У вересні Верховна Рада України розглядатиме поправки до законодавства про мовлення, які визначать, чи можна буде ретранслювати в Україні іноземні програми у відповідності до європейських стандартів. Якщо це законодавство виходитиме із зобов’язань, узятих Україною перед Радою Європи, воно може виявитися шансом для України зробити ще один крок на шляху євроатлантичної інтеграції. Якщо ж це законодавство обмежуватиме закордонну ретрансляцію, євроатлантичним прагненням України буде завдано шкоди.
Декларуючи своє прагнення до ЄС і НАТО, а також своїм членством у Раді Європи Україна зобов’язалася дотримуватися певних норм. Стаття 10 Європейської конвенції прав людини, яку Україна ратифікувала в 1997 році, визначає європейський стандарт у галузі свободи ЗМІ: «Кожен має право на свободу висловлення. Це право включає свободу мати власну думку, отримувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку влади і незалежно від кордонів». Україна також підписала Європейську конвенцію з транскордонного телебачення. У відповідності до духу цих конвенцій, Україна вітала в себе українське мовлення Бі-Бі-Сі, Дойче Веллє та Голосу Америки.
Країни ЄС і НАТО обстоюють незалежність ЗМІ й ліберальні права ретрансляції з однієї простої причини. Вільний потік інформації життєво необхідний для демократичної держави. Демократія ефективна, коли поінформовані громадяни користуються своїм правом голосу і тримають своїх політиків підзвітними – чи то у Німеччині, чи у Великій Британії, чи у Сполучених Штатах, чи в Україні. Незалежні ЗМІ – ключовий інструмент для інформування громадян і надання їм голосу. У сучасному світі інформація не має – і не повинна мати – кордонів.
Держава відіграє фундаментальну роль у створенні умов для ефективної демократії. Європейський суд з прав людини визначив, що держава є «кінцевим гарантом» плюралізму – роль, особливо важлива у плані мовлення. Тому багато важить, щоби будь-які зміни у законодавстві відповідали принципам плюралізму та вільного потоку інформації і щоб майбутні правила не використовувалися для будь-якого тиску на українських партнерів-ретрансляторів Бі-Бі-Сі, Дойче Веллє та Голосу Америки.
Деякі проекти законодавства з мовлення, які зараз циркулюють, вочевидь ідуть у розріз із цими базовими принципами. Якщо вони стануть законом, українське законодавство заборонятиме українським станціям ретранслювати іноземні станції. Ускладнюючи ретрансляцію, Україна залишиться на самоті у своєму регіоні й опиниться у компанії таких країн, як Бірма, Іран та Куба, а не європейської сім’ї націй. Чимало позитивних способів вирішення питань напрацьовано у сусідніх країнах, де ретрансляція не обмежена і здійснюється на основі комерційних угод між партнерськими станціями. Так зроблено, наприклад, у Румунії, у Польщі, в Росії.
Те, як складатиметься справа із законодавством про ретрансляцію, буде показником готовності України прийняти євроатлантичні стандарти. Як підкреслювала Парламентська асамблея Ради Європи, «вільні й незалежні ЗМІ – необхідні індикатори демократичної зрілості суспільства». Ми сподіваємося, що коли Україна у вересні розгляне зміни до законодавства з питань мовлення, результат наблизить Україну до реалізації її євроатлантичних устремлінь.
Дітер Штюдеманн,
Посол Федеративної Республіки Німеччина,
Карлос Паскуаль,
Посол Сполучених Штатів Америки,
Роберт Брінклі,
Посол Великої Британії