Володимир Скомаровський: «Мене відправили у відставку через прес-службу СБУ»

Свята боротьба з корупцією на вершині української влади, на жаль, швидко виродилася у війну компромату, піару та контрпіару. І на гребені цієї каламутної хвилі опинилася державна митна служба. В минулому номері ми опублікували інтерв’ю колишнього першого заступника голови ДМС М.Салагора, котрий де-факто виступає в конфлікті на боці Ю.Тимошенко й О.Зінченка. Сьогодні говорить колишній начальник Салагора і — до восьмого вересня — глава ДМС Володимир Скомаровський, котрий дістав (і втратив) посаду завдяки контактам із Порошенком. Інтерв’ю Скомаровського є суперактуальним, оскільки вчора проти Володимира Володимировича було висунуто резонансне обвинувачення екс-главою СБУ О.Турчиновим. Турчинов не сказав нічого нового, чого «ДТ» уже не висвітлювало б у двох останніх номерах. Однак з огляду на недавній статус Олександра Валентиновича, категоричність його суджень додасть температури і без того перегрітому казану української влади.

— Володимире Володимировичу, вас ознайомили з причинами, з яких президент відправив вас у відставку? Екс-глава СБУ Олександр Турчинов називає вас контрабандистом, заявляє, що ваша фірма «Володимир» «продовжує займатися контрабандними справами».

— Мені здається, що в словах Турчинова більше особистих емоцій, а реальних фактів там немає. Єдиною формальною підставою для моєї відставки стало повідомлення в інформаційних агенціях, що нібито проти мене порушено кримінальну справу. Однак того ж дня, 8 вересня, СБУ повідомило, що мова йде зовсім не про порушення, а про перегляд старої кримінальної справи, котру було закрито 1999 року. По суті, мене відправили у відставку без усяких підстав. Ні про які порушення чи помилки в моїй роботі на посаді голови Державної митної служби досі компетентні органи та керівництво країни не повідомляло. Навіть нового компромату не знайшлося. Відразу після переходу на роботу до митниці я заборонив заснованій мною фірмі «Володимир» займатися будь-якою зовнішньоекономічною діяльністю. Інцидент на митниці, що як приклад використовує Турчинов, некоректний. Насправді фірма «Володимир» там не фігурує. І з приводу «контрабандиста»: я вже завершую підготовку матеріалів для подачі судового позову до розповсюджувача недостовірної інформації на мою адресу — Миколу Салагора.

— Перегляд справи 1999-го року як підставу для своєї відставки ви не розглядаєте? За версією Турчинова, президент був змушений відправити вас у відставку після того, як Олександр Валентинович зробив «публічну засвітку цієї проблеми».

— Про це просто смішно говорити. За час моєї роботи в опозиції стара влада багато разів мала намір знайти на мене компромат. Я був депутатом «Нашої України». І за останні роки цю злощасну кримінальну справу переглядали п’ять разів! Коли б проти мене існували хоч якісь докази, ви самі розумієте, та влада мене не пожаліла б. І ось тепер чомусь СБУ учергове оголосила про перегляд справи. Мені здається, політичне підгрунтя цього рішення очевидне. Заяву СБУ було явно написано в поспіху й абсолютно неуважно. Чомусь Державну митну службу обізвали митним комітетом. Хоча цю назву змінили ще на початку 90-х.

— Ви отримали портфель за квотою Порошенка. Чи можна сказати, що президент відправив вас у відставку просто за компанію з іншими, просто тому що, окрім людей Тимошенко, треба було показово відставити і людину Порошенка?

— Я став жертвою «пакетної відставки». Чесно кажучи, я про цей механізм можу судити лише зі статті в минулому номері «Дзеркала тижня». Я особисто не знаю ніяких деталей цих домовленостей. Гадаю, після вищевикладеного очевидно, що інформація прес-служби СБУ мала вирішальне значення.

Взагалі дивно називати мене «людиною Порошенка». Чи значить це, що я виконую волю Порошенка? Я боявся, коли йшов працювати до митниці, що Порошенко, Тимошенко, інші громадяни, пропонуватимуть мені кандидатів на посади начальників регіональних митниць. Я щасливий, що мені ніхто не нав’язав жодного кандидата. Здається, я довів своєю роботою, що є абсолютно самостійною людиною. Я був керівником обласного виборчого штабу Віктора Ющенка на президентських виборах, і Вінницька область посіла четверте місце серед усіх регіонів за рейтингом підтримки Віктора Андрійовича.

Хочу зазначити: злощасна кримінальна справа, яку порушили проти мене і закрили 1999-го, виникла з суто політичних причин, через мою популярність на Вінниччині. На парламентських виборах 1998-го моїм головним опонентом був Порошенко, котрий також висувався по 12-му виборчому округу. Порошенко переміг із відривом у 56 голосів. Я подавав до суду на окружну комісію і тим самим створив для Порошенка неприємності.

— Виходить, у відкритті кримінальної справи проти вас 1999-го був зацікавлений Порошенко, котрий тоді був цілком лояльний до Леоніда Кучми і позбувся незручного конкурента. Тепер бумеранг повернувся, і ця давня справа вдарила самого Петра Олексійовича і Ко?

— Ні. Але якщо казати про ситуацію, хто чия людина, то мене висували на роботу в митниці колеги по «Солідарності», насамперед Одайник, Кармазін, Сокирко й інші. Чесно кажучи, я сам без цієї підтримки не відчував у собі сил очолити митницю. Річ у тім, що найбільше з державних службовців я не любив митників, оскільки це була найбільш корумпована система. Мене ж знають і по роботі як у Верховній Раді, так і в Народному союзі «Наша Україна», де я є членом політради...

— Цікаво, якщо президент вас відправив у відставку, то що з вами зробили в керівництві НСНУ?

— Восьмого вересня питання моєї відставки з політради розглядалося. Але після вивчення матеріалів до мене вже ніяких запитань не було. Політичний характер заяв проти мене очевидний.

— Парадокс — людина, котру через підозри в корупції президент звільняє з державної служби, продовжує залишатися одним із лідерів партії влади, яку створює той же самий президент! А президент навіть не захотів зустрітися і пояснити своє рішення чиновнику першого рангу і соратнику по партії...

— При всьому тому хочу сказати, що я не поміняв свого доброго і шанобливого ставлення до президента. Більше того, на майбутніх парламентських виборах я, цілком імовірно, працюватиму в центральному штабі НСНУ.

— Ну, у такому разі ми про ваші «контрабандні операції» ще багато почуємо на виборах. Скажіть, а правда, що прем’єрка Тимошенко, за словами Турчинова, була категорично проти вашого призначення в ДМС і навіть нібито відмовилася поставити свій підпис?

— Я глибоко не вникав у це питання. За час мого перебування на посаді питання про процедуру призначення не порушувалося. Але відносно інтересів Юлії Володимирівни можу зазначити: прем’єр-міністр принаймні п’ять разів висловлювала мені свою подяку за успішну роботу митниці. Ми виконали всі доручення глави Кабміну. Зауважте, ці подяки висловлювали зовсім недавно, коли Юлія Володимирівна, образно кажучи, на Петра Олексійовича «отрутою дихала». І ще важливий момент: жодного разу прем’єр-міністр офіційно не висловила жодних зауважень щодо роботи митниці. У мене не було конфлікту з Тимошенко.

— Однак контрабанда досі в широких масштабах надходить в Україну. Хтось повинен відповідати й у митній службі за просочування цих повноводних потоків. Яке у вас алібі?

— Безумовно, відповідальність мусить бути. Давайте розберемося. І найкраще про роботу митниці говорять офіційні дані уряду. Зростання доходів від діяльності митниці порівняно з минулим роком на порядок перевищує зростання доходів за іншими статтями бюджету — 77% проти 42-х. При цьому зауважте, що після лібералізації зовнішньої торгівлі, відповідно до вимог СОТ, держава скоротила обсяг митних відрахувань приблизно вп’ятеро! Скажу більше, уряд робить іноді непослідовні й хаотичні кроки у сфері митного законодавства. На мій погляд, система видачі векселів за митне оформлення завдає прямих збитків інтересам держави. Векселі були й є способом ухиляння від сплати податків. Друкують їх на папері, котрий за фактурою скидається на туалетний. Облік векселів у податковій забезпечити просто нереально, а гроші за митні платежі, вірніше, те, що залишається від заліків векселів, йдуть у податкову адміністрацію. Скільки вже було експериментів із векселями, і жодного разу ще вони не довели свою життєздатність.

Однак проблему контрабанди за кілька місяців не розв’язати. Це проблема системна. І для її розв’язання нами було в найстисліші строки підготовлено стратегію розвитку митної служби, ухвалено Дисциплінарний статут, у Верховній Раді за нього проголосували 314 народних депутатів. Головне, що нам вдалося зламати корупційну вертикаль, коли митники брали хабарі за вирішення будь-якого питання. Щоб не бути голослівним, наведу приклад. Як відомо, для посилення контролю у боротьбі з контрабандою рішенням уряду було створено спеціальні мобільні групи, не залежні від митниці. Станом на 22 серпня за матеріалами роботи мобільних груп було порушено всього 20 кримінальних справ, і, що характерно, майже всі вони стосуються контрабандних вантажів, які йшли не через митний кордон, а через дірки в «зеленому кордоні», там, де митних постів просто немає. Далі, ми вперше прийняли спеціальний «індикатор ризиків» — каталог товарів, на які встановлена мінімальна митна вартість. Тобто тепер не можна провезти в Україну «Мерседес» за одну гривню. Незалежно від того, що там написали в накладній, вартість товару визначається не суб’єктивно, а відповідно до чітких критеріїв оцінювання.

— Чому виник скандал через узгодження начальників регіональних митниць між державним секретаріатом і Радою національної безпеки й оборони, чому ця ситуація не вирішилася за законом?

— Вирішувалося все за законом. Факти такі. Є указ президента Ющенка — порядок призначення керівників силових структур погоджується з РНБО. Ми так і робили. Але є указ президента Кучми — узгодження проводити з адміністрацією президента. Адміністрації немає, але держсекретар вважав себе правонаступником цієї структури. Тільки задля того, щоб не сваритися з Зінченком, ми йому також носили документи на узгодження. Але іноді логіка держсекретаріату в цих питаннях була незрозумілою, і нам її ніяк не пояснювали. Наприклад, я з труднощами умовив на пост глави юридичного департаменту одного найдосвідченішого юриста, котрий на виборах працював у команді Миколи Катеринчука, в штабі «Нашої України». Його кандидатуру в держсекретаріаті двічі відхилили без пояснення причин. Як на мене, це дикість. Кинули людину, як ганчірку...

— Давайте торкнемося конкретних обвинувачень, які висувають проти вас опоненти. І Турчинов, і Салагор наводять випадок, коли ваш рідний брат Анатолій при провезенні машин через Мостиську митницю став показувати паспорт і вимагати пропуску на підставі наявності звучного прізвища всупереч порушенням, які зафіксував інспектор. Так стверджує рапорт інспектора, разом із усім місцевим керівництвом звільненого через кілька днів після інциденту. Вам не здається, що в цьому разі наявним є зловживання службовим становищем? Чому інспектора було звільнено до завершення перевірки?

— Річ у тім, що реальна картина відрізняється від свідчень інспектора.

Насамперед я хочу заявити: один із присутніх тієї ночі на митному посту записав на свій телефон, як інспектор Якибчук вимагає хабар у мого брата в розмірі 500 доларів. Якщо не даси, мовляв, сидітимеш тут довго. Поки точилися суперечки, через цей пост пройшло без належного оформлення кілька контрабандних автомобілів. Їх було встановлено нами через кілька днів. Проти інспектора порушено кримінальну справу, ведеться слідство. Брат справді показав паспорт, і тільки тоді його пропустили. Але у нього не було виходу — скільки ж можна сидіти й чекати?

Я хотів би, щоб мої опоненти менше говорили на прес-конференціях, а намагалися свої серйозні обвинувачення висувати в суді, адже нині у нас усе відкрито. Я не бачу нічого серйозного в обвинуваченнях, які висунули мені Салагор і Турчинов. Відсутні факти. Слова, за якими не стоїть нічого. Я не буду змагатися з ними в ораторському мистецтві, а хочу якомога швидше зустрітися з ними в суді. Обвинувачення на мою адресу і на адресу Державної митної служби абсолютно безпідставні.

— Але інші сидять і чекають, і змушені давати хабарі. На жаль, не в усіх громадян є паспорт із прізвищем Скомаровський. Що їм робити? Ви схвалюєте поведінку брата, котрий замість того, щоб діяти за законом, вирішив діяти за сімейними зв’язками?

— Я на його місці так не чинив би. Але, розумієте, брат на державній службі не перебуває, і йому не вдалося стримати емоції. Бачте-но, він так само, як і я, ненавидить митників, які відверто вимагають хабарі. Я його вчинок не схвалюю. Але є проблема нашого законодавства. Щоб упіймати хабарника на гарячому, треба залучати міліцію. Давати помічені гроші, ловити злочинця. Яка міліція виїде вночі фіксувати факт вимагання хабара? Тим більше що на місцях вони там усі давно знайомі, і рука руку миє. Інших можливостей наше законодавство не надає.

— Чим ви поясните наявність у керівництві ДМС цілого земляцтва ваших друзів і знайомих? Колишній слідчий СБУ Вовк, який закрив вашу кримінальну справу 1999-го, обіймає посаду першого заступника глави ДМС. Працівник «Укрпромінвесту» дістав місце заступника.

— У митниці збережено старі кадри, є люди з досвідом у керівництві ДМС, однак потрібні спеціалісти зі свіжим поглядом, не зв’язані корпоративною круговою порукою. Люди, котрі працювали з цією системою і бачили її недоліки ззовні. Тільки такі професіонали можуть щось змінити в роботі митниці. Що стосується працівника «Укрпромінвесту» — ця людина має авторитет у середовищі бізнесменів, які постійно контактують із митницею. І його кандидатуру мені запропонувала громадська рада при ДМС. Коли проаналізувати кадровий склад ДМС, то зрозуміло, що головний принцип — добір професіональних кадрів.

P.S. Улітку 2005 року тодішній голова СБУ Олександр Турчинов підписав наказ про нагородження Володимира Скомаровського відомчим (СБУ. — Авт.) знаком відзнаки за успіхи в боротьбі з контрабандою. І тому немає жодних підстав адекватно оцінювати заяви Турчинова про те, що Скомаровський «контрабандист».