ЗАГАДКОВА ДУША ЕЛЕКТОРАТУ

Підбивати підсумки чергового політичного сезону ще нібито не час, проте основні наслідки виборів українським суспільством уже оцінено. Думкою соціуму традиційно цікавився Центр Разумкова. Відбувалося це з 17 до 25 червня у 24-х областях. Опитування двох тисяч п’ятнадцяти респондентів у черговий раз продемонструвало, що населення у своїх поглядах досить консервативне і значною мірою політично пасивне, про що свідчить досить високий відсоток неспроможних визначитися з відповідями на багато запитань. І все-таки, досить чітке уявлення про настрої електорату, що ввійшов у відпускний сезон, скласти можна.

Приміром, 33,4% вважає, що розподіл місць у президії між блоком «За єдину Україну» й СДПУ(о) не принесе користі й не зашкодить Україні. 23,8% переконані, що представники партій, які одержали менше 20% голосів на виборах, у президії зашкодять країні. 13,2% навпаки вважають, що вони будуть корисні Україні. Майже 30% опитаних не мають уявлення про те, чи добре, що президію захопили пропрезидентські сили, чи погано. Тим часом на запитання: «Чи вважаєте справедливим такий розподіл керівних посад у парламенті?» більшість опитаних, а саме 51%, відповіли негативно. І тільки 14,7% вважають нинішній розклад справедливим, 34,3%, очевидно, з різних причин не стежили за тим, як розподіляються місця в парламентському керівництві — порівну чи по-братерському.

Безумовно, розподіл місць у президії ВР не є знаковим для зміни лінії поведінки соціуму. Проте, як і раніше, цікаво, дії яких сил не адміністрація Президента, а населення вважає розкольницькими? Явних лідерів серед партій, що пройшли у парламент, у цій справі не спостерігається. Хоча на першому місці Блок Юлії Тимошенко. 32,6% вважають, що дії блоку перейдуть до розколу суспільства, 37,3% переконані в протилежному, решта з думкою не визначилися. На другому місці — комуністи. 32,1% переконані, що ленінці розхитують підвалини суспільства, а 38,3% так не вважають. Трійку умовних лідерів замикає покійна «Єдина Україна». Основу вибудовуваної Президентом більшості, у діях, спроможних призвести до розколу суспільства, підозрюють 27,4%; 38% у блоку влади подібних прагнень не помітили.

Найімовіріше, хітом наступного політичного сезону стануть спроби зміни Конституції. Принципове розуміння необхідності початку цього процесу є в різних політичних сил. Залишилося найважливіше — дрібниці.

Чи підтримує населення тенденції, що окреслилися? Скоріше так, аніж ні. 47,1% опитаних вважають, що «Зміни в Конституцію вносити необхідно, оскільки вона не відповідає сьогоднішнім вимогам суспільства». У «ДТ» немає впевненості, що всі 47% негативно оцінюють Конституцію, а не її виконання. Проте майже половина вважає, що щось необхідно змінити, якщо не в Основному Законі, то в житті — точно. 39,3% вважають, що зміни непотрібні й достатньою умовою поліпшення ситуації стане забезпечення її норм. І тільки 12,4% не визначилися у своєму ставленні до Основного Закону.

Набагато більше опитаних не має своєї чіткої думки з приводу обрання Володимира Литвина головою Верховної Ради. 35,2% населення від цього факту не кинуло ні в жар, ні в холод. Позитивно поставилися 11,3%. Для Володимира Михайловича це рейтингова перемога. Поруч із його прізвищем ще ніколи не стояла настільки висока позитивна цифра. «Скоріше позитивним» нового спікера оцінили 17,1% населення. Майже стільки ж — 17,4% поставилися до цього «скоріше негативно». А вже зовсім «негативно» — 19%.

Ледь більше прихильників у нового голови адміністрації Президента Віктора Медведчука. Якщо рейтинг довіри до Литвина в червні виріс лише на відсоток і досяг 6,2%, то Медведчук додав понад два відсотки і слідом за Ющенком та Симоненком посів третє місце з 13,4%. Його призначення на президентський штаб позитивно сприйняли 18% опитаних. «Скоріше позитивно» до цього поставилися 21,1%. «Скоріше негативно» поставилися 13,5%, «негативно» — 16,6%. Не визначилися — 30,2% респондентів. Стільки ж не мають уявлення про те, як вплине призначення Медведчука на відносини між адміністрацією Президента й Верховною Радою. Близько третини опитаних переконані, що відносини між Банковою та Грушевського не зміняться, 22,2%, найімовірніше, вважають, що парламентський і організаторський досвід лідера СДПУ(о) «сприятиме поліпшенню відносин», а 14,8% переконані в протилежному. Втім, слід віддати належне респондентам. Далеко не кожен досвідчений експерт узявся б сьогодні відповідати на це запитання.

Президентський рейтинг — вотчина електорату. І тут експертна думка вторинна. Якби вибори відбулися наступної неділі (а точніше в одну з неділь липня), то за Віктора Ющенка проголосувало б 26,2% (+0,3% порівняно з травнем). За Петра Симоненка 13,5% (+1,9%), за Віктора Медведчука 9,4% (+2,5), уперше голова адміністрації вийшов на третє місце. Чим пояснити це зростання? Чиношануванням? Переоцінкою особистих і професійних чеснот? Вдалою засмагою? Особистою скромністю, публічно продемонстрованою при призначенні? Сонячною радіацією? Оцінкою ефективних дій Медведчука при обранні спікера? Загадка...

На 4-те місце Віктор Володимирович відтиснув Юлію Тимошенко. Замість восьми квітневих відсотків у червні лідер опозиції без домішок одержала 6,2%. Втішливим призом може послужити відповідь на ще одне запитання Центру Разумкова: «Чи може жінка бути президентом України?»

61,4% опитаних вважають, що так, може, 18,2% жіноненависників (а, можливо, навпаки захисників жінок) дали негативну відповідь. 14,6% дають свою згоду умовно, роблячи застереження «згодом». 5,8% не змогли визначитися з відповіддю.

Повертаючись до президентського рейтингу, відзначимо, що відсоток у червні додала Наталія Вітренко, і за неї проголосувало б 5,5%. За Мороза — 4,4%, за Кінаха — на відсоток менше, ніж попереднього місяця, — 3,5%. Спікерське крісло не додало авторитетної популярності Володимиру Литвину. Кількість його прибічників зменшилася на одну десяту й тепер становить 1,7%. За відсоток не вийшов Олег Дубина, що й не дивно. По-перше, його мало хто знає, а по-друге, омоніми відлякують. А ось із Сергієм Тигипком електорат поводиться якось дивно. Розмови про його презентабельність, спроможну забезпечити проходження на пост наступника, не відповідають електоральним настроям. Президентом Сергія Леонідовича бачить лише 0,8%.

А що ж діючий Президент? Нині Леоніда Даниловича цілком підтримує 7,5%. Його окремі дії прихильно сприймає 32,4%. Не підтримують 53,6% — більшість. Найвищий рейтинг як і раніше у Віктора Ющенка. Ще одна загадка. Він чомусь росте. Якщо в травні Ющенко цілком підтримували 27,6%, то в червні — 30,1%. Чому? За що? Відповідь на це запитання не в експертних мізках, а в електоральних серцях.

Першого місяця літа лідером недовіри виявилася Наталія Вітренко — 54,9%, на другому місці «чорного списку» Юлія Тимошенко — 53,9%. І знов-таки не ясно, чому. Принципів опозиційності дотримується, у червні та травні нікого не зрадила, удар тримає. Правда, на певному падінні рейтингу могли позначитися три чинники: зникнення з екранів, арешти співробітників ЄЕСУ Інтерполом в Анталії та публічне пред’явлення Тимошенко претензій Віктору Ющенку. Проте такі коливання, з огляду на тривідсотковий рейтинг довіри на початку зими, Юлію Володимирівну повинні мало хвилювати, оскільки зараз показник абсолютної довіри Тимошенко становить 11%. Пропустивши двох пані вперед, на третє місце за вищезгаданими показниками вийшов Президент країни.