Віктор Шемчук: «я прокурор, а не політик»

От і все — «вот они расселись по кустам». Кадрова контрреволюція в Криму завершилася, у сенсі — призначені після президентських виборів керівники всіх чільних відомств змінені на висуванців Партії регіонів. Фіналом, услід за призначенням на генерал­лейтенантську посаду начальника главку МВС полковника Анатолія Могильова з Макіївки, стало повернення у крісло прокурора АРК Володимира Гальцова — колишнього донецького протеже Геннадія Васильєва. Через півтора року після звільнення за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію, завдяки рішенню Печерського райсуду Києва, він поновився на посаді. А Віктор Шемчук, який до цього відмовився від пропозиції генпрокурора добровільно змінити місце роботи, був звільнений. І вже наступного дня був призначений постійним представником президента в АРК. Таким чином інтрига завершилася, і на цьому — край.

Перегони претендентів на посаду, справжню політичну вагу якої наочно продемонстрував Геннадій Москаль, за кількістю учасників і докладених зусиль на лобіювання могли нагадувати лише боротьбу за крісло прем’єра автономії. Перше інтерв’ю на новій посаді Віктор Шемчук дав «ДТ», хоча напівжартома каже, що тижневик у його звільненні відіграв не останню роль. Із оприлюднення версії про те, що його кандидатура розглядається на Банковій серед імовірного нового керівництва ГПУ, і почалися активні дії на виштовхування Шемчука з Криму. Але це, звісно, лише деталь.

— Вікторе Вікторовичу, ви заявляли, що в разі звільнення з посади прокурора назвете імена тих, хто безпідставно домагався вашої відставки, і бізнес-структури, які мають до них відношення. Отже — хто?

— Думаю, сьогодні ще недоречно починати з цього розмову. Давайте почекаємо рішень, які будуть ухвалені Верховною Радою і Радою міністрів Криму після мого звільнення, і, безперечно, тоді ми побачимо і комерційні структури, і прізвища людей, які були зацікавлені у моїй відставці.

— Навіщо чекати? У середу парламент Криму дав згоду на місце розташування гольф-клубу на ділянці у 120 гектарів поблизу Гурзуфа. Проект рішення депутатам роздали уже в залі. Будувати буде дочірня структура ТОВ «Антал-сервіс», що у свою чергу входить до «Міжрегіонального промислового союзу», засновником якого є впливовий «регіонал» Антон Пригодський. Власне, усе це він уже публічно засвідчив.

— Нагадаю, що минулого четверга, ще будучи прокурором АРК, я вніс протест на відповідне рішення РМ Криму. Є ряд порушень законодавства, без усунення яких виділення цієї земельної ділянки є незаконним.

Я не проти будівництва будь-ким гольф-клубів на території Криму, а ні з назвою «Гольф-Сіті», а ні з назвою «Антал-Крим», але все має відбуватися згідно із законом. Проте цілої низки необхідних узгоджень на момент ухвалення рішення урядом не було. За обставин, коли не усунуті ці порушення, рішення парламенту є незаконними.

— Ні для кого з кримських політиків не секрет, що Антон Пригодський — партійний куратор автономії від ПРУ — серйозно впливає на всі рішення, які тут ухвалюються. Починаючи з кадрових. Ваше звільнення — у цьому ряду?

— Я особисто не знайомий з А.Пригодським. Стверджувати, що саме він впливав на рішення генерального прокурора, я не можу. Якщо ж говорити про рішення прокуратури стосовно структур, які пов’язані з паном Пригодським, то ви пам’ятаєте епопею з незаконним виділенням близько гектара узбережжя «Міжрегіональному промисловому союзу» для будівництва протизсувних і укріплювальних споруд для пансіонату сімейного типу у Нікіті...

— ...для дачі, де зупиняються на відпочинок В.Янукович і Р.Ахметов...

— ...і якщо справді прокурорський протест на це рішення якимось чином уплинув на ставлення до прокурора Шемчука, то, можливо, є підстави так думати. Хоча мені не відомо, щоб Антон Пригодський десь висловлювався негативно з цього приводу на мою адресу.

Що ж до інших осіб, які могли бути причетні до вирішення кадрових питань у прокуратурі, то все-таки, хоч би як усе складалося, визначальною була позиція генерального прокурора. Чим вона зумовлена або ким — мені наразі невідомо. До речі, перший заступник генпрокурора, представляючи пана Гальцова, ще раз підтвердив, що ні до мене як прокурора, ні до роботи колективу прокуратури ніяких претензій немає. Поза тим, наскільки мені відомо, готуються кадрові зміни. Ряду керівників уже запропоновано написати відповідні заяви і за власним бажанням перейти на інші посади.

— Кому саме?

— Першому заступникові і заступникам прокурора автономії. Це не кращий варіант, як на мене, однак керівник прокуратури має право ухвалювати кадрові рішення, якщо в нього є претензії до когось. Хотілося б, аби ці ротації були на краще, а не як у старі часи. Скажімо, перед президентськими виборами.

— Зважаючи на зразкову оцінку, дану вам і вашій роботі паном Винокуровим під час представлення Гальцова — молодий, перспективний, — треба розуміти, що вам запропонували натомість принаймні рівнозначну посаду?

— Я справді отримав такий документ за підписом генпрокурора, мені його в лікарню доправили кур’єром. Мені запропонували посади в ГПУ та в прокуратурах інших областей — починаючи від кримського транспортного прокурора і до помічника сімферопольського районного прокурора або сакського міжрайонного прокурора. Це зрештою і вплинуло на те, що я дав згоду на посаду постійного представника президента в АРК.

— Тобто ви були невдоволені пропозиціями генпрокурора?

— Я був вражений. Бо всі розмови про 36-річного перспективного прокурора і пропозиція працювати помічником прокурора Сімферопольського району, погодьтеся, якось не в’яжуться. Мало того, є образливими.

— Що означатиме для Криму, на ваш погляд, повернення Володимира Гальцова?

— Я б не хотів, щоб це був крок назад. Зараз, звісно, рано говорити напевне. Однак якщо, за умови гласності в роботі прокуратури, ми побачимо разом із вами закриття кримінальних справ, за якими розслідувалися зловживання високопосадовців у земельній сфері — приміром, у справі колишніх керівників рескомітету із земельних ресурсів Жагорнікова і Соколика, якщо будуть відкликані позови або будуть відмови від позовних вимог у позовах прокурора щодо рішень ВР чи РМ Криму, то це свідчитиме про те, що негативні процеси відбуваються. Такими ж сигнальними маячками можуть слугувати і повернення у кримську прокуратуру старих одіозних кадрів замість таких визнаних професіоналів, як Таміла Дробицька та Володимир Бойко, заміна прокурорів курортних міст — Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії.

— Після призначення постійним представником президента ви не відмовилися від бажання оскаржувати рішення суду про поновлення на посаді прокурора В.Гальцова?

— Ні, причому перед призначенням я узгодив свій намір добиватися справедливого рішення у цій справі. Вважаю рішення про поновлення на посаді пана Гальцова незаконним, оскільки суд навіть не розглядав справи по суті.

Мало того, я оскаржуватиму й інші рішення, серед них — скорочення посади заступника генерального прокурора — прокурора АРК, яке відбулося у грудні минулого року. Для цього є такі ж підстави, як і для поновлення на посаді прокурора Гальцова.

Цей позов уже найближчим часом розглядатиметься у Залізничному райсуді Сімферополя і, думаю, ще буде продовження. У мене як юриста є підстави вважати, що ці позови мають бути задоволені.

— Вікторе Вікторовичу, обійнявши посаду постпреда президента, ви зробили крок у публічну політику. Ви це усвідомлюєте?

— Мені сьогодні мої друзі поставили два питання. Перше — яка різниця буде між постійними представниками Москалем і Шемчуком? Відповідь — така ж, як між міліціонером і прокурором.

Друге питання — чи усвідомлюю я, що одна справа переконувати когось дотримуватися закону, будучи керівником правоохоронного органу, а інша — будучи політиком, який представлятиме президента В.Ющенка в Кримській автономії. Відверто скажу — я ще цього не усвідомлюю. По суті своїй я залишатимуся більше прокурором, аніж політиком. І детальне ознайомлення з документами, що регламентують діяльність постпредства президента, ствердило мене в думці, що ця інституція дуже близька до повноважень прокуратури. Тільки головна функція — не нагляд за дотриманням законності, як у прокуратури, а забезпечення виконання законів та указів президента. Це та робота, яку я робив раніше і яку я добре знаю.

— Зрозуміло, але за час свого керівництва прокуратурою ви вже встигли нажити недругів серед найголовніших політичних гравців автономії і України — якщо згадати кримінальні справи щодо незаконності приватизації об’єктів санаторно-курортного комплексу і великих наділів землі. Тепер вам доведеться вести з ними діалог, до якого заради стабільності закликав президент під час представлення, а не розмовляти як прокурор із громадянинами.

— Ніхто сьогодні не може сказати, що Шемчук був чиїмось кишеньковим прокурором, я завжди залишався незалежним у своїх діях. Думаю, таку ж позицію мені вдасться утримати і на новій посаді. Що ж до недругів і необхідності вести з ними діалог, то скажу так. Якби я став виконувати ті вимоги, які на певному етапі почали ставитися перед прокуратурою Криму, то можна було б стати співучасником різних лобістських схем і таке інше. Тож, перебуваючи сьогодні поза прокуратурою, я матиму більше шансів впливати на забезпечення законності, аніж виконувати чиїсь замовлення, залишаючись у прокуратурі. Тому чільне місце у моїй роботі матиме моніторинг рішень органів влади у Криму.

— Такий же тотальний, як це було у часи Г.Москаля?

— Так само жорстко, як було досі. Тобто жодне із протиправних рішень не пройде повз увагу представництва, навіть якщо на нього буде реагування прокуратури — у такому разі паралельно буде і реакція постійного представника, бо одне не виключає іншого. Наші співробітники братимуть участь у засіданнях парламенту і уряду, так само за необхідності будуть затребувані всі необхідні документи. Діяльність постійного представництва буде абсолютно прозорою, а рішення — публічними. Громадськість отримуватиме оперативну, повну і достовірну інформацію щодо правового аналізу рішень органів влади. Тому є намір підсилити відповідну службу, є кілька цікавих ідей, які поки що не називатиму. Тобто форма і методи кардинально не зміняться, можливо, стиль буде іншим.

— Тобто цитат із пісень Висоцького, якими генерал Москаль полюбляв підсилювати свої звернення до спікера Гриценка та інших кримських політиків із непростою долею, вже не буде?

— (Через сміх. — Авт.) Так, цитати будуть інші, переважно з класиків.

— Назвіть проблеми, які сьогодні видаються вам нагальними для втручання і вирішення?

— Хоч що б ми говорили, а треба визнати, що сьогодні у Криму з українською владою досить складно. Це, до речі, продемонструвала і нарада з участю президента у РМ Криму — те, що відбувалось у залі, та атмосфера і прояви відвертого хамства з боку деяких депутатів під час обговорення питань. Пріоритетним залишається дотримання законності у земельній сфері, у приватизації, необхідність якнайшвидшого завершення інвентаризації землі. Бо мені відомі як факти продажу великих будівельних трестів за тисячу доларів, так і передачі в оренду за копійки цілих комплексів. Окрема тема — збереження природного заповідного фонду. Це питання, якими я опікувався на посаді прокурора і які ще не мають свого завершення.

— Ви не граєте у гольф? Дарма, бо скоро у Криму, здається, усе узбережжя перетвориться на поле для гольфу. Крім Пригодського, такі наміри має і Лужков. Як ви дивитеся на нові грандіозні плани московського мера і кримського керівництва щодо освоєння східного Криму: під інвестпроект планується двісті гектарів узбережжя Чорного і Азовського морів, обіцяно два мільярди доларів інвестицій, знову будуватимемо міст через Керченську протоку...

— Немає різниці, які тут інвестиції — чи московські, чи турецькі. Хай будуть усі. Виникає одне запитання — чи будуть на ці гроші справді будувати рекреаційні об’єкти, чи віртуально під проект буде виділено великий масив землі, який потім поріжуть по десять соток і продаватимуть уроздріб. Я десять років у Криму і всі десять чую про проекти, які тут підписують усі уряди з тим самим мером Москви. І жодного із цих проектів ще не реалізовано. Тому я не бачу іншої необхідності для влади у підписанні нових протоколів і програм, окрім піару. Врешті — це їхні справи.

Крім того, іде забивання кілків, бо політична ситуація настільки мінлива, що зрозуміле бажання наших можновладців швиденько забити собі якусь територію. Для мене, наприклад, не є питанням, для чого раптом вирішили відроджувати соляні промисли, для чого стільки гольф-клубів. Це шалені гроші, це величезний чорний ринок. Мені цікаво тільки, чим скінчиться пропозиція Анатолія Гриценка про вилучення 800 гектарів землі з Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Або чи доречно говорити — давайте 800 гектарів, тобто все, що нижче дороги Ялта—Севастополь, віддамо під інвестпроекти, а площу заповідника збільшимо за рахунок плато Ай-Петрі. Можливо, в якійсь голові виник цей великий стратегічний задум, але, окрім намагання забити кілки, це більше нічого не нагадує. Проте найгірша ситуація стосується того, що навіть у процесі проведення інвентаризації земель, встановлення меж заповідників і виділення їх у натурі можливі маневри на місцевості, які дадуть змогу частину тих чи інших земель використовувати як завгодно.

— Що ж до скорочення площ заповідника і встановлення його нових меж — то тут без відповідного указу президента кримська влада нічого не може зробити. Тобто тепер просування чи гальмування цього питання — і у вашій компетенції.

— Я пропонуватиму секретаріату президента ухвалювати рішення виключно щодо збільшення площ кримських заповідників, і в жодному разі — не скорочувати.

— Уже відомі наміри кримських «регіоналів» внести зміни до закону про постійне представництво президента в АРК. Спікер Гриценко вважає, що чинні повноваження постпреда є перевищеними, і, скоріш за все, можна очікувати їх урізання. Треба розуміти — у дусі конституційної реформи.

— Тих повноважень, які сьогодні є, у принципі ще достатньо, аби якимось чином впливати на ситуацію. Я не виключаю можливості, що після внесення змін до закону усі функції представництва буде зведено до того, щоб зустрічати-проводжати президента і покладати квіти до пам’ятника Шевченку у День незалежності. У такому разі, мабуть, постане питання про інше працевлаштування.

— Але в публічній політиці ви себе не бачите?

— Можете винести в заголовок: я — прокурор. Решта від лукавого, тож добиватимуся справедливості.