Бізнес і люди. Шляхи відповідності

Про соціальну відповідальність бізнесу казали завжди. Та в різні часи у цей термін вкладали різний зміст. У середині 90-х років минулого століття більшість підприємців цілком щиро вважали, що досить більш-менш регулярно платити зарплату і «світитися» в якихось благодійних акціях. Власне, і зараз існує така точка зору.

Однак серйозні роботодавці цей етап уже переросли, з’явилася потреба в узагальненні досвіду і підбитті проміжних підсумків. І наприкінці вересня конференцію на тему соціального партнерства бізнесу, влади та роботодавців провели великі підприємства гірничо-металургійного комплексу країни.

У період, коли країна живе очікуванням, чим завершиться черговий розподіл портфелів на Печерську, ця тема не обіцяла особливого резонансу. Але в даному разі за ним не дуже й гналися. Учасників більше цікавив досвід одне одного.

Та й захід вийшов досить цікавим і на доволі високому рівні. У ньому взяли участь міністр економіки України і представники найбільших українських меткомпаній. Загальний висновок проведеної розмови — «підлітковий період» бізнесу закінчується, і процес взаємодії праці та капіталу поступово переходить на загальносвітові стандарти.

Як це робить найбільший приватний роботодавець країни — компанія «Метінвест Холдинг» Ріната Ахметова, розповідає її директор із корпоративних комунікацій Ігор КИРИЛЮК.

— Ви є членом правління компанії, очолюєте один із її напрямів, котрий не стільки заробляє гроші, скільки їх витрачає. Вам не здається, що це не найсильніша позиція в компанії?

— Це дуже спрощений підхід. Кошти на соціальні програми ми справді виділяємо великі, але не можна сказати, що це не окупається.

По-перше, ми створюємо на підприємствах зовсім іншу структуру відносин. Тобто переходимо від взаємин «роботодавець—найманий працівник» до більш сприятливої структури партнерства. Це вже дає цілком реальний економічний ефект. Це і посилення мотивації працівників, і зниження плинності кадрів, і зростання продуктивності праці, і підвищення привабливості роботи саме в нашій компанії. Якщо підсумовувати ці чинники, то, гадаю, витрати цілком окупаються.

Причому у виграші залишаються обидві сторони — люди отримують більш комфортну атмосферу на роботі, а компанія поліпшує свої позиції на ринку.

— Погодьтеся, що це можна сказати практично про будь-яку компанію.

— По-перше, ми все ж таки не будь-яка компанія. Тільки в «Метінвесті» 22 підприємства і близько 120 тис. працівників. У недержавному секторі ми давно вже на першому місці.

По-друге, ми якраз і робимо все для того, щоб соціальна відповідальність у групі була не абстракцією, а втілювалася в цілком конкретні програми.

Приміром, ми пропонуємо нові ідеї, докладаємо максимум зусиль і вкладаємо серйозні інвестиції в забезпечення промислової безпеки й охорони праці з метою максимального зниження травматизму. Ці питання, як і проблеми екологічної безпеки, є нашим пріоритетним напрямом розвитку. Причому поставлено завдання — відповідати найкращим світовим стандартам.

На сьогодні на більшості ключових підприємств групи отримано сертифікати відповідності Системи менеджменту охорони праці та професійного здо­ров’я вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. Це — всі підприємства гірничорудного дивізіону, а також «Азов­сталь», «Краснодонвугілля», Харцизький трубний і Єнакіїв­ський металургійний заводи.

Ми йдемо до того, щоб у середньостроковій перспективі сертифікувати за міжнародними стандартами системи безпеки всі підприємства групи. Це реально одна з найважливіших сфер діяльності «Метінвест Холдингу». З цією метою було залучено до співробітництва всесвітньо відому компанію «Дюпон», яка напрацювала колосальний досвід із підвищення безпеки праці і вирізняється гранично низькими показниками травматизму на виробництві. «Дюпон» — наш стратегічний партнер у цьому проекті. Найближчим часом із допомогою консультантів з цієї компанії ми створимо на кожному підприємстві навчальні центри з проблем охорони праці, промислової безпеки й екології.

— Що ви розумієте під середньостроковою перспективою?

— Зараз ми найбільше просуну­лися в підвищенні безпеки на підприємствах гірничорудного дивізіо­ну. У металургії запитань і проблем більше, але за два-три роки плануємо підтягти і цей напрям.

До речі, паралельно на підприємствах прийнято складну і дорогу програму зі зниження рівня викидів у навколишнє середовище. Зараз визначено мету — домогтися відповідності критеріїв виробництва екологічному сертифікату ISO 14001.

Уже розпочато масштабний проект із впровадження на підприємствах сучасних засобів індивідуального захисту. Попри те, що законодавча база поки що не відповідає нашим ініціативам, ми впевнені, що вже на початку 2009 року наші співробітники відчують результати цього проекту.

— Все сказане стосується й Інгулецького ГЗК?

— Так, він уже інтегрований у систему групи, причому на «Інгульці» запланована амбітна програма. Той обсяг робіт, виконання якого на Північному і Центральному ГЗК забрало три-чотири роки, вони розраховують виконати за рік-два.

— Макіївського метзаводу це теж стосується?

— Поки що ні, але коли він ввійде в групу, на нього також буде поширено наші корпоративні стандарти...

Реалізація соціальних проектів — один із пріоритетів холдингу. І вже зараз «Метінвест» зарекомендував себе як один із найкращих роботодавців галузі. За рівнем і своєчасністю виплат заробітної плати ми посідаємо лідируючі позиції на вітчизняному ринку і виконуємо всі узяті на себе зобов’язання перед працівниками підприємств.

Торік зарплата на підприєм­ствах гірничорудного дивізіону і дивізіону вугілля та коксу зросла на третину, сталепрокатного — на чверть, тобто значно вище за рівень інфляції. Політика зростання доходів триває й цього року. Ми чітко дотримуємося тези «стабільна робота підприємства — стабільні доходи».

Окрім того, ми багато робимо і поза підприємствами.

— Ви впевнені, що всі задоволені? На конференції прозвучало запитання — «як відмовити і не скривдити?»

— Є таке поняття — «регіони присутності». У нас більше двох десятків підприємств, і ми зацікав­лені, щоб наші працівники перебували в нормальному середовищі і за межами виробничих територій. Тим більше, що багато наших підприємств містоутворюючі, тому від успішності їхньої роботи залежить стабільність у регіоні.

Торік «Метінвест» став найбільшим платником податків у країні, перерахувавши до бюджету близько 5,4 млрд. грн. податкових зборів. Значна їх частина надійшла до місцевих бюджетів.

Ми максимально тісно співпрацюємо з місцевою владою. Тим більше, що наші працівники є депутатами місцевих рад і чітко уявляють реальні потреби міст.

Хоча, природно, ми не можемо замінити своїми силами весь міський бюджет, на більшості наших підприємств існують та успіш­но виконуються різного рівня договори з місцевими громадами.

Тільки торік у Маріуполі ми витратили на міські та соціальні програми близько 50 млн. гривень. Це і транспорт, і охорона здоров’я, і соціальні міські програми. За першу половину цього року маріупольська громада одержала вже понад 33 млн. грн. Природно, працюємо ми і в інших регіонах.

Реалізується низка дуже цікавих програм, наприклад, така як «школа—вуз—підприємство». Група проводить активну роботу з навчальними закладами, реалізуючи для цього спеціальні програми з підготовки необхідних їй фахівців. А натомість гарантує працевлаштування для найкращих випускників.

Природно, основа будь-якого проекту — це ефективне виробництво. І якщо я скажу, що тут у нас розв’язано всі проблеми, то погрішу проти істини. Проте сьогодні реалізуються масштабні програми з модернізації виробництва, і в них жорстко враховано і європейський підхід до екологічних норм, і питання безпеки персоналу, і питання його кваліфікації.

Зараз ми придбали ряд закордонних активів й отримали можливість порівнювати підходи до виробництва у нас і у них. Потріб­но сказати, що не всі порівняння на нашу користь. Попереду ще велика робота і треба пам’ятати, що існують не лише виробничі показники.

Будь-який бізнес залежить від того, що відбувається всередині й навколо нього. А це люди, це соціальний захист, чимало соціальних показників. І часто це важливіше, аніж виробничі показники та цифри.