Еліксир нашої молодості

Головне, дядечки і тітоньки, — серцем не старіти. А про те, щоб ми якнайдовше не втрачали фізичних кондицій і працездатності, «подбав» уряд. Наприкінці дня в понеділок, 20 грудня ц.р., він таки зважився оприлюднити на сайті ВР внесений на тиждень раніше законопроект №7455 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Як, напевно, вже всім відомо, у документі прописане підвищення пенсійного віку: жінкам — поетапно до 60 років, держслужбовцям-чоловікам — одномоментно до 62 років. Військовим підвищується вислуга з 20 до 25 років. І ще багато дрібних, важливих і не дуже, нововведень.

Чому ж народ не бунтує? Пояснення просте. У законопроекті аж 73 сторінки (і ще 171 сторінка порівняльної таблиці), тож його читати так само складно, як і осягнути всю глибину думки розробників Податкового кодексу. На жаль, не класики світової літератури працюють у Мінсоцполітики та Кабміні.

Утім, низька якість законодавчого письма — не єдина обставина, що споріднює Новий Пенсійний Закон із Податковим кодексом. Хоч як прикро, ні за першим, ні за другим документом не стоїть стратегія. І, коли йдеться про пенсійну реформу, на неї аж ніяк не може претендувати підвищення пенсійного віку.

Вийшло все, як завжди, — у тому сенсі, що комплексна реформа не вдалася. Назвемо тільки деякі з глобальних питань, що залишилися без відповіді.

1. Чи готова наша країна йти шляхом якомога повнішого врахування трудового внеску кожного пенсіонера у свою майбутню пенсію?

Позитивна відповідь була б дуже бажаною політично, але за нинішньої ситуації нереальна. Тому що потрібно було б чесно розв’язати проблему: а) пільгових пенсій; б) тих пенсіонерів, які не заробили навіть на мінімальну пенсію, для чого тепер треба «трубити» 30 років жінкам і 35 років — чоловікам; в) скрупульозного виконання Пенсійним фондом усіх процедур, пов’язаних із призначенням і перерахунком пенсій.

Поки що, судячи із законопроекту, відповідь швидше негативна, ніж позитивна. Зате права Пенсійного фонду розширюються.

2. Чи буде в Україні реально створюватися другий, накопичувальний рівень пенсійної системи?

Судячи із законопроекту, у середньостроковій перспективі — не буде. Відповідно до ст. 1 законопроекту №7455, «перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України». Фактично нам видали квиток, але сам поїзд іще в проекті.

Нині Пенсійний фонд глибоко дефіцитний (за прогнозом на 2011 рік — 17,7 млрд. грн. плюс, нагадаємо, ще 40,5 млрд. грн. держбюджет виділить на підвищення рівня пенсій та виплату спецпенсій). Однак якщо не впроваджувати другого рівня, то існуюча пенсійна система через якесь десятиліття сконає від надмірного тягаря — забезпечення всім працівникам хоч би мінімально прийнятного рівня пенсій.

З браком пенсійних коштів слід було б активніше боротися. Звідси — чергове запитання.

3. Чи є в уряду комплексне бачення того, як із найменшими втратами подолати дефіцит бюджету ПФ хоч би впродовж трьох років?

Такої концепції немає. І якщо з натяжкою ще можна назвати людей, спроможних її розробити, то самовбивць, готових пожертвувати кар’єрою заради бездефіцитності Пенсійного фонду, в Україні не видно.

Аби роз’яснити — чому, назву кілька рецептів подолання дефіциту ПФ. Дуже сильний (я навіть сказала б — чарівний) засіб — незалежний аудит Пенсійного фонду України. Поки що для керівників цього відомства мільярд туди, мільярд сюди — справжня дрібниця, адже вони підмахують і подають до Кабміну проект бюджету ПФ на 2011 рік, де «інші надходження», без розшифровки, становлять 18 млрд.
грн., а «інші видатки» — 10 млрд. грн.

Серед сильнодіючих засобів від дефіциту — цілковита й категорична відмова від спеціальних пенсій, принаймні для тих, хто вступає в трудове життя в 2011-му. Вгадайте з двох разів, чи зважиться на такий захід українська влада.

4. А як узагалі уряд має намір забезпечувати під час реформи соціальну справедливість?

Поміж рядків законопроекту №7455 читаємо, що ніяк. Щось якось «поліпшуватимуть», по шматочку. Трохи підвищать пенсійний вік для держслужбовців, серйозно погіршать умови виходу на пенсію для «трудових» пенсіонерів, «вибачивши» всім їм заробітки, отримані до 2000 року. Притиснуть військових і вчених із їхніми пільговими пенсіями — не судді либонь, своїх інтересів у Конституційному суді не обстоюватимуть.

За великим рахунком, справедливість української пенсійної системи — найчутливіше питання для суспільства і найбільш незручне — для влади. І відмахнутися начебто не можна, пам’ятаючи про перипетії ухвалення Податкового кодексу, і дати чітку відповідь не виходить. Неспроста і профільний віце-прем’єр С.Тігіпко, і голова Пенсійного фонду Б.Зайчук, і керівники міністерства щось не вельми поспішають виходити до громадськості з роз’ясненням положень пенсійної реформи.

Проте доведеться. Оскільки невдовзі після оприлюднення законопроекту очікується його... всенародне обговорення.

Побачимо, як розлючених зростанням цін і тарифів людей спробують переконати, що реальне скорочення вже призначених надвисоких пенсій, навіть понад 20 тис. грн., — це неконституційно. А голосувати одному депутатові п’ятьма картками в парламенті — конституційно? А вимагати плату за медичне обслуговування в країні, де Основний Закон гарантує безплатну медицину, — конституційно?

За ідеєю, у такій складній ситуації кожне прийняте рішення має бути не тільки вивіреним, а й максимально ефективним. Та про який реальний ефект від пенсійної реформи може йтися, якщо розробники планують одержати від неї в 2011 році лише 1,7 млрд. грн. — менше 10% дефіциту бюджету ПФ, або менше однієї сотої(!) його видатків? Чи варто заради цих копійок збурювати країну?

Заявляю відповідально: у плані фінансової ефективності пенсійну реформу в стилі законопроекту №7455 у 2011 році може замінити один-єдиний захід — проведення чесної перевірки фінансово-господарської діяльності Пенсійного фонду. Коли мені не зраджує пам’ять, така перевірка ЖОДНОГО РАЗУ не проводилася від моменту створення цього відомства в середині 90-х.

Чиновники можуть пояснити, що ефект від пенсійної реформи «довгограючий» — мовляв, скорочення, які зараз починаються, дадуть ефект у наступні роки. Щоб уникнути обговорення неприємних нововведень у частині обліку заробітку та виробничого стажу, населенню почнуть пудрити мізки розмовами про те, як усе класно буде, коли в Україні розпочнеться впровадження накопичувальної системи. Впровадження — воно, може, справді класне. Проте хто гарантує, що чергові вибори, як це вже не раз траплялося, не змусять кандидатів на високі посади дати задній хід у всьому тому, що стосується пенсійного реформування? Он реформу 2004 року піддали ревізії, ледь на документі встигло висохнути чорнило.

На жаль, загадувати навіть на півроку наперед у нашій країні дуже небезпечно. До речі, як і довіряти обов’язкові пенсійні накопичення владі, котра постійно кидається з однієї крайності в іншу. Тому залишмо на потім усі ці гарні міркування про створення другого, обов’язкового накопичувального, рівня (й аналіз доброї половини законопроекту). І погляньмо, що конкретно принесе нам реформа нині існуючої, солідарної системи.

Загальні правила

*Нормативна тривалість страхового стажу для отримання пенсії за віком підвищується на десять років: жінкам — до 30 років, чоловікам — до 35. Мінімальна тривалість страхового стажу становитиме 15 років (замість нинішніх п’яти).

*Для всіх нових пенсіонерів пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) з усіма доплатами (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) обмежується 12 мінімальними пенсіями, або 12 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (750 грн. х 12 = 9000 грн. на 1 січня 2011-го).

Однак це обмеження не поширюється на «старих» пенсіонерів — тих, кому пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим законом.

*Пенсія понад 12 мінімумів «старим» пенсіонерам не індексується у зв’язку з інфляцією, із зростанням мінімальної заробітної плати, із збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних.

*Спецпенсіонерам, котрі продовжують працювати, пенсія виплачується в розмірі трудової (тобто призначеної за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування). І тільки після звільнення з роботи вони починають отримувати належну їм спеціальну пенсію.

Однак новий порядок не поширюється на тих, кому вже призначено пенсію та хто влаштувався на роботу до набрання чинності цим законом.

*Пенсія, призначена за спеціальними законами, не може перевищувати 80% заробітку (щомісячного грошового утримання). Дотепер — 90%.

Трудові пенсії (за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)

*Право на пенсію за віком — після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

*На перехідний період (до 2020 року) жінки 1960 року народження і старші виходитимуть на пенсію у:

55 років — ті, хто народився до 31 січня 1956 року;

55 років 6 місяців — ті, хто народився з 1 лютого 1956-го по 31 липня 1956-го;

56 років — … з 1 серпня 1956-го по 31 січня 1957-го;

56 років 6 місяців — … з 1 лютого 1957-го по 31 липня 1957-го;

57 років — … з 1 серпня 1957-го по 31 січня 1958-го;

57 років 6 місяців — … з 1 лютого 1958-го по 31 липня 1958-го;

58 років — … з 1 серпня 1958-го по 31 січня 1959-го;

58 років 6 місяців — … з 1 лютого 1959-го по 31 липня 1959-го;

59 років — … з 1 серпня 1959-го по 31 січня 1960-го;

59 років 6 місяців — …з 1 лютого 1960 року по 31 липня 1960-го.

У 60 років — ті, хто народився починаючи з 1 серпня 1960 року.

*Жінкам, котрі народилися в період із 1 лютого 1956 року по 31 липня 1960 року, буде надано пільгу — підвищення розміру пенсії, обчисленої за формулою, на 2,5% за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію.

Для прикладу. Якщо жінка протягом останніх трьох років (2008—2010) отримувала середню зарплату по країні і виходить на пенсію, скажімо, в листопаді 2011 року, то за наявності необхідного страхового стажу в 30 років вона отримає пенсію в 692 грн., а за відкладену на півроку пенсію — додатково 17,3 грн. на місяць. Та оскільки мінімальна пенсія вже на 1 січня 2011 року становитиме 750 грн., а з 1 жовтня зросте до 784 грн., природно, жодного збільшення нова пенсіонерка не відчує: і 692 грн., і 692 грн. + 17,3 грн. «поглинаються» сумою в 784 грн.

Це «заохочення» трохи краще спрацює в наступні періоди: для тих, кому вихід на пенсію відтерміновується на два-три-чотири роки, додаткові 2,5% буде помножено, відповідно, на чотири-шість-вісім. Однак і тоді сотня додаткових гривень на місяць не покриє щомісячних втрат не менш як 800 грн. (неотриманої пенсії).

*За нині чинним законом, надбавку за понаднормовий стаж (1% пенсії, розрахованої за формулою, за кожен рік, але не більше 1% мінімального розміру пенсії за віком) приплюсовували до мінімальної пенсії за віком. Що збільшувало розмір пенсійної виплати. Тепер її «заховають» у розмір самої мінімальної пенсії.

Тобто всі, хто має невисокі заробітки, виходять суворо на мінімалку. А заробити солідний понаднормовий стаж (понад обов’язкові 30/35 років) фізично дуже складно.

*Для обчислення пенсії враховується заробітна плата виключно за даними персоніфікованого обліку, причому не за кілька років, а за весь період починаючи з 1 липня 2000 року. Тобто всі ті заробітки, що їх мали нинішні 40—50-річні на початку своєї трудової діяльності, для пенсійних цілей буде фактично анульовано.

Виняток — коли страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців. Тоді при обчисленні пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за ВЕСЬ період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

*Розмір середньої заробітної плати, яка враховується при призначенні пенсії, визначається за ТРИ календарні роки, що передують виходу на пенсію, а не за рік, як за нині чинним законом. Це, звичайно, погіршує ситуацію для майбутніх пенсіонерів.

*Перерахунок пенсії (у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму) не проводиться для пенсіонерів, котрі працюють. Пенсію перерахують лише тоді, коли вони звільняться з роботи.

Зате працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії після 24 відпрацьованих календарних місяців. Слід, однак, мати на увазі, що такий перерахунок здійснюється лише із зарплати, з якої було свого часу призначено пенсію.

*Деякі категорії пенсіонерів матимуть право на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти їхніх місячних пенсій на дату призначення. В пояснювальній записці сказано, що ця норма стосується працівників бюджетної сфери. Однак це не зовсім точно.

Йдеться про тих, хто на дату досягнення пенсійного віку працює у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»—«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має страховий стаж 35 років (чоловіки) і 30 років (жінки) на таких посадах. Тобто про працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення; спортсменів — заслужених майстрів спорту, майстрів спорту міжнародного класу — членів збірних команд, а також артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Пенсії держслужбовцям

Вихід на пенсію: чоловіки — у 62 роки, жінки — поетапно з 60 років (див. вище).

Зазначте, що чоловіки-держслужбовці, що народилися не пізніше 31 грудня 1952 року, виходять на пенсію у 60 років. Таким чином, мінімальний пенсійний вік у 62 роки запроваджується лише з 1 січня 2013 року. Логіка саме такого рішення, що за строками не корелюється із підвищенням пенсійного віку для жінок та вислуги для військовослужбовців, залишається незбагненною.

Скасовується норма про подовження в разі необхідності терміну перебування на державній службі, але не більш як на п’ять років. Такого подовження понад 60/62 не передбачено.

У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із Законом «Про державну службу», законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», пенсія виплачується у розмірі трудової, а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до закону про держслужбу.

Скасовується норма про те, що за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати. Натомість «обчислення пенсій державних службовців здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України».

Пенсії народних депутатів

Пенсійний вік — так само, як за законом про держслужбу.

Скасовують норму про те, що за кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та за інвалідністю збільшується на 1% заробітку, але не більше як до 90 (включно) відсотків, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія працюючому народному депутату та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із законами «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі трудової, а після припинення депутатських повноважень (звільнення з посад) — у «депутатському» розмірі.

У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Після закінчення строку повноважень народному депутату може бути призначена дострокова пенсія, але не більш як на два роки раніше належного пенсійного віку.

Достроково призначена пенсія до досягнення віку працюючому народному депутату не виплачується.

Пенсії працівникам органів місцевого самоврядування

Пенсійний вік — 60 (жінки, поетапно) і 62 роки (чоловіки), крім виборних посад.

Граничний термін перебування на посаді не подовжується. Далі — робота лише радниками та консультантами на умовах строкового договору.

Пенсії прокурорам

Стаж для призначення спецпенсії підвищується з 20 до 25 років, у тому числі на посадах прокурорів і слідчих прокуратури — з 10 до 15 років.

Скасовуються норми:

— про збільшення на 2%, але не більш як 90% від суми місячного заробітку, пенсії за кожен повний рік роботи понад 10 років;

— про вибір заробітку для призначення пенсії. За новим законом, заробіток можна брати лише за 60 місяців підряд, незалежно від часу звернення за призначенням пенсії.

Працівникам, які не мають 25 років вислуги (раніше було 20), якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менш як 15 років (раніше було 10), пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80% місячного заробітку за 20 років вислуги.

Чоловіки-прокурори можуть іти на пенсію в 55 років по 31 грудня 2012-го включно, жінки-прокурори — на п’ять років раніше, ніж їх звичайні ровесниці.

Пенсії суддям

Пенсійний вік — той самий, що й для держслужбовців.

Скасовується норма про те, що «за кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру».

Щомісячне довічне грошове утримання не виплачується в період роботи на посадах, які дають право на пенсію відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу».

Працюючі пенсіонери-судді отримують трудову пенсію.

Наукові пенсії

Пенсійний вік — як і для держслужбовців.

Новий порядок обрахунку заробітку для призначення наукових пенсій фактично той самий, що і для трудових пенсій. Заробіток береться починаючи з 1 липня 2000 року. Якщо період наукової роботи менший за 60 календарних місяців, береться зарплата за основним місцем роботи за будь-які 60 місяців підряд на посадах наукового чи науково-педагогічного працівника плюс за ВЕСЬ період страхового стажу з 1 липня 2000 року.

Для призначення наукової пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки перед зверненням за пенсією.

Правила перерахунку наукових пенсій після 24 місяців наукової діяльності такі ж, як і для трудових пенсій.

Пенсії військовим

Вислуга для отримання пенсії поетапно зростає з 20 до 25 років і обчислюється в календарному вираженні. Це особливо болісно вдарить по льотчиках, спецназівцях, аеромобільних військах тощо.

Право на пенсію за вислугу років мають, незалежно від віку, військові, якщо вони звільнені зі служби:

— до 31 січня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

— з 1 лютого 2011 року по 31 січня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 21 КАЛЕНДАРНИЙ рік і більше;

(аналогічно 22, 23, 24 роки)

— і, нарешті, звільнені з 1 лютого 2015 року, які на день звільнення мають вислугу 25 КАЛЕНДАРНИХ років і більше.

Після досягнення 45-річного віку право на пенсію мають військові з 25 роками страхового стажу, з яких 12 з половиною років перебували на військовій службі, служили в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи кримінально-виконавчій службі.

До 20 календарних років (проти нинішніх 15 років) зростає вислуга для тих військовослужбовців, які звільняються у зв’язку з реформуванням Збройних сил.

Одноразова грошова допомога при звільненні за станом здоров’я і т.ін. в розмірі 50% грошового забезпечення виплачується за кожен рік служби лише за наявності вислуги 10 і більше років. Така ж вислуга потрібна і для отримання допомоги у 25% за кожен рік при звільненні за власним бажанням.

До уваги бухгалтерів: нове про єдиний внесок

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску зростає до 17 (було 15) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2011 року це 941 грн. х 17 = 15 997 грн.

Органи Пенсійного фонду мають право проводити планові та позапланові перевірки за місцезнаходженням платника єдиного внеску без попереднього повідомлення платника такого внеску.