П’ЯТА АНТАРКТИЧНА: ЙДУ НА ГРОЗУ

Завершивши полярну вахту на шостому континенті, 20 лютого до Києва повернулася група зимівників і вчених V Української антарктичної експедиції (УАЕ). Й одразу потрапила з корабля на бал — на зустріч із представниками столичних ЗМІ.

— Я цілком задоволений роботою цього колективу, — сказав, відкриваючи прес-конференцію, керівник Українського антарктичного центру (УАЦ) Валерій Литвинов. — Він продемонстрував завидні злагодженість і професіоналізм. Полярники зробили дуже багато для підтримання станції «Академік Вернадський» у належному стані, провели великий обсяг робіт. Дуже радий, що всі учасники V Української антарктичної експедиції повернулися живими і здоровими, виправдали покладені на них надії і на «відмінно» виконали всі завдання, що стояли перед ними.

Природно, отримані зимівниками матеріали потребують осмислення й аналізу. Але Валерій Аркадійович пообіцяв, що процес опрацювання даних не буде занадто тривалий, і найближчим часом громадськість зможе ознайомитися з найцікавішими результатами наукової діяльності V УАЕ. На завершальному етапі до експедиції приєдналася група відомих українських учених. Вони прибули на льодовий континент за два тижні до від’їзду полярників і займалися вивченням верхніх шарів атмосфери, геомагнетизму, біології й екології Антарктиди.

Порівняно з іншими антарктичними станціями, коефіцієнт корисної дії «Академіка Вернадського» — один із найвищих, підкреслив професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач відділом іоносферного розповсюдження радіохвиль Радіоастрономічного інституту НАН України (м. Харків) Юрій Ямпольский. До складу українських експедицій входить чимало вчених. І взагалі вся робота станції підпорядкована науковим дослідженням. Чимало провели їх і учасники V УАЕ. У традиційне дослідницьке «меню» «Академіка Вернадського» (вивчення біоресурсів, озонового прошарку, магнітосфери тощо) полярники додали свої «страви», здійснивши цілий ряд нових проектів. Зокрема, на станції уперше встановили приймальний комплекс, за допомогою якого з’явилася можливість вивчати ефект глобальної грозової активності. Подібні дослідження надзвичайно важливі. Адже грози є носіями інформації про глобальні кліматичні зміни, що відбуваються у світі.

Журналісти, котрі прийшли на зустріч із полярниками, стали свідками підписання угоди про співробітництво між керівником УАЦ Валерієм Литвиновим і головою правління ВАТ «Укртелеком» Станіславом Довгим. В угоді йдеться про модернізацію системи супутникового зв’язку і передачу інформації, підвищення надійності і швидкості зв’язку, збільшення обсягу обміну інформацією і кількість сеансів зв’язку між антарктичною експедицією й УАЦ. Також планується впровадження технологій телемедичного обслуговування зимівників, забезпечення оперативного зв’язку із суднами УАЕ з прийому карт погоди і льодової обстановки. Вивчається можливість проведення відеоконференцій між станцією й Українським антарктичним центром, іншими країнами — учасницями Антарктичного договору.

До речі, днями вітчизняна наука святкує невеликий ювілей. П’ять років тому, у лютому 1996-го, на британській антарктичній станції «Фарадей» було встановлено жовто-блакитний прапор України. Саме тоді у нашої країни з’явилася власна наукова лабораторія в унікальному регіоні планети, і ми змогли відновити перервані через розвал СРСР системні дослідження в Антарктиці.