Робота над помилками з купою помилок

«Краще пізно, аніж ніколи» — пояснював журналістам глава президентського секретаріату Олег Рибачук явно авральну спробу центру взяти під контроль ситуацію в Криму. В останні дні лютого президент підписує два укази. Першим «із метою недопущення дестабілізації ситуації в громадсько-політичній і соціально-економічній сферах» створює робочу групу для перевірки дотримання органами влади АРК усіх рівнів Конституції та законів України й підготовки пропозицій для наради з участю президента вже у другій декаді березня. Співголови групи — глава секретаріату президента та секретар РНБОУ, до її складу ввійшли керівники всіх правоохоронних органів, а також МінНС, Мінздоров’я, Фонду держмайна, Держкомзему.

Уже наступного дня В.Ющенко своїм указом вводить у дію рішення РНБОУ, відповідне засідання якого відбулося ще двадцять днів до цього. Указом розписані доручення центральним органам виконавчої влади на півроку наперед, якими, судячи із широти охоплення, Київ спробує пригасити мало не всі проблеми, що палають і жевріють, у автономії та Севастополі. Від розробки законопроекту про основи етнонаціональної політики та внесення змін до закону про нацменшини — до порятунку щорічно замерзаючих Щолкіно й Орджонікідзе, від перевірки бюджетних асигнувань на облаштування репатріантів — до відкриття культурного центру в Севастополі для вивчення української мови... військовими.

Якщо дотримуватися логіки висловлювань О.Рибачука, котрий прибув до Криму, то президент лише за тиждень до ухвалення згаданих рішень усвідомив, що в Криму відбувається щось недобре: на нараді з участю спікера, прем’єра та постпреда глави держави в автономії, «під час якої в глави держави виникло безліч запитань про ситуацію в Криму», — розповів глава секретаріату.

Серед питань, відповіді на які намагається знайти тепер робоча група, називалися: по-перше, можливість проходження у владу людей із кримінальним минулим. По-друге, необхідність стабілізації обстановки, що загострилася в передвиборний період, у тому числі під упливом зовнішніх чинників. І, нарешті, сформульований А.Кінахом вузол соціально-економічних проблем: «Показники соціально-економічного розвитку, рівня й якості життя громадян в АРК, і це наш спільний висновок, не відповідають тим величезним можливостям, які є в Криму».

Що з усього цього стало для глави держави одкровенням — незрозуміло. Немає потреби детально пояснювати, унаслідок яких і чиїх рішень новий кримський парламент, а також місцеві ради можуть за складом стати повторенням своїх попередників початку й середини дев’яностих. Про те, що Україна може дістати проросійську з кримінальним вилиском владу в автономії, «ДТ» писало всю осінь і зиму. І лише ледачий не пророкував: після підписання закону, який подарував недоторканність місцевим депутатам, по мандат масово потягнуться ті, кому є чого боятися. І саме вони не обмежені в засобах для перемоги, адже ніхто не був покараний за дерибан Криму.

Цілком прогнозованим було й те, що в Криму, який віддав на президентських виборах понад 80 відсотків голосів В.Януковичу, «пропорціоналка» для ВР автономії та місцевих рад під вивіскою його імені дозволить пристроїтися в списковій тіні кому завгодно.

Що ж центральна влада збирається робити у зв’язку з нею ж таки окресленими викликами і, що вельми важливо, як? На засіданні робочої групи в Сімферополі в четвер, де аналізувалася соціально-економічна й громадсько-політична ситуація в автономії, повідомив Анатолій Кінах, були розглянуті «серйозні системні проблеми», які необхідно розв’язувати в Криму. Передусім, це були питання зайнятості, рівня життя, подолання проблем бідності на території автономії. Далі називалися проблеми з питною водою, енергозабезпеченням, втратами аграріїв від сильних морозів, законності використання землі, залучення інвестицій... Мабуть, досить, аби зрозуміти: йдеться про цілком рядовий перелік завдань, якими влада повинна займатися щодня. Нагадаю, ними після президентських виборів займається в Криму вже другий помаранчевий прем’єр, а перший — А.Матвієнко — відправлений у відставку на тлі великого земельного скандалу та провального курортного сезону, трудиться в президентському секретаріаті, і поза сумнівом, до прийняття нинішніх рішень Києва має безпосередній стосунок. Саме на його мстивий рахунок кримські начальники списують явну спробу перекласти всю відповідальність за ситуацію в Криму на місцеву владу.

Як, обурюються критикою на свою адресу місцеві керівники, вони можуть змінити щось у найкорумпованішій сфері земельних відносин, коли ще навесні минулого року цю тему повністю переключив на себе Київ? В особі секретаря РНБОУ Петра Порошенка, комісії на чолі з котрим президент надав великі повноваження з наведення порядку в землекористуванні, поверненні незаконно виділених земель, підготовці пропозицій зі зміни законодавства тощо. І що? Інвентаризацію землі, не кажучи вже про відродження цифрового кадастру, досі не завершено. Із обіцяних десятків мільйонів гривень із держбюджету на всі необхідні роботи лише на кінець минулого року прийшов один мільйон триста тисяч. До цього фахівці рескомзему та на місцях не могли зрушити з місця. Тепер указом знову висувається завдання в місячний термін вирішити питання фінансування для завершення робіт з інвентаризації земель, передусім — на південнобережжі. Водночас Анатолій Кінах так і не зміг відповісти на запитання журналістів — а яка ж доля результатів роботи комісії П.Порошенка, оскільки засідання РНБО з цієї теми після численних перенесень так і не відбулося?

Неоднозначне враження справляє і детальне знайомство з указом президента щодо рішення РНБОУ. Воно таке різнопланове, ним дано стільки доручень, що виникає сумнів у його реалістичності. І не в останню чергу тому, що фінансування багатьох напрямів не визначене. Особливий інтерес у кримських політиків викликала кілька разів згадана необхідність розробки «єдиної територіальної схеми сталого соціально-економічного розвитку АРК і Севастополя». Є підозра, що А.Матвієнко так і не розпрощався зі своєю ідеєю «прирізати» Севастополь до автономії, позбавивши «місто російської слави» його спеціального статусу. Про колишнього прем’єра кримчанам нагадав ще один пункт указу, в якому протягом півроку уряду доручено здійснити комплекс заходів зі створення нових рекреаційних зон на Керченському півострові й у західному Криму, із створенням механізмів залучення іноземних інвестицій. Дехто навіть посперечався: чи полетить нишком, чи ні голова кримського прокурора В.Шемчука, котрий порушив кримінальну справу щодо авантюри уряду Матвієнка з «резервуванням» шести тисяч гектарів на західному березі Чорного моря під проект нікому невідомої фірми «Гольф-ситі»? На закритій нараді, запевняють її учасники, кримських прокурорів хвалили. Проте в інтерв’ю «Первой крымской» О.Рибачук уже заявив: керівництво прокуратури АРК буде змінено...

Тепер про криміналітет. За тиждень, який минув після заяв міністра МВС Ю.Луценка про те, що серед кандидатів у депутати ВР автономії 45 чоловік мали проблеми з законом, кількість неблагонадійних дивовижним чином зросла в два з половиною рази. Олег Рибачук заявляє: на сто місць у парламенті претендує вже 116 кандидатів, котрі «напевно мали в своєму житті серйозні проблеми з законом». Наслідки заяв Луценка не примусили себе чекати — кілька партій і депутати окремо мають намір із міністром позиватися. Публікацію розшифровки прес-конференції Ю.Луценка називає причиною спроби підпалу її будинку відома кримська тележурналістка й головний редактор тижневика «Первая крымская» Ліля Буджурова. Зловмисники залили бензином і підпалили вхід у гараж, який розташований під будинком. Трагедії не сталося випадково — сама журналістка затрималася на роботі після півночі, а родичі чекали її в іншому приміщенні й побачили вогонь. Навряд чи винних знайдуть і ми дізнаємося правду. Наразі ж, спостерігаючи за цинічними спробами політиків попіаритися на цій події, мимоволі запитуєш: а кому це було вигідніше? Кандидатам із сумнівною біографією, чиї прізвища вже опубліковано (причому найгучніші — ще до заяв міністра та дореєстрації, за власними розслідуваннями), чи тим, хто з їхнім приходом у владу борються? Нібито.

Бо очищення, «починаючи з себе», у НСНУ так і не сталося. Олександр Писаренко (має судимість і свого часу відбував покарання, після одруження став Чабановим) — секретар Ялтинської міськради та лідер місцевого осередку партії — балотується й у кримський, і в український парламент. Олег Рибачук із цього приводу заявив, що «не згоден із тим, що він є в списку. Це абсолютно не робить честі «Нашій Україні». Але, схоже, ця обставина зовсім не заважає тикати пальцем в інші списки та голосити про моральність суперників.

Хоч би скільки заперечував глава секретаріату, але не випадково, що нарада, яка нібито відкрила президентові очі, проходила напередодні засідання ВР автономії, на порядку денному якого стояло питання про проведення консультативного референдуму з надання російській мові статусу державної. Прокурор АРК вніс подання про незаконність рішення, але наступне сесійне засідання, яке може його розглянути, відбудеться лише через місяць. У президента України є конституційне право призупинити рішення кримської ВР з одночасним зверненням у Конституційний суд. І Л.Кучма свого часу вміло цим правом послуговувався. Але, вважає Рибачук, президенту Ющенку не варто втручатися. Аби політичні опоненти не використовували це в своїй передвиборній агітації, мовляв, президент проти російської мови. Тобто головне тут, з’ясувалося, не те, що президент зобов’язаний відреагувати на явне порушення законодавства, а те, як це може бути використано суперниками пропрезидентського блоку! Бракне слів. Зате вони є в Партії регіонів, зважаючи на численні заяви її представників у Криму.

Здається, якщо посланці президента не змінять тактику й методи, то незабаром ми почуємо й обвинувачення в застосуванні адмінресурсу, і про втручання влади в перебіг виборів, і про спроби фальсифікації їхніх результатів. А проблеми державного масштабу так і залишаться нерозв’язаними.