СОЦОПИТУВАННЯ Й АДМІНРЕСУРС — НЕ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ

Проїжджаючи електричкою з Чернігова до Ніжина, Віктор Ющенко звернувся з проханням до начальника поїзда оголосити по селекторному зв’язку про те, що в такому й такому вагоні пасажири можуть зустрітися з лідером блоку «Наша Україна». «Я не можу, мене звільнять», — перелякано відповів той.

Юлія Тимошенко досі не змогла укласти договір про розміщення рекламних роликів із жодним із загальнонаціональних телевізійних каналів. Так само як і з жодним іншим. У такому самому становищі й Олександр Мороз зі своєю Соціалістичною партією. Очевидно, не варто пояснювати, що жоден із цих трьох суб’єктів виборів не може розраховувати на дозволену за законом антирекламу. А ось партія «За єдину Україну!» може, оскільки постійна й тотальна присутність Володимира Литвина на екранах цілком може зійти за ефективну антирекламу блоку. Відсутність навичок публічного політика дається взнаки практично в усьому: від поз перед камерою до озвучуваних думок. Литвин — не оратор. Людина, яка довгий час звикала викладати свої думки письмово, не завжди успішно зможе робити це в усній формі. Загалом-то Володимиру Михайловичу можна було б поспівчувати. Лідерство в блоці, як відомо, йому нав’язали. Проте не слід забувати, що в будь-якої людини є вибір. У Литвина він був простий: викликати на себе президентський гнів або стати відповідальним за все, що витворятиме блок влади, перебуваючи при цьому не в чотирьох стінах свого кабінету, а на відкритій долоні громадської думки. Перше Литвин визнав для себе страшнішим, що вже саме по собі є характеристикою. Цього тижня голова адміністрації Президента зробив безліч заяв. Зупинимося на двох.

Зворушливо виглядає заява лідера блоку про те, що після виборів усі партії, що входять у блок «За єдУ!», об’єднаються та створять одну партію влади, очолить яку... Президент. Нагадаємо — Президент, котрий протягом усього часу перебування біля керма відкрито висловлював скепсис щодо партій як таких, згнітивши серце погодився на змішану систему виборів і зробив усе можливе для того, щоб обрання депутатів не проходило за пропорційною схемою. Але нехай, нині Леонід Кучма змінив свою думку, адже чисельність партій, що входять у блок, зросла. Правда, всі знають — яким чином, але це не змінює справи.

Нехай, після виборів партії справді зіллються, і Президент їх таки очолить із стратегічною метою викинути зі своїх рядів майбутнього наступника, прихід якого до влади повинна буде забезпечити об’єднана політична сила, — типу російський варіант. Тільки в Росії спочатку продемонстрували наступника, потім під його образ і програму створили партію. Структура перемогла на виборах й підтримала спочатку наступника, а потім і президента. А в Україні спочатку створюють структуру, яка програє вибори, потім вона поб’ється за наступництво, й усім оголосять, що в нас російський варіант неможливий, оскільки Україна — європейська країна.

А коли серйозно, то заява Литвина, безумовно, не відсебенька. По-перше, на таке він би нізащо не пішов, а по-друге, збираючи цього тижня губернаторів, Президент дав їм чітко зрозуміти: такий намір існує. Про перспективи сказаного мало хто замислювався, зате керівники регіонів сприйняли сигнал: якщо вам не вистачає для ефективної роботи Литвина на чолі блоку, то я мічу блок особисто собою, — як сказав би Президент. Можна тільки уявити, наскільки далекі нинішні рейтинги блоку влади від намічених, якщо за півтора місяця до виборів главі держави доводиться вдаватися до пожежних заходів. Утім, Володимир Литвин із цим не згоден. Високоморальний і педантичний голова адміністрації назвав «проституюючими» ті незалежні служби, які свідомо занижують рейтинги блоку «За єдину Україну!». У такий спосіб він прокоментував питання про без малого 4-відсотковий рейтинг блоку, установлений Центром Разумкова під час Всеукраїнського соціологічного опитування. Цей результат Центр одержав, указавши можливу погрішність — 2,4%.

А ось із цього приводу витяг з електронного літопису блоку «За єдину Україну!» — УТН-Панорами, що виходить на державному каналі, покликаному за законом забезпечувати рівне представництво всіх суб’єктів виборів в ефірі: «Агентство, яке 1999 року найточніше спрогнозувало результати минулих президентських виборів, провело недавно дослідження (зверніть увагу, при цьому агентство не називається, певне, все-таки через прикру неуважність посилання на авторів випало з тексту. — Ред.). Незалежні соціологи з’ясували, що влада в нашому суспільстві має 25% довіри виборців, причому рейтинг блоку «За єдину Україну!» прогнозовано вимірюється як 15-відсотковий, а це істотно відрізняється від «приватних заказух», — говорить Володимир Литвин».

Соціологічне звинувачення Володимира Михайловича Центр Разумкова залишив без коментарів. Зате цілий ряд соціологів висловився з приводу заяви лідера блоку «За єдину Україну!». Кілька таких висловлювань, зібраних агентством УНІАН, ми наведемо.

Ірина Бекешкіна, соціолог Фонду «Демократичні ініціативи»:

— Якби Тимошенко скаржилася, що їй занижують рейтинг, я не здивувалася б. Через інформаційне блокування вона може мати такі підозри. Але заява Литвина мене шокувала. Якщо всі занижують рейтинг, це означає, хтось нас зібрав разом і купив, наказавши занижувати рейтинг блоку влади.

Рейтинг блоку «За єдину Україну! » практично в усіх соціологічних центрів однаковий — 5—6%. Є загальновизнана форма подачі матеріалів, однакова й у США, і в Уругваї, і в Україні. На коливання цієї цифри впливати може погрішність вибірки. На вибірці 1200 чоловік вона може становити 2,5%. Але 10% блоку «За єдУ!» ніколи жодна з соціологічних фірм не давала. Це, можливо, хіба що потенціал адмінресурсу, озвучений Литвином.

Раніше я з великою повагою ставилася до Литвина, принаймні як до людини, котра має стосунок до наукового середовища. Якщо ми всі такі продажні, хто заважає тому ж таки Литвину замовити своє соціологічне дослідження? Сьогодні є програма соціологічної асоціації України, де всі служби акредитуються й беруть на себе відповідальність за свою діяльність. У ній акредитувалися «Социс», «Соціальний моніторинг», Київський міжнародний інститут соціології, «Соціополіс» й інші.

Це абсурд — говорити, що соціологія в Україні продажна. Оскільки вони на цьому ринку існують уже багато років, а не від виборів до виборів, і зараз у них є Гамбурзький рахунок — хто краще працює, той матиме більше замовлень після виборів.

Володимир Малинкович, Міжнародний інститут гуманітарно-політичних досліджень:

— Продажних соціологів справді повно. Під час виборів у кожного блоку є команди, й очевидно, що ці команди працюють, намагаючись продемонструвати успіх свого блоку. Інакше — навіщо ж блок їх використовуватиме? Вони нібито досить об’єктивно оцінюють усі політичні партії, але тихенько завищуючи показники «свого» блоку. Крім того, дуже багато некваліфікованих соціологів, котрі формують враження про себе як серйозних соціологів, а насправді їхня кваліфікація досить низька.

Особисто я не знаю, 4% чи 5% у цього блоку, але практично всі соціологи, зокрема й ті, чия кваліфікація не викликає сумнівів, приміром, Інститут Хмелька, дають результати, які принципово не відрізняються від результатів «разумковців». Ну, деякі соціологи «дотягують» їхній рейтинг до 6%. У принципі, такі коливання можливі на етапі, коли люди ще не визначилися. Принципове питання інше: блок «За єдУ!», який може стати основою президентської партії, як щойно сказав Кучма, — не популярний. І це факт. І не помилка соціологів. І не можна тут говорити про їхню недобросовісність. Можна, звісно, сперечатися — 4% у них чи 6%, але для партії, яку збирається очолити Президент і в якій перебуває практично вся верхівка нашої влади, це все одно дуже мало. І це говорить про дуже низький авторитет нашої влади. А також про те, що їм необхідно замислитися: можливо, їм треба поступитися цією владою тим, хто готовий працювати відповідно до вимог часу.

Олександр Стогній, заступник директора Центру політичних і електоральних досліджень «Социс»:

— Такі заяви ми вже чули й від Горбуліна — про те, що хворіє наша демократія. Ще Наталія Вітренко заявила: хтось вірить у відьом, хтось в гороскопи, а хтось — у соціологічне опитування. Якби Литвин був відповідальним політиком, він таких заяв просто так не кидав би. Це загалом свідчить про рівень політичної культури. Потрібно називати конкретно — що не подобається і хто це робить.

По-друге, якщо це не подобається, потрібно робити експертну оцінку, перевіряти технологію. І тоді вже на виході робити заяви. Бо соціологія — не ворожіння, не інструмент політики, а наука. Вона має математичну модель побудови вибірки, метод добору респондентів.

Заява Литвина про те, що він сам може провести соціологічне дослідження, — це вже бравада. Мало того, що він написав статтю, яка його зганьбила. Від одного ще не відмився й уже з іншим починає. Сьогодні вже всі соціологи заявили, що реально існують 6—7 партій, які проходять, і є другий ешелон партій, які можуть пройти. Нехай Литвин краще працює зі штабами, а не кидає соціологам абстрактні звинувачення.

Сьогодні рейтинг блоку й без того низький. Литвину треба мати розум, щоб робити такі заяви. За опитуванням Центру Разумкова їхній рейтинг — 3,9%. Це не виключно ситуативний рейтинг, який, до речі, може бути пов’язаний із полемікою навколо порядності Литвина. Наш народ усе бачить. Подивіться, що відбувається з «Демсоюзом» і ДемПУ? Хоча Волков пішов у тінь, але рейтинг не підвищується. Бо люди не вірять. І нехай Литвин не забуває, що його блок проголосив себе блоком партії влади. А яка повага в масовій свідомості є до діючої влади? Як довіряють Президенту, парламенту, уряду?

Такою є думка представників соціологічної «гільдії». А суть проблеми блоку «За єдину Україну!» проста: як показати в березні 25%, якщо в лютому різні соціологи, не змовляючись, говорять про наявність 4—5% шанувальників блоку? Найпростіший спосіб — звинуватити незалежні соціологічні служби в продажності. Мабуть, це переконливо звучить із вуст людей, що болісно опікуються дотриманням передвиборного законодавства, демократичністю процесу й рівністю можливостей усіх учасників виборів. Найімовірніше, із цією метою розпорядженням Кабінету міністрів при супроводженні президентського указу створено Всеукраїнську соціологічну службу. Її презентував директор інституту політичних етнонаціональних досліджень НАН України Іван Курас, котрий входить у другу десятку виборчого списку «За єдину Україну!». Це рішення ухвалено ще 17 серпня. За словами директора служби Миколи Михальченка, ВСС, «Відповідно до свого статусу, є незалежною структурою, де держава має свій відсоток, а 51% акцій належить акціонерним товариствам». І дослідження служба проводила не за державний кошт, що, за словами директора, доводить їхню об’єктивність.

Ми не будемо сперечатися з фундаторами нової соціологічної служби. Зрештою, чого не буває. Ми лише наведемо результати дослідження Центру Разумкова та Всеукраїнської соціологічної служби.

На думку Центру Разумкова, блок «Наша Україна» на сьогоднішній день має 18,8%, відповідно, за даними ВСС — 20,6%. Комуністи — 15% — у першому випадку, 15,8% — у другому, Партія зелених — 6% — у першому, 6,8% — у другому. «Жінки за майбутнє» — 5,3% — 8,1%, «За єдину Україну! » — 3,9% — 7%, СДПУ(о) — 5,3% — 4,4%, «Блок Тимошенко» — 3,5% — 2,6%, блок Вітренко — 1,7% — 2,5%, Соціалістична партія України — 3,1% — 2,1%. Гурмани оцінять різницю.