Тернистий шлях української митниці до ЄС

Реформування митниці — важлива умова як для отримання грошей за програмою Ukraine Facility, так і євроінтеграції як такої. Причому терміни, враховуючи масштаб трансформацій, уже підтискають.

Якщо все зробити швидко та правильно, то на момент вступу до ЄС українська митниця буде:

• організаційно, технічно та нормативно готова до спільної роботи з іншими митницями ЄС;
• користуватися довірою бізнесу, забезпечувати у своїй діяльності дотримання принципів законності, прозорості й доброчесності;
• працювати під керівництвом голови Держмитслужби, обраного на конкурсній основі;
• використовувати та ефективно впроваджувати IT-рішення, які можуть бути інтегровані до митної системи ЄС;
• готова стати частиною європейської системи інтегрованого управління кордонами;
• функціонувати відповідно до законодавства, гармонізованого з нормами ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вступ до ЄС: в Україні створять Координаційний центр інтегрованого управління кордонами

Якщо подивитися на реальні процеси, то реформа митної сфери в Україні справді просувається, нехай і не швидко. Перебіг реформування проаналізував Інститут економічних досліджень і політичних консультацій і поділився результатами у вигляді презентації з громадськістю. Далі — найцікавіше.

Поштовх до реформування митної сфери дало підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця Угода та інші документи, підписані сторонами в його рамках, містять, зокрема, положення, які мають наблизити митне законодавство України до норм і правил ЄС. Реформуванню сприяє значна кількість проєктів міжнародної технічної допомоги, які не тільки підтримують Держмитслужбу методологічно для наближення митних процедур до норм ЄС, а й допомагають із закупівлею необхідного обладнання та програмного забезпечення, з навчанням персоналу.

Сучасний етап активної перебудови митної сфери відноситься до 2019–2020 років, коли було прийнято план заходів щодо реформування й розвитку системи органів, які реалізують митну політику. В урядових рішеннях було сформульовано конкретні напрями перетворення митної сфери, серед яких такі:

• оптимізація організаційної та функціональної структури;
• реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи;
• сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, включно зі спрощенням і гармонізацію митних процедур із нормами ЄС;
• сприяння ефективному стягненню митних платежів;
• підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва.

У той же період було прийнято політичне рішення про функціонування Державної митної служби України як окремого органу державної влади. Отримання Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС 2023 року поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й водночас відкрило чудові перспективи в побудові сучасної митної системи в Україні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Посли G7 прокоментували початок переговорів про вступ України до ЄС

Україна дуже активно впроваджує заходи, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, що дало можливість Європейській комісії досить високо оцінити просування нашої країни в реформуванні митної сфери у Звіті щодо України за 2023 рік від 18.11.2023 року. При цьому використовувалися результати аналізу, який передував отриманню Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.

Попри російську повномасштабну агресію, у звітному періоді Україна досягнула значного прогресу щодо приєднання до Митного союзу, особливо з погляду узгодження свого законодавства з EU acquis (правовою системою ЄС). Україна підключена до митної інформаційної системи ЄС і використовує нову комп'ютеризовану транзитну систему (NCTS). 1 жовтня 2022 року Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка повністю ґрунтується на транзитній системі Союзу.

У грудні 2023 року уряд ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, серед напрямів якої митне адміністрування та митна політика. Зокрема, серед цілей Стратегії:

• посилення антикорупційних заходів і підвищення довіри до митних органів;
• співробітництво з бізнесом;
• розвиток міжнародного митного співробітництва;
• інституціональний розвиток митних органів;
• розвиток IT і забезпечення технічними засобами митного контролю;
• гармонізація митного законодавства України із законодавством ЄС;
• розвиток правоохоронної функції митних органів.

У рамках європейської інтеграції України в митній сфері 2024 року наша країна повинна, по-перше, досягнути прогресу в сферах, пов'язаних із митними процедурами, митним боргом і застосуванням гарантій, а також зі спрощенням митних формальностей і розробкою нового Митного кодексу.

По-друге, забезпечити своєчасну реалізацію Фази 5 NCTS оновленої IT-системи й розширити використання процедури спільного транзиту, а також механізму авторизованого економічного оператора (АЕО).

По-третє, прийняти законодавство, яке криміналізуватиме значні обсяги контрабанди товарів, і розробити адміністративну основу для його реалізації.

Фінансування в рамках програми Ukrainе Facility прямо залежить від виконання індикаторів, які передбачені планом, прийнятим Кабміном 18 березня. Упродовж 2024 року передбачається реалізувати понад 36 індикаторів за напрямами вдосконалення управління державними фінансами, боротьби з корупцією, управління державною власністю, розвитку людського капіталу, поліпшення бізнес-середовища та розвитку пріоритетних галузей. Питання митної сфери опосередковано розосереджені серед різних індикаторів реформ: у сфері державного управління, управління державними фінансами, боротьби з корупцією, розвитку бізнес-середовища тощо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наглядова рада YES нагадала про складний шлях України до Євросоюзу

Шлях України до ЄС потребує виконання великого домашнього завдання з імплементації EU aquis. Необхідне законодавство не обмежується тільки розділом 29 «Митний союз». Враховуючи описані вище пріоритети ЄС, уваги потребують й інші сфери. Зокрема, йдеться про захист кордонів (розділ 24 «Юстиція, свобода та безпека»), захист інтелектуальної власності (розділ 7 «Інтелектуальна власність»). Крім цього, робота митниці та відповідне законодавство стосуються питань екології (запровадження «вуглецевого мита»), захисту культурної спадщини тощо.

2024 року ЄС очікує від України прогресу в сферах, пов'язаних із митними процедурами, митним боргом і застосуванням гарантій, а також зі спрощенням митних формальностей і розробкою нового Митного кодексу. Крім того, Україна має розширити використання процедури спільного транзиту та механізму АЕО.

Деякі заходи Україна частково вже прийняла або почала здійснювати. Йдеться про перехід до реалізації Фази 5 NCTS і прийняття криміналізації контрабанди товарів у значних розмірах.

У цьому контексті під час круглого столу «Українська митниця в умовах вступу України до Європейського союзу» (29 березня 2024 року) представник Міністерства фінансів позначив часові рамки здійснення заходів митної реформи для вступу України до ЄС 2030 року:

• 2024 рік — має бути розроблений проєкт нового Митного кодексу, який відповідає митному кодексу ЄС;
• 2025 рік — новий Митний кодекс має бути прийнятий;
• 2026 рік — затвердження підзаконних актів;
• 2027 рік — європейські норми законодавства мають застосовуватися вже один рік;
• 2028 рік — двостороння дипломатична робота з парламентами країн — членів ЄС;
• 2029 рік — мають бути фіналізовані всі двосторонні переговори.

Слід зазначити, що треба бути готовими до втрати частини митних платежів, які почнуть перераховуватися до бюджету ЄС. Ввізне мито є одним із головних джерел «власних ресурсів» (own resources) ЄС для наповнення загального бюджету. 2022 року до бюджету ЄС було перераховано майже 26 млрд євро, або 10,5% від загальних надходжень. Кожна країна — член ЄС відповідальна за збір митних платежів на своїй території. При цьому країни можуть залишати собі 25% сплачених мит (раніше тільки 20%). Цього достатньо для покриття витрат на адміністрування митних платежів (тобто функціонування митниці), якщо витрачати ощадливо.

***

На жаль, дуже багато українців слова «митниця» і «корупція» сприймають як синоніми. Вбиваємо в пошуковик слова «митниця, корупція» і отримуємо нескінченну низку посилань. Наприклад: «СБУ затримала посадовця Рівненської митниці — обкладав даниною підприємців», «СБУ та БЕБ розкрили схему розкрадання грошей на експорті зерна». Львівська, Чернівецька, Одеська, Житомирська митниці… Список можна продовжувати. Тому очевидно, що перемога над корупцією на митниці — це той самий цвях, на який і потрібно вішати картину світлого європейського майбутнього української митниці.