ВІДЧУТТЯ ПОРАНЕНОГО МІСТА

За замовленням «ДТ» соціологічна служба Центру Разумкова з 30 липня по 1 серпня у Львові опитала 869 респондентів. Жителі «пораненого міста», безумовно, уважно стежать за результатами комісії, покликаної розслідувати трагедію, що відбулася. Проте кожний із опитаних щодо винуватців має свою думку. 58,9 відсотка складають провину на організаторів шоу. 21,4 вважають винуватими пілотів. 20,5 — Верховного Головнокомандувача (Президента). 17,7 вважають, що винувата місцева влада. 16,9 — що Міністерство оборони. З висновками не стали поспішати 14,6 відсотка, утруднившись із відповіддю.

Ситуація потребує об’єктивного, чіткого розслідування, але при цьому 56,1 відсотка львів’ян не вірять у те, що покарані будуть саме ті, хто справді винний. Лише 18 відсотків вірять у неупереджений вердикт. Майже 26 відсотків не змогли відповісти на це запитання. Вкотре суспільство висловило недовіру державним інститутам. І вкотре у держави з’явився шанс хоча б почасти відновити цю довіру. Тим більше що львів’яни в принципі готові цей шанс політикам і чиновникам надати: 43,5 відсотка опитаних вважають, що «і влада, і опозиція не намагаються заробити політичний капітал, а допомагають, чим можуть». Правду кажучи, у нас, на відміну від пропрезидентських журналістів, у даній ситуації не повернувся б язик, щоб сказати, що «Президент зробив гарний хід, припинивши відпустку і прилетівши до Львова». Глава держави зробив те, що мав зробити, так само як і Юлія Тимошенко, яку у цьому місті навесні підтримало понад 25 відсотків виборців. Ми, щоправда, не зовсім зрозуміли, чому в один із днів трауру у Львові не з’явився Віктор Ющенко, якому на виборах підставили плече понад половина львів’ян.

І все ж, серед мешканців західної столиці вистачає скептиків. 10,9 відсотка опитаних вважають, що «політичний капітал на трагедії намагається заробити Президент». 10,3 відсотка підозрюють у цьому тих, хто знаходиться в опозиції до Президента. 9,6 — убачають нещирість у діях і заявах місцевої влади. 34,6 — не змогли визначитися з відповіддю на поставлене запитання про прагнення різноманітних сил заробити політичний капітал.

Трагедія у Львові — третій випадок за останні два роки, коли з вини ЗС України гинуть мирні люди (Бровари, збитий літак авіакомпанії «Сибір», аварія в Скнилові). «Як ви вважаєте, які заходи необхідно вжити, щоб уникнути подібних трагедій надалі?» Із запропонованих варіантів респонденти могли вибрати усе, на їхню думку правильне. Несподівано найдійовішим заходом 45,4 відсотка назвали «перехід армії на професійну основу». Другою необхідною складовою безпеки 43,8 відсотка львів’ян назвали «поліпшення економічного становища країни». 41,3 виступають за «збільшення державних витрат на потреби оборони». Цілком очевидно, що жителі Львова у ці складні дні продемонстрували спроможність аналізувати причини катастрофи ширше і глибше, ніж можна було б очікувати від людей, які зазнали стресу і болю втрати. 20,6 респондентів виступають за «встановлення суворого цивільного контролю над армією». На відсоток менше тих, хто вважає ефективним заходом «обов’язкове покарання справжніх винуватців у всіх трьох випадках». І лише 5 відсотків, що дуже несподівано для європеїзованого Львова, вважають за доцільне «призначення міністром оборони цивільної особи». Не замислювалися над вище поставленим питанням лише 4 відсотки.

Зате 26,9 відсотка львів’ян не змогли відповісти на запитання: «Чи вважаєте ви виправданим узяття під охорону головнокомандувача ВПС генерала Стрельникова, командуючого корпусом генерала Онищака, заступника командуючого корпусом генерала Третьякова і заступника керівника польотів підполковника Яцюка?» 39,3 вважають такий захід виправданим. 33,8 — ні. Цілком можливо, що цими днями далеко не всі громадяни України можуть відчути різницю між ознаками поліцейської держави й ознаками прагнення влади домогтися об’єктивності слідства.

І ще одна несподіванка. Лише 2,2 відсотка опитаних (!) вважають, що і надалі «потрібно проводити військові паради, шоу і показові стрілянини». 43,2 припускають їхнє проведення «але за умови існування суворого контролю щодо безпеки людей». Лише 0,1 опитаних ще не визначилися зі своїм ставленням до заходів, покликаних піднімати бойовий дух армії і градус громадянського патріотизму. А от 54,5 відсотка сказали своє категоричне «ні» парадам і показухам різноманітного штибу. 52,5 із тих, хто вважає за доцільне тимчасове позбавлення країни видовищ переконаний, що це потрібно зробити заради безпеки. 46,3 переконані в тому, що відмовитися від помпезних заходів варто з економічних причин. 1,2 відсотка не змогли сформулювати причину власної тривоги.