СВЯТО НА ВУЛИЦІ ОЛІГАРХІВ

Указ прийнято у зв’язку з притягненням Ю.Тимошенко до кримінальної відповідальності й постановою Генпрокуратури від 15 січня 2001 року, згідно з якими вона усувається з посади відповідно до пункту 10 статті 106 Конституції України, зазначає прес-служба.

Відповідно до цього пункту статті Основного Закону, Президент України призначає за поданням прем’єр-міністра членів уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також глав місцевих державних адміністрацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах.

Раніше генеральний прокурор України Михайло Потебенько рекомендував Президенту усунути Ю.Тимошенко з посади у зв’язку з порушенням проти неї кримінальної справи. Це рішення генпрокурор прийняв з урахуванням того, що Ю.Тимошенко, використовуючи своє службове становище віце-прем’єра, може негативно впливати на хід попереднього слідства. (Ось тільки у зв’язку з рекомендацією М.Потебенька Президенту виникає правомірне запитання: а хіба перебування на своїх посадах силовиків (у тому числі й самого Михайла Олексійовича), котрі фігурують в інших кримінальних справах, не чревате тиском на слідство?)

15 січня 2001 року Ю.Тимошенко було пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених статтями 17, 70, 172 Кримінального кодексу України (контрабанда, посадова підробка документів й ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах).

Генпрокуратура обрала стосовно Ю.Тимошенко запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Рішення Президента Юлія Тимошенко прокоментувала для «ДТ» таким чином: «Може, в цей момент мені потрібно було б у першу чергу говорити про те, що Президент кричущим чином порушив Конституцію, прийнявши подібне рішення самостійно, без звертання прем’єр-міністра. Але подібний факт не є новиною. Стосовно мене досить тривалий час застосовувалися неправові і незаконні методи боротьби, починаючи від безпідставного порушення кримінальних справ, закінчуючи реанімацією запорізької справи п’ятирічної давнини, котру прокуратура вже до цього двічі відкривала і двічі закривала. Довідка про закриття справи через відсутність складу злочину, видана Генеральною прокуратурою, знаходиться в мене на руках.

Важливо інше: моє звільнення — яскравий доказ того, що комерційне оточення Президента набагато сильніше за уряд і тих його членів, які прагнуть навести в країні порядок. Сьогодні остаточно стало зрозуміло, що порядок у ПЕКу не потрібний ні Президенту, ні так званим олігархам. Те, що сталося, підтверджує все сказане мною раніше. Тепер ділки тіньового бізнесу можуть відзначити 19 січня своїм власним червоним маркером у календарі як День визволення олігархів.

Я не збираюся виїжджати з країни. І незалежно від того, де знаходитимуся — у в’язниці чи на волі, я остаточно переходжу в опозицію до діючого режиму. Сподіваюся, партія «Батьківщина» мене підтримає».

Відставку віце-прем’єра на момент виходу номера поки ніяк не прокоментував Віктор Ющенко, який проводив у п’ятницю тривалу зустріч із губернаторами. Проте прес-секретар прем’єра Наталія Зарудна повідомила, що Віктор Ющенко був поінформований про наміри Леоніда Кучми, але належного за законом подання до Президента про відставку віце-прем’єра не підписував. Наталія Миколаївна також повідомила, що через особливу важливість енергетичної галузі прем’єр-міністр займатиметься питаннями ПЕК самостійно. Поки що.

Що ми можемо додати від себе? Лише те, що 1995 року тижневик «Зеркало недели» був саме тим виданням, яке повідомило громадськості про існування такої абревіатури, як ЄЕСУ. У 1996 і 1997 роках, у період прем’єрства Павла Лазаренка й розквіту корпорації, автори «ЗН» на основі фактів опублікували чимало аналітичних і критичних матеріалів про діяльність як прем’єр-міністра, так і корпорації. І що? Може хтось тоді звернув увагу? Хотілося б знати, чим були зобов’язані Павлу Івановичу ті, хто, знаючи про все, дозволив йому перебувати на посту прем’єра з усіма витікаючими наслідками більше року?

Однак це так — ремарка. Безумовно, відродження раніше не висловлених претензій до Тимошенко — не тільки політичне, а й економічне замовлення. Інакше прокуратура має бути просто завалена відкритими справами стосовно майже всіх політичних імен, про яких говорять нині в Україні.

Робити прогнози сьогодні рано. Проте одне можна сказати досить точно: звільнення віце-прем’єра серйозно послабить позиції прем’єр-міністра в Кабміні. Однак це зовсім не означає, що послабшають позиції людини, яка не за власною волею стала «золотою акцією» у боротьбі нового з «новим українським».