В рамках реформи сфери грального бізнесу влада хоче відкрити ринок «ігорки» для іноземців

Українська влада запланувала реформу сфери грального бізнесу, яка складатиметься з кількох етапів. І одним із кроків в рамках другого етапу реформи є відкриття грального ринку для іноземних операторів гемблінгу та беттінгу, пише Євген Плінський у статті «Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада».

«Вартість ліцензії для них буде набагато вищою, ніж для українських операторів, — приблизно 10 млн дол. строком на два роки, а розміщення серверів і доступ Агенції до них по АРІ будуть обов’язковою умовою заходу на наш ринок», – пише автор.

За його словами, захід іноземців до української «ігорки» – це маркер здорового ринку. Це можливо зробити вже після перезавантаження регулятора та створення прозорих і зрозумілих правил на ринку для всіх. Також у планах влади, пише Плінський, допустити до отримання ліцензій ігрові агрегатори.

«Такі агрегатори — це платформи, які об’єднують різні ігри та співпрацюють із багатьма онлайн-казино, що дають їм доступ до своїх продуктів та ігор. До сьогодні такі платформи в Україні не ліцензувалися, проте їх допуск істотно розширить ринок ліцензіатів і конкуренцію за гравця», – йдеться у статті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кабмін уточнив свою заборону на рекламу грального бізнесу після громадського резонансу

Завершитися зміна сфери грального бізнесу має проведенням аналізу результативності попередніх двох етапів реформи та оцінкою ефективності схеми оподаткування 5% із валового виторгу замість 18% GGR та 18% ПНП. Це й стане третім етапом.

Зазначимо, що до першого етапу входить ліквідація КРАІЛ та створення замість неї «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор». Також на першому етапі планують змінити оподаткування грального бізнесу та створення єдиної платіжної системи. 

На другому ж етапі реформи, крім відкриття ринку для іноземців, влада планує запровадити моніторинг платежів. Саме  інертність КРАІЛ щодо нестворення онлайн-моніторингу стала одним із тригерів для перезавантаження.