Рахункова палата України проаналізувала звіт про роботу Антимонопольного комітету України (АМКУ) за минулий рік, і, за ідеєю, у ньому не могло бути жодної крамоли. З 2019 року АМКУ хронічно забуває складати будь-які плани роботи, відповідно, звітувати їм дуже просто. Але Рахункової палати не обманути. Висновки її фахівців багато в чому пояснюють, чому головне відомство, відповідальне за конкурентну політику, досі не стало «економічною прокуратурою».
Не самими лише штрафами
АМКУ існує не тільки для того, щоб стягувати штрафи за невідповідність етикетки вмісту продукту. Передусім він — контролер дотримання конкурентних правил і ринкових законів у країні. Якщо, приміром, у розпал літа раптом практично одночасно по всій країні підскочили ціни на яйця, це мало схоже на конкуренцію і це сигнал для АМКУ. Ну, або якщо майже всі облгази країни раптом опинилися під контролем одного олігарха... Антимонопольний не міг цього не помітити, але... не помітив.
Публічні закупівлі — теж парафія АМКУ. І якщо одне державне відомство закуповує ті ж самі яйця по 50 грн за десяток, а інше — по 170, то тут теж є над чим попрацювати АМКУ. Але він не поспішає…
Хоча нині формування цивілізованого внутрішнього ринку й боротьба з корупцією — ще більші пріоритети, адже Україна чекає західних інвесторів, а ті очікують звичних для них конкурентних практик, а не бізнесу «по-українськи».
Є навіть позитив
От чому бентежить, що в усьому звіті Рахункової палати про результати торішньої діяльності АМКУ знайшовся аж один позитивний момент.
Економічний ефект діяльності АМКУ і його підрозділів торік становив 5,27 млрд грн. На 2% більше, ніж довоєнного 2021-го. Але не поспішайте радіти, це не реальні мільярди. Просто коефіцієнт ефективності АМКУ вимірюється… у гривнях, але, швидше, умовних, ніж реальних. Зростає коефіцієнт із кожним новим штрафом, і не факт, що цього штрафу потім не оскаржили у суді.
На цьому позитив закінчується. Умовні гривні й коефіцієнти — це одне, а конкретні гроші — зовсім інше.
Так, обсяг штрафів, накладених на порушників законодавства про захист економічної конкуренції, впав 2022-го порівняно з попереднім роком на... 92% (надійшло лише 558 млн грн проти 7,2 млрд позаторік, а фактично сплачено ще менше — 330 млн). Ні, порушувати менше не почали, просто реальний сектор скоротився, та й уваги йому належної антимонопольники не приділяли. Кількість припинених порушень за рік з'їхала на 63,5%. Решта показників АМКУ, та й усі економічні індекси за минулий рік теж нижче плінтуса...
Де план роботи?
Звичайно, Рахункова палата теж помітила головну проблему звіту АМКУ — відсутність плану, обов'язкового для всіх головних розпорядників бюджетних коштів.
Цілком зрозуміло, що за відсутності плану діяльності неможливо й оцінити досягнення АМКУ.
...Однак, за інформацією Комітету, наказом голови АМКУ від 16 лютого 2023 року конкретний план роботи із зазначенням пріоритетів на 2023 рік хоч і з запізненням, але таки затвердили. Що ж, хоча б тут виправляються…
Концентруємося...
Нагадаю, що з початком повномасштабної війни АМКУ призупинив розгляд усіх заяв про надання дозволів на концентрацію суб'єктів господарювання. Але в червні минулого року роботу в сфері концентрації відновили.
Найпоширенішими видами концентрації, щодо яких Комітет протягом 2022 року надав дозволи, є:
- придбання акцій (часток, паїв) — 152 дозволи (40,1%);
- злиття — 150 дозволів (39,6%);
- придбання контролю в інших формах — 53 дозволи (14,0%);
- спільне створення підприємства — 15 дозволів (4,0%);
- інші — 9 дозволів (2,4%).
Серед наданих Комітетом дозволів на концентрацію лідирують ринки лісового господарства, обробки й продажу деревини — 39,6%; послуг землевпорядкування і послуг із нерухомим майном — 14,5, АПК — 9,5, промисловості — 7,7%.
От якби ще «сконцентрувати» всі підпільні пилорами, які перепилюють на дошки й бруси крадений ліс, відправити під прес і на брухт, а їхніх хазяїв — на відсидку разом із тими, хто по-піратськи геть чисто вирубує українські ліси, й тими правоохоронцями, які намагаються цього не бачити...
Та цим АМКУ не опікується, це робота інших відомств. І це лише емоційна ремарка, від якої я не зміг утриматися.
Що почім?
Із появою легального ринку землі процес купівлі-продажу ділянок неодмінно йтиме (і йде) у бік концентрації. І тут уже саме АМКУ зобов'язаний вчасно опустити шлагбаум.
Послуги, які АМКУ надає охочим сконцентруватися, платні. Торік надійшло 10 млн грн — це дуже мало. Мікроскопічно мало в масштабах держави. Причини заціпеніння, в яке впали ринкові процеси, зрозумілі — війна й невизначеність. Бізнес у таких умовах до інвестицій і концентрацій не готовий.
За що?
Ще 2016 року АМКУ затвердив рекомендаційні роз'яснення щодо базових розмірів штрафів за порушення антимонопольного законодавства. Вагу порушень було градуйовано так: максимальна, значна, середня або помірна.
І от уже в середині 2023 року Рахункова палата звернула увагу на те, що рекомендації не містять чіткого визначення ступеня важкості порушення. Справді, що таке «максимальний», «значний», «середній»?
Такі обтічні формулювання не дають змоги чітко встановити розмір штрафу й дають змогу співробітникам Комітету застосовувати в аналогічних випадках різні підходи до розрахунків розміру штрафу. Як наслідок, можливі неоднозначність і непрозорість при розрахунку розміру штрафу за те чи інше правопорушення.
Знову емоційна ремарка: але ж це відгонить свавіллям із ароматом корупції!
Сума накладених штрафів порівняно з попереднім 2021 роком знизилася майже в 13 разів (!). Показник реальної сплати штрафів і пені за порушення конкурентного законодавства порівняно з 2021 роком зменшився на понад 200 млн грн і становив 33,6 млн.
Найбільший штраф за 2022 рік накладено у справі про антиконкурентні погоджені дії у вигляді змови на торгах із закупівлі магістралей, трубопроводів, труб сталевих, обсадних труб, тюбінгів і супутніх виробів. На змові впіймалися ТОВ «Укрстальпостач» і ТОВ «Український трубний завод». Сума штрафу — 103,3 млн грн. Але це не означає, що його з готовністю сплатили.
У 2022 році фактично виконано лише 57 виконавчих проваджень на загальну суму 151,6 млн грн. При цьому на виконанні у відділах державної виконавчої служби станом на 31 грудня 2022 року перебувало 968 виконавчих проваджень на загальну суму 2,9 млрд грн.
Чи стягнуть гроші за всіма виконавчими провадженнями? Навряд чи Рахункова палата визнає, що 2022 року, як і раніше, рішення про накладення великих штрафів бізнес добровільно не виконував, а оскаржував у суді. А справи зависали там на рік-два. За цей час багато відповідачів устигають позбутися всіх своїх активів, що робить неможливим навіть примусове виконання прийнятих АМКУ рішень.
Куди нести скарги? Нікуди
Та й не всі скарги, за ідеєю, відразу потрібно нести в суд. Ще в жовтні 2021 року Кабінет міністрів України прийняв постанову №1083, якою пропонувалося включити до структури апарату АМКУ десять посад уповноважених із розгляду скарг у сфері публічних закупівель, де розгоряються неабиякі баталії. Відповідний наказ підписав голова АМКУ. Але от що дивує: і постанову Кабміну, й наказ керівника АМКУ ігнорували. На кінець 2022 року в АМКУ комісії з розгляду скарг не створили. І навіть без відповіді на запитання: «А чому?».
Отакий у загальних рисах і широкими мазками стан справ в Антимонопольному. Відповідно, можете собі уявити й ступінь здоров'я конкуренції в країні, й контроль на закупівлях, і прозорість концентрації активів, і, звичайно, бажання потенційних інвесторів пірнати в цей вир… Рахункова палата зазначає, що «реформування АМКУ вкотре відкладається» — дуже, навіть занадто, дипломатичне формулювання.