Стара казка про «нових росіян»

Тиждень, який минає, не вніс ясності до так званої справи Мельника — депутата ВР автономії, заступника голови фракції «За Януковича», підозрюваного у скоєнні особливо тяжких злочинів. Коротенько нагадаємо читачеві головні моменти скандальної вже історії зі спробою притягти його до кримінальної відповідальності. З літа в Криму працює спецбригада слідчих МВС і Генпрокуратури, яка цілеспрямовано займається розслідуванням гучних злочинів минулих років. Наприкінці вересня ГПУ порушила кримінальну справу щодо О.Мельника, якого міністр МВС Ю.Луценко неодноразово називав одним із керівників ОЗУ «Сейлем», а тепер прийнято вважати «смотрящим» від Р.Ахметова. Депутат був затриманий, проте подання для обрання підозрюваному в навмисному убивстві Мельнику запобіжного заходу у вигляді ув’язнення під варту до суду спрямовано не було. Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін вважає, що в справі немає достатніх доказів провини Мельника й подання не підписав. Підозрюваного відпустили на свободу і, як стверджують джерела, він уже перебуває в Москві.

Півтора тижня, що минули від моменту звільнення Мельника, спецбригада слідчих МВС і ГПУ посилено доробляла доказову базу справи. Термін був поставлений до майбутнього понеділка. І, судячи з усього, нові затримки й арешти розширили кількість інкримінованих Мельнику злочинних епізодів. Кримінальну справу, порушену стосовно Олександра Мельника (за підозрою в навмисному убивстві двох підприємців, а також замаху на керівника «Кримгазу»), перекваліфіковано на статтю 257 КК, яка передбачає покарання за організацію озброєної банди, а також участь у ній або в нападі, скоєному нею. За даними «ДТ», підстави для цього з’явилися з дачею зізнавальних показань затриманих знайомих Мельника, і, за інформацією джерела «Обкому», після вивчення виявленого слідчими під час обшуку одного з будинків депутата «паперового архіву», який «містить різноманітні відомості про скоєні ОЗУ «Сейлем» злочини, при цьому навіть згадуються деякі їхні замовники й виконавці». Цінність останнього викликає неабиякі сумніви: треба бути повним ідіотом, щоб берегти в будинку такий компромат на самого себе, навіть якщо це свого роду охоронна грамота від підступництва спільників.

Проте регулярні витоки інформації зі спецбригади в ЗМІ можуть свідчити про те, що слідчі як і раніше не переконані, що їхні зусилля не зарубають на корені високі покровителі підозрюваного. Надбанням гласності стає лист народних депутатів від Партії регіонів на ім’я заступника генпрокурора України Рената Кузьміна, який, крім «донецького» куратора Криму А.Пригодського, також підписали М.Мироненко, А.Синиця, В.Заблоцький, Ю.Ковалевська, Є.Нетецька і П.Бурлаков. «Зважаючи на те, що Мельник має авторитет і повагу в кримському регіоні, має статус депутата Верховної Ради Криму і до цього випадку жодного разу не залучався до кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності, просимо замінити запобіжний захід на підписку про невиїзд», — йдеться в листі. Як бачимо, ніякої особистої поруки, як це передбачено УПК, послання не містить. Що дає підстави й для суджень про політичні чи то тиск, чи то втручання в хід слідства.

Не дає вщухнути темі й засвічена інформація про затримку одного із водіїв Мельника — М.Какуляка та його показання в справі про підпал будинку відомої кримської журналістки Лілії Буджурової, скоєний у березні цього року. Водій нібито повідомив слідству, що саме Мельник дав команду «провчити журналістку». За його словами, Мельник, віддаючи наказ, сказав: «Пора зупинити цю с..., давайте дійте!» Лілія Буджурова, тележурналіст і керівник проекту «Перша кримська», підпал свого будинку зв’язувала з професійною діяльністю і спробою залякати журналістів, які пишуть про зв’язки політиків із криміналом. А саме: у розпал виборчої кампанії «Перша кримська», єдина з усіх ЗМІ Криму, повністю оприлюднила так званий «список Луценка» — перелік кандидатів у депутати ВР автономії, які мали свого часу проблеми з законом. Мельник у ньому займав ключове місце. У четвер, як повідомила «ДТ» Л.Буджурова, їй зателефонував сам О.Мельник. «Він заприсягся здоров’ям своїх дітей і матері й могилою батька, що не має ніякого відношення до цього злочину. Розмову на цьому я змушена була припинити — Мельник подзвонив буквально за хвилину до початку моєї телепрограми в прямому ефірі», — повідомила журналістка, яка не залишає надій на те, що правоохоронцям усе-таки вдасться встановити істину в справі підпалу, у результаті якого дивом не постраждали її родичі.

Л.Буджурова, як виявилося, не єдина журналістка, із якою поспілкувався О.Мельник. Агентство «Новий регіон» повідомляє: «На думку депутата, «зливання» інформації про хід розслідування кримінальної справи знадобився для того, щоб «посадити журналістів в окоп МВС». «Ця провокація знадобилася, щоб налаштувати проти мене журналістів, — переконаний Мельник. — Журналісти — народ солідарний, корпоративний. Той, хто цей «відплив» організував, прекрасно розумів, як преса до мене ставитиметься надалі, навіть, коли стане ясно, що кримінальна справа остаточно розвалилася».

У четвер перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов повідомив журналістам, що в справі Мельника «триває робота й можна очікувати дії. (...). Хтось нині тимчасово не притягнутий з тієї чи іншої причини, але ті, хто скоїв злочини, організовував їх і винен, вони рано чи пізно будуть притягнуті». На його думку, уже зібрані докази, на недостатність яких указувала Генпрокуратура, і «нині це процесуально... оформляють у належному вигляді».

Очікувані дії, треба думати, мають бути оформлені в нове подання для суду про обрання для Мельника запобіжного заходу у вигляді взяття під варту — уже на підставі перекваліфікованої справи. Причому таке рішення суд може прийняти і заочно, якщо чутки про те, що Олександр Йосипович уже поза досяжністю, підтвердяться.

Та найцікавіше, що вже підготовлене подання знову може до суду не дійти. Як стало відомо «ДТ», того самого дня, коли В.Євдокимов заявляв про наявні підстави для арешту О.Мельника, рішенням того самого Р.Кузьміна було повністю змінено слідчу групу ГПУ, яка веде справу депутата-«регіонала». Замість В.Жербицького її тепер нібито очолив А.Серебряков, у біографії якого є і донецькі сторінки. На жаль, численні спроби одержати в Генпрокуратурі зрозумілу відповідь на запитання — чим було мотивовано таке рішення саме нині? — не увінчалися успіхом. Реакція ж у «міліцейської» частини спецбригади слідчих однозначно негативна. «Це не що інше, як спроба затягти розслідування справи Мельника, а то й більше — розвалити її, — висловив свою особисту думку один генерал МВС. — Зрозуміло, що поки матеріали передаватимуться, наново вивчатимуться, перевірятимуться тощо — мине й місяць, і два. І найголовніше — попередня група працювала ж нормально!» І допоки немає зрозумілої відповіді на запитання, чим була викликана необхідність зміни слідчої групи на цьому етапі, нічого не залишається як погоджуватися з думкою генерала. І думкою тих, хто переконаний: найбільше, що друзі та покровителі могли зробити для О.Мельника — дати йому можливість дихати повітрям свободи, — уже зроблено. Усе інше, зокрема, затухання розслідування і втрата до нього інтересу з боку громадськості, — справа часу й уже напрацьованої техніки.

Цікавий момент. Є дані, що під час допитів Олександр Мельник зробив дуже цікаву заяву. Підозрюваний у скоєнні особливо тяжких злочинів вважає себе жертвою політичних переслідувань. І затримали його нібито за те, що він, як депутат ВР автономії, голосував за оголошення Криму територією без НАТО! Із чого випливає, що не треба буде сильно дивуватися, якщо незабаром О.Й.Мельник попросить у дружньої держави притулку як жертва політичних репресій.

Хоча, як підказує практика, у людей, які мають проблеми з законом, на будь-який пожежний випадок завжди знайдеться паспорт якоїсь країни, що не має звичаю екстрадиції своїх громадян, які скоїли злочин не на її території. Ось депутат ВР Криму Рувім Аронов, підозрюваний у співучасті в навмисному убивстві і зв’язках з ОЗУ «Башмаки», через що й був оголошений українським бюро Інтерполу в міжнародний розшук, може спокійно поправляти своє здоров’я в Ізраїлі. За даними МВС цієї країни, він є її громадянином, а емігрував на її територію ще 1992 року. Що не перешкоджало цьому відомому футбольно-ринковому діячу останні два скликання обиратися депутатом кримського парламенту. Є приклади й цікавіші. Відомий кримчанам також спортивний діяч Крюков, якого друзі-сейлемівці запросто називали Крюком, затриманий цієї весни в Сімферополі, виявився... громадянином США!

Кількість же «підпільних росіян» у дипкорпусі автономії і зовсім може набрати конституційної більшості, причому, підозрюю, на чолі з деякими керівниками парламенту. Оскільки, від часів самовідданої діяльності в Криму виїзного консульства РФ, котре у середині дев’яностих років пачками роздавало вкладиші в українські паспорти кримчан, які потім можна було обміняти на паспорти російські, такими не обзавелися тільки щирі патріоти України. Земляцтво «нових росіян», яких розшукують українські правоохоронці, таким чином, може поповнити й О.Мельник. Отже, місце «смотрящого» по Криму може виявитися вільним.