. Приберіть у квартирі, перегляньте всі фільми, на які бракувало вільного часу, подзвоніть батькам, поспілкуйтеся з друзями.

Цей тиждень потрібен не тільки для відпочинку, в цей період потрібно ще й усвідомити нову реальність, зайнятися психологічною самодопомогою. Бо багато хто (особливо часто це амбіційні й розумні молоді жінки або чоловіки) впадає в депресію, накачуючи себе думками про те, що "все пропало". Якщо цього одразу не зупинити, то знадобиться два-три місяці на кінцеве усвідомлення того, що сталося, і пошук нової роботи. А от цього часу в нинішніх умовах у багатьох напевно немає.

Треба спробувати від самого початку усунути такі речі, як внутрішня втома й ефект "збитого льотчика". Тут психологи радять думати лише про себе. Не про колишніх колег, підлеглих, колишні конфлікти - вони самі розберуться. Ваше завдання - піти, максимально зберігаючи себе, і розпочати нове життя.

Подумайте, який шлях у пошуку роботи для вас оптимальний, чи можете ви, і чи доцільно це, звертатися до державного центру зайнятості. Вони спростили умови подачі документів. Але перш ніж їх подати, радимо ознайомитися з вакансіями, які найчастіше пропонують ці центри, щоб не втрачати часу, якщо вас вони не влаштують.

Якщо ви були оформлені на попередньому місці роботи як ФОП, оцініть, чи треба вам зупиняти діяльність, і чи можете ви скористатися пільгами для дрібних підприємців, які пропонує уряд.

Також дуже важливо не мислити в категоріях "я програв, я невдаха". Навіть якщо програли, це привід проаналізувати та йти далі. Поки ви живі, ви не невдаха, це лише якийсь невеликий етап у вашому житті. Роздумуватимете про свої невдачі, нова сходинка в кар'єрі може й не з'явитися, - ніхто не любить панькатися з чужою депресією. І роботодавці за це не платять.

Тож голову треба очистити від тарганів. І ліпше в цей час зайнятися чимось цікавим. Обізнані люди радять певний час попрацювати волонтером. По-перше, це дає змогу налагодити нові соціальні зв'язки. По-друге, близьке знайомство з чужими проблемами допомагає переоцінити власне життя.

Якщо людина зможе переконати себе в тому, що цей період безробіття буде тимчасовим, то психологічний вплив звільнення не буде надто руйнівним.

Занепокоєння й роздуми про свою долю - злі близнюки, які супроводжують період безробіття. Такі реакції характерні для будь-якого звільнення, не кажучи вже про глобальну пандемію вірусу, якої ми не зовсім розуміємо. Скажіть собі: "Звичайно, я хвилююся, всі хвилюються. Я маю право непокоїтися". Але щойно ви це зробите, є ще одне запитання, яке ви маєте поставити собі: "Моє хвилювання призведе до якихось продуктивних дій?". Замість того, щоб мучити себе "що, коли", пошукайте якийсь конкретний крок, який ви можете зробити, щоб пом'якшити певні проблеми.

На перший погляд здається, що світ навколо зруйнувався, але це лише специфіка нашого сприйняття ситуації: людина завжди фокусується на негативі більше, ніж на позитиві. Частина бізнесу все одно працює, багато хто, адаптуючись до нових умов, шукає нових співробітників, попри кризу. Ваше завдання - бути відкритим для пропозицій і готовим змінити сферу діяльності, освоїти нові навички або знайти застосування забутим старим. Карантин не зупинив наймання співробітників, компанії продовжують проводити співбесіди онлайн. Будьте до цього готові, налаштуйте хоча б одну, а ліпше кілька, на вибір роботодавця, програм для інтернет-конференцій, перевірте якість звуку й відео, знайдіть нейтральне тло для розмови з потенційним роботодавцем. І будьте готові поборотися за місце під сонцем: на сайтах пошуку роботи з середини березня кількість резюме подвоїлася, причому в більшості випадків роботу шукають співробітники зі стажем шість і більше років, тобто люди з досвідом. Подумайте, чим ви вигідно відрізняєтеся від інших здобувачів, і дерзайте!

Статус: "шукаю роботу"

Директор Американського інституту когнітивної терапії в Нью-Йорку психолог Роберт Ліхі називає два єдині пріоритети для людини, яка залишилася без роботи: шукайте роботу та, що ще важливіше, бережіть себе. Дослідження показують, що більшість людей знаходять роботу через свої зв'язки, не в останню чергу - через онлайн-спілкування.

Часто різні "кар'єрні" коучі рекомендують після звільнення не братися за першу-ліпшу роботу, на яку натрапив. Тобто треба знайти якщо не роботу мрії, то хоча б наступну сходинку в кар'єрі. А для того щоб її знайти, треба зрозуміти, що саме ви шукаєте, і вибирати усвідомлено.

От тільки порада ця хороша для ідеального світу. В наші дні, принаймні в найближчі півроку-рік, хорошою буде будь-яка робота. Бо, швидше за все, вас звільнили не через ваші помилки в побудові кар'єри, а через жалюгідний стан економіки загалом.

Та є інша порада від тих же коучів, до якої варто дослухатися: обмежте час, який витрачаєте на пошуки нової роботи. Коли ви живете в карантині, години й дні зливаються, і стає очевидним, що час - ілюзія. Саме в такій ситуації нам усім нині потрібна потужна конструкція часу, щоб побудувати каркас нової стабілізуючої рутини.

Це особливо правильно для людей, які втратили якірний ритм робочого дня. І хоча це може видатися невідкладною справою, пошук роботи має займати лише деяку частину вашого нового графіка, можливо, три-чотири години на день. Адже це заняття обов'язково супроводжується відмовами і розчаруваннями. А це робить його, ймовірно, "найгіршою частиною дня", пояснюють психологи. З'ясуйте, що буде найбільш продуктивним - спілкування з колегами чи пошук роботи в Інтернеті, робіть це, а потім переходьте до наступної справи, не пов'язаної з пошуком роботи. Наприклад, до підвищення кваліфікації онлайн або самоосвіти.

Ще один важливий момент: переглянете свої очікування від життя. Мене коронакриза захопила якраз посередині ремонту в щойно купленій квартирі. Решта заощаджень пішли на те, щоб привести до ладу дві кімнати й коридор, залишалися третя кімната, кухня, ванна, ну й меблі (на 80%). Хороша зарплата давала нам із дружиною змогу розраховувати все доробити до червня, а під кінець року купити машину. І саме в цей момент виявилося, що зарплати більше не буде.

Голод нам, звичайно, не загрожував, але плани довелося кардинально переглянути. І змиритися з тим, що в найближчі місяці нашу квартиру так і освітлюватимуть звисаючі зі стелі лампочки, залишені будівельниками.

Людська здатність мислити абстрактно про минуле або уявляти майбутнє часто може бути проблемою, утримуючи нас у пастці ностальгії, журби або страху. Однак після звільнення це також може бути активом, якщо ви зможете сприйняти період безробіття як творчу відпустку або час між останньою роботою й наступною. "Це не все твоє життя, - скажіть собі. - Це просто період".

І на цей період важливо визнати для себе, що в нас будуть періоди відсутності роботи, й наш дохід коливатиметься. Особливо в ситуації, коли без роботи відразу опинилися мільйони людей. У цьому контексті безробіття протягом 12 тижнів або скорочення заробітної плати вже не виглядає обставиною, що змінює життя. Спробуйте згадати, яким було життя до того, як ви одержали роботу, або в період, коли ваш дохід був нижчим. Повірте, допоможе.

Інші чинники

Є ще одна дуже важлива річ: період безробіття не варто затягувати, навіть якщо у вас є накопичення, які дозволяють його пережити. Що довше людина не працює, то більша ймовірність того, що в неї з'являться серйозніші проблеми з психічним здоров'ям, включаючи депресію. Практика кадрових агентств, як і мої особисті спостереження показують: крайній термін - півроку. Якщо людина не знаходить роботу за півроку, то дуже високим є ризик того, що вона не знайде її вже ніколи. Тобто знаходити щось вона буде постійно, але не зможе там закріпитися. Її власна психологія вже не дозволить.

Утім, є альтернатива: почати вчитися. Якщо проблема голодної смерті через місяць не стоїть, то звільнення в період тотальної кризи - хороша можливість нарешті освоїти щось нове: професію, спеціальність, навичку, мову. Це підвищить вашу особисту затребуваність у неминучий наступний період економічного зростання.

Нарешті, можна заздалегідь обладнати вдома робоче місце. Тим більше що віддалена робота, здається, надовго витіснить офісну. Благо, багатьом фахівцям для роботи потрібен лише швидкісний Інтернет і хороший комп'ютер. Йдеться про представників професій, які з'явилися або почали існувати в нових формах у XXI столітті: тестувальники, програмісти, розробники мобільних додатків, фотографи, копірайтери, оператори call-центрів, адміністратори груп у соціальних мережах, юристи, консультанти, бухгалтери, маркетологи й багато інших.

"Домашній офіс" допоможе і для організації віддаленої роботи, і в тому разі, якщо ви захочете (або доведеться) піти на фриланс.

На прощання - трохи філософії. Нинішнє повернення місця роботи в простір особистого житла ("віддаленка") - це теж Нове Середньовіччя. Тоді ремісник працював удома, тепер фахівець повертається з офісу у квартиру.

Заодно бачимо й умирання практики індустріальної епохи - "зарахування в штат". Дедалі частіше креативних працівників (і не тільки їх) роботодавці намагаються оформити як приватних підприємців, тобто без усіх соціальних зобов'язань із боку роботодавця. І це теж відхід у доіндустріальну архаїку. Демонтаж держави модерну триває.

Усі статті Андрія Паливоди читайте тут.