ВІЙНА І МИР

Хочеш миру — готуйся до війни. А до чого готуватися світу, якщо вже почалася війна, котру ряд експертів уже називає світовою? Операція в Перській затоці стала приводом для виникнення однієї з наймасштабніших криз у новітній історії людства. Не залишилося жодного більш-менш значимого геополітичного гравця, так чи інакше не втягнутого в конфлікт, який багато хто від самісінького початку сприймав як «особисту справу» Джорджа Буша і Саддама Хусейна.

Події навколо Іраку можуть стати приводом для перегляду старих, усталених уявлень про союзників і противників, тероризм і агресію, про демократію та патріотизм, про форми політичної доцільності і методи захисту національних інтересів. Розв’язана війна поставила під сумнів впливовість ООН і цілісність НАТО — двох стовпів довго і старанно вибудовуваної системи міжнародної колективної безпеки. Деякі песимістично налаштовані аналітики вже пророкують найбільш представницькій міжнародній структурі сумну долю Ліги націй, яка свого часу не зуміла запобігти найстрашнішій війні в історії людства.

Близькосхідна бійня здатна остаточно розколоти або остаточно об’єднати мусульманський світ, що вкрай болісно пережив вторгнення в Афганістан і ще хворобливіше переживає перманентний ізраїльсько-палестинський конфлікт. Іракська криза неминуче підштовхне до появи несподіваних тактичних альянсів і формування нових центрів політичного впливу, вона неминуче спричинить фінансові обвали та гучні відставки в державах, які знаходяться за десятки тисяч кілометрів від театру військових дій. Те, що у світі знайдуться країни, котрих ця війна не торкнеться, — ілюзія.

Абсолютно очевидно, що ще до встановлення миру в Перській затоці людству доведеться виробити нову філософію, технологію й алхімію міждержавних взаємин, приступити до створення нової системи запобігання війнам. Будь-яким війнам, хоч би під якими миролюбними гаслами вони розпалювалися. Абсолютно очевидно й те, що світ масштабної політики став більш прагматичним, цинічним і остаточно перестав бути мирним. Держави, які не відчули цих змін, ризикують надовго залишитися масовкою в новій геополітичній грі.

Перша «крилата ракета» підірвала фундамент існуючого світопорядку. У будівництві нового доведеться брати участь усім. Точніше, усім тим, хто визначився, що саме він будуватиме. В України, котра не знайшла себе у світі, — попереду нова війна за самовизначення.