В Україні «пропишуться» тропічні циклони?

Один із зарубіжних політиків якось сказав, що є дві речі, які важко точно спрогнозувати, — ціни на нафту і погода. І якщо процеси, які відбуваються на ринку енергоносіїв, мають загалом закономірну й зрозумілу тенденцію, то те, що в останні десятиріччя відбувається з кліматом нашої планети, викликає багато запитань і сприймається як щось аномальне. Яких сюрпризів можна очікувати від погоди завтра і в більш віддаленій перспективі, яким буде клімат у різних регіонах Земної кулі, чи триватиме й надалі глобальне потепління і чим це загрожує її населенню і всьому живому? Знайти відповіді на ці та інші запитання намагаються сьогодні вчені та фахівці-кліматологи. Нещодавно в Іспанії проходила XXVII сесія Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), яка схвалила Четверту доповідь МГЕЗК про зміни клімату (Третя доповідь датована 2001 роком). Основні положення цієї доповіді викладені в резюме для вищих управлінців. Наразі ні доповідь, ні резюме ще не видані як офіційні документи, і тому особливо цікаво отримати інформацію з перших рук. З цією метою журналіст «ДТ» звернулася до голови Державної гідрометеорологічної служби В’ячеслава ЛІПІНСЬКОГО, який брав участь у роботі сесії. Важливо зазначити, що Україна є членом-засновником Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО — заснована 1948 року). Гідрометслужба України бере участь практично в усіх програмах ВМО, низці міжнародних програм зі змін клімату та протидії природним стихійним явищам.

— В’ячеславе Миколайовичу, які основні висновки містить резюме, схвалене сесією Міжурядової групи експертів зі зміни клімату?

— Вони полягають у тому, що клімат планети змінюється і далі. Це дається взнаки насамперед у підвищенні глобальної приземної температури повітря, причому за останні роки темпи глобального потепління значно зросли.

— І наскільки теплішим став клімат сьогодні?

— Резюме констатує, що одинадцять з останніх дванадцяти років (1995 — 2006) є найтеплішими за весь період інструментальних спостережень — з 1850 року. Порівняння температур у періоди 2001—2005 рр. та 1850—1899 рр. свідчить про її підвищення на 0,76°. Причому динаміка підвищення різко зросла саме в останні десятиріччя. Лінійна тенденція підвищення температури за останні 50 років становить 0,13° за десятиріччя, що майже вдвічі більше, ніж за останні 100 років. До речі, Третя доповідь констатувала підвищення приземної температури за 100 років у середньому на 0,6°.

Існує дуже відомий графік ВМО, який відображає загальну кліматичну ситуацію. Приблизно з 1910 по 1940 роки спостерігався перший період глобального потепління. З 1940-го і приблизно до 1970 р. — період стабілізації, а з 70-х років минулого століття почався новий, більш стрімкий, період потепління.

— І тому почали танути льодовики? До чого це може призвести?

— Спостереження показують, що Світовий океан адсорбував понад 80% тепла, що призводить до теплового розширення і, відповідно, підняття рівня океану. Якщо протягом 1961—2001 рр. глобальний середній рівень Світового океану підвищувався на 1,8 мм за рік, то в 1993—2003 рр. підняття становило вже 3,1 мм за рік. Загалом протягом XX століття рівень океану підвищився на 0,17 м. Як на перший погляд — наче й небагато, але насправді — багато, особливо якщо взяти до уваги те, що на Землі є чимало низинних територій та острівних держав, розташованих на висоті всього лише 1 м над рівнем океану. Уже сьогодні є так звані екологічні біженці, які постраждали внаслідок затоплення територій та нестачі питної води.

Останніми роками збільшилася кількість та інтенсивність тропічних штормів, інших екстремальних погодних явищ. Почастішали спекотні, навіть дуже спекотні періоди.

— Водночас стали випадати сніги там, де їх ніколи не було. Яких вибриків від погоди ще можна очікувати? Які щодо цього прогнози експертів?

— У результаті моделювання природних процесів та оцінки антропогенного впливу МГЕЗК розроблено шість основних сценаріїв зміни клімату до кінця нинішнього століття. Вони ранжовані з урахуванням різних чинників — можливого росту населення Землі, впровадження (або не впровадження) нових технологій, спалювання переважно органічного палива чи застосування альтернативних джерел енергії тощо.

На основі такого моделювання прогнозується найбільш вірогідне збільшення глобальної приземної температури до кінця нинішнього століття на 1,8—4,0°. Щоправда, одним із сценаріїв передбачається підвищення глобальної температури до 6,4°. Це, звичайно, разюча цифра. Хоча й діапазон 1,8—4,0° також чимала величина. Середнє значення підвищення рівня Світового океану за цей же період прогнозується від 0,18 до 0,59 м. Що теж дуже багато.

За прогнозами, тропічні циклони (тайфуни та урагани) стануть інтенсивнішими, з більшими піковими швидкостями вітру. Зростає імовірність сильних злив і морських штормів.

Міжнародна група експертів вважає, що глобальне потепління триватиме навіть тоді, коли людство намагатиметься зменшити викиди парникових газів. Це пояснюється великою інерційністю кліматичної системи та акумуляцією тепла у Світовому океані.

— А за яким сценарієм можуть розвиватися кліматичні процеси в Україні? Останніми роками в нас почастішали стихійні погодні явища.

— Динаміка клімату України, яка розташована в середніх широтах Північної півкулі, практично відповідає глобальним кліматичним змінам. У нас теж загалом теплішає, причому переважно взимку. При цьому у нас прохолодні весни, а влітку підвищення середнього температурного показника незначне, за винятком окремих спекотних періодів.

Найважливішим проявом змін клімату в Україні є збільшення частоти та інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ. Згадаймо бодай катастрофічні паводки в Закарпатті в 1998 та 2001 роках, не менш катастрофічну ожеледь у восьми областях у 2000 р., посухи в 1999, 2003 та 2007 роках, шторми на Чорному морі в 1992-му та в листопаді нинішнього року. До цього часу ми вважали, що урагани і тайфуни є характерними для тропіків, однак уже в цьому році на нашу територію обрушилися два надпотужних циклони, які наробили багато лиха. Перший дуже серйозний циклон (він дістав назву Кирило) улітку пронісся північним заходом України. А другий, листопадовий прийшов до нас із Балкан через Чорне море й охопив акваторію обох морів та чималу територію на півдні, спричинивши величезні збитки: зокрема в Керченській протоці затонуло п’ять суден. Цей циклон нами був передбачений завчасно, хоча загалом прогнозувати такі стихійні явища дуже важко, оскільки налітають вони зненацька. Потрапляючи із теплих середземноморських країв у наші широти, циклон, замість ущухнути, регенерується холодним повітрям і активізується.

Специфіка клімату в Україні великою мірою залежить від змін глобальної атмосферної циркуляції. Раніше погоду взимку на нашій території визначав сибірський антициклон. Сьогодні ж його вплив значно ослаб, і він лише час од часу показує свій крутий норов. Тепер наша погода формується переважно в Атлантиці, проте на неї впливають і середземноморські кліматичні процеси. Отже, зміна циркуляції повітряних мас різко позначилася на нашому кліматі.

В Україні зросла кількість опадів як у цілому, так і на півдні зокрема, що загалом позитивно. Сніг регулярно випадає вже й у Кримських горах. А це дуже добре, оскільки там є карстові породи, які взимку акумулюють воду, а влітку її віддають.

Наша регіональна кліматична специфіка полягає ще й у тому, що на тлі загального потепління і так званих «гнилих» зим бувають дуже холодні періоди з морозами до 30° і навіть більше.

— Чи є вже якісь спроби прогнозувати погоду не на завтра чи найближчі три доби, а на більш віддалену перспективу?

— Ми складаємо прогнози і на місяць наперед, проте їх справджуваність ще не повністю відповідає зростаючим вимогам. Фундаментальні дослідження та моделювання клімату ми тільки розпочинаємо. Ці роботи внесено до плану Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту на наступний рік. Ними займатиметься відділ довгострокових прогнозів і кліматичних досліджень цієї наукової установи.

Наші вчені схиляються до більш оптимістичних прогнозів. Потепління на теренах України якийсь час іще триватиме, а потім може настати певна стабілізація. Проте щоб зробити такий висновок, потрібно глибоко проаналізувати дані спостережень, статистику, динаміку гідрометеорологічних процесів. Інститут уже почав це робити, тому, гадаю, через рік ми матимемо перші результати кліматичного моделювання. І тільки після цього говорити про те, яким буде клімат України через енну кількість років, ми зможемо більш конкретно.

До речі, наші короткострокові прогнози погоди (терміном на добу) справджуються дуже добре — на 93 відсотки і навіть більше.