Консультант АП Людмила Гребенюк: «За нашими даними, Ющенко був Увесь час лідером у ході підрахунку голосів!»

Одним із найважливіших свідків, показання якого було враховано Верховним cудом при винесенні «вироку» про фальсифікацію результатів голосування в другому турі президентських виборів, став головний консультант адміністрації Президента України Людмила Гребенюк. Незабаром після другого туру Людмила Василівна занедужала, і досі перебуває в лікарні, де її прооперували. Однак вона передала в суд свої свідчення, що стали сенсацією процесу. Л.Гребенюк брала участь у розробці системи з оперативного збирання й аналізу ходу голосування, котра постачала АП інформацією РАНІШЕ від Центрвиборчкому. Людмила Гребенюк надала факти, які у Верховному суді стали незаперечними доказами фальсифікації результатів голосування в другому турі виборів. Тільки-но дозволив стан здоров’я, Людмила Василівна погодилася зустрітися з кореспондентом «ДТ» і відповісти на запитання, котрі Верховний суд не зміг їй поставити. Ми впевнені, що ця інформація викличе відповідну реакцію правоохоронних органів.

На основі інформації, отриманої від компетентних джерел, а також ряду осіб, які є безпосередніми фігурантами записів розмов нібито виборчого штабу Януковича, опублікованих народним депутатом Олегом Рибачуком, сьогодні є підстави стверджувати, що в розпорядженні адміністрації Президента України перебувала складна система збирання інформації про хід голосування, паралельна системі Центрвиборчкому, однак вона збирала відомості швидше від ЦВК. Дані щодо явки виборців і збирання результатів за протоколами дільничних комісій здійснювались із залученням широких можливостей державного апарату на кожній з тридцятьох трьох тисяч виборчих дільниць в Україні. Це вимагало величезних витрат, а також матеріальних і людських ресурсів, яких у опозиції не було. Ніякими законними повноваженнями адміністрація Президента для організації та бюджетного фінансування подібної системи, як вважає керівник юридичного департаменту штабу Віктора Ющенка Микола Катеринчук, не володіла. Тим більше що є вагомі підстави припускати: система працювала в інтересах виборчого штабу кандидата від влади.

Члени Центрвиборчкому А.Магера та Р.Князевич заявили, що кількість виданих і проголосованих бюлетенів по всій країні на 1 млн. 100 тис. перевищує кількість виданих бюлетенів.

«ДТ» уже знайомила читачів із показаннями Галини Мандрусової, розробника системи «Вибори», котра докладно розповіла, хто й як міг організувати вторгнення в базу даних Центрвиборчкому.

Однак сьогодні ми пропонуємо сенсаційний матеріал — інтерв’ю з працівницею адміністрації Президента Людмилою Гребенюк, яка останні 11 років займалася питаннями інформаційного забезпечення Президента України. У ході цієї кампанії вона була працівником головного управління організаційно-кадрової політики та взаємодії з регіонами, де під керівництвом заступника глави адміністрації Президента Олексія Іщенка (одного з лідерів СДПУ(о)), було організовано систему попереднього підрахунку голосів на президентських виборах. Ця система працювала без затримок.

У показаннях пані Гребенюк, долучених до справи про фальсифікацію результатів виборів, було заявлено принципове для опозиції питання. Хто організував і керував попереднім підрахунком голосів, хто може бути причетний до фальсифікацій результатів голосування і яким був справжній результат другого туру.

— Людмило Василівно, перш за все, розкажіть про систему підрахунку голосів, організовану адміністрацією Президента.

— Гадаю, наша система підрахунку голосів була взагалі основною, оскільки ми працювали значно швидше від Центрвиборчкому, й оснащені не гірше. Збирання інформації відбувалося з допомогою спеціально уповноважених представників АП, кураторів кожного регіону. Вони разом із представниками місцевої влади оперативно отримували інформацію щодо явки виборців у дільничних комісіях та результатів підрахунку голосів. Інформація передавалася нам у максимально короткі строки. Роботі нашої системи приділялася величезна увага. Нас контролювало все керівництво адміністрації, постійно з’являлися великі й малі начальники. Керівництво стверджувало, що «результат виборів на 50% залежить від нашого управління».

— Чи знаєте ви про існування окремої лінії оптико-волоконного зв’язку, яким здійснювався доступ до бази даних Центрвиборчкому?

— Про існування окремої лінії зв’язку з ЦВК я не знаю. Ми мали загальний доступ до веб-сайта ЦВК.

— Ви розуміли, що такої системи підрахунку голосів, яка випереджає роботу ЦВК, у жодному законі не описано?

— Ця система була розвитком уже існуючих проектів із забезпечення Президента України оперативною інформацією. Подібна система працювала й у попередніх виборчих кампаніях. Наше управління має завдання постачання Президента інформацією.

— Як проходив підрахунок голосів у першому й другому турі виборів? І чим відрізнялися ваші дані від показників ЦВК?

— У першому турі начальство дуже нервувало й переживало, коли ми спрогнозували після надходження перших протоколів перемогу Віктора Ющенка. Хочу вказати на головну відмінність із ЦВК — за нашими даними, Віктор Ющенко увесь час підрахунку був лідером голосування. Вже станом на п’яту годину ранку було зрозуміло, що Ющенко переміг. В остаточних даних ЦВК перемогу Ющенка було оголошено тільки через 10 днів, і співвідношення голосів дещо змінилося. Після першого туру кураторів чотирьох областей, де програв Янукович, звільнили.

У другому турі начальство було цілком спокійне. Знову лідирував Ющенко, із самісінького початку. І коли ми запитали керівників, чому розрив такий величезний, вони спокійно відповідали, мовляв, не хвилюйтеся, зараз з’являться Донецька та Дніпропетровська області, і ситуація зміниться. Ми вразилися їхній упевненості, оскільки на основі даних першого туру розрахували, що Ющенко знову здобуває перемогу. А далі відбулися незбагненні речі з явкою виборців. Офіційні дані ЦВК показали, що явка раптом зросла! Тобто ми зафіксували одні цифри, а остаточні результати показали різке збільшення явки. На ті самі мільйон сто тисяч голосів. Ніякого логічного пояснення цьому не було.

— Що вас спонукало передати заяву до Верховного суду?

— 29 листопада Президент України, виступаючи по телебаченню, підкреслив, що органи виконавчої влади жодним чином не втручалися у виборчий процес. Однак наші цифри свідчили про відверту фальсифікацію. Тому я вирішила передати свою заяву до суду. Наступного дня мені повідомили, що хочуть звільнити з адміністрації. Оскільки я всю кампанію працювала з інформацією, для мене було очевидно: кампанія Януковича була багато в чому віртуальною. Ми скептично сприймали опубліковані фантастичні цифри про подаровані прем’єр-міністром «Таврії». Пам’ятаю, підсумувавши кількість громадян, із якими нібито зустрічався Янукович за доповідями, виявилося, що це значно більше, аніж загальна кількість жителів України. Я хотіла тільки, щоб суд прийняв обгрунтоване рішення. Це рішення не на користь одного чи іншого кандидата, а на користь закону.

— Як ви, спеціаліст з інформаційного забезпечення, вважаєте, чому було організовано проникнення в транзитну базу даних ЦВК і чому цю базу невідомі повністю знищили?

— Гадаю, основне завдання — приховати будь-які відомості щодо фактичної явки виборців, динаміки голосування і тих показників, які зафіксувала ЦВК. Реальна явка виборців була на 1 млн. 100 тис. голосів меншою. На чию користь пішли ці голоси — нехай установить суд.

— Ви зможете виступити свідком на судовому процесі за фактом фальсифікацій результатів голосування і підтвердити ваші показання?

— Безумовно. Це мій громадянський обов’язок. До того ж є десятки свідків, і вони мовчати не будуть.

«ДТ» вдалося ознайомитися з поінформованих джерел із матеріалами адміністрації Президента України, котрі присвячені результатам голосування в першому і другому турах президентських виборів. Ці дані, за нашими відомостями, дістали поширення з тієї самої знаменитої вантажівки, що була зупинена демонстрантами на виїзді з АП. Лідери помаранчевої революції одержали безцінний приз — під шаром сміття виявлено ексклюзивні дані про хід виборчої кампанії і по дню голосування. Дослідження цих матеріалів тримає. З них випливає, що дані АП слугували, мабуть, основою для прийняття постанови ЦВК про результати голосування.

О 2-й годині 35 хвилин 22 листопада, коли до центрального сервера Центрвиборчкому ще не дійшли всі протоколи, в АП, де зв’язок працював бездоганно, вже просумували дані щодо явки виборців.

У той момент кількість виборців за станом на 20.00 21 листопада становила загалом 29 291 744 чоловіка, або 78,70 % тих, хто проголосував.

Однак о 12.21 22 листопада адміністрація видала нові цифри з підрахунку бюлетенів, які через кілька днів були майже точно повторені главою ЦВК С.Ківаловим як офіційні дані свого відомства. Виявилося, що проголосувало 80,66%, або 30 412 994 (дані без урахування 101-ї дільниці). Тобто з невідомих причин, за десять годин нічної роботи, на подив працівників адміністрації, невідомий доброзичливець написав їм нову цифру — над ранок виявилося майже 1 млн. 200 тис. неприкаяних виборців, які десь блукали по мережах і раптом намалювалися!

Повністю навести вигляд таблиць із першим і другим підрахунком голосів ми зараз не можемо. Найбільше число «людей нізвідки» виявилося в Донецькій області. За даним першого підрахунку, тих, хто проголосував, о 2.35 їх було 3 199 983 чоловік (83,67 % від списку виборців). А о 12.21 явка зросла до 96,58 % і склала 3 711 763 чоловік.

Незабаром можуть з’явитися повні аудіозаписи розмов невідомих (поки) фальсифікаторів із дуже схожими на когось голосами.

На підставі аудіозаписів й інших матеріалів, які свідчать про фальсифікацію результатів голосування в другому турі президентських виборів, народні депутати Григорій Омельченко і Володимир Яворівський подали депутатські запити в Генеральну прокуратуру та Службу безпеки України, в яких вимагають негайного розгляду цієї кримінальної справи та правової оцінки для всіх фігурантів електронно-електорального скандалу. Майже щодня широкомасштабне слідство, котре веде СБУ, поповнюється показаннями нових і нових свідків. Депутати вимагають притягнення до кримінальної відповідальності людей, які були основою влади в ході президентської кампанії — Віктора Медведчука, Андрія Клюєва, Сергія Ківалова й інших менш відомих персон.

Обвинувачувані тримаються впевнено. Вони зберігають мовчання. Їх тільки трохи видає голос.

Георгій Дзекон: «Голос мій, але я не можу з упевненістю сказати, що говорив цю фразу»

Голова правління ВАТ «Укртелеком», голос якого фігурує у записах розмов, що нібито велися керівництвом виборчого штабу Віктора Януковича, люб’язно погодився відверто поговорити на тему своєї участі в цій історії. Пан Дзекон, виявляється, дуже глибоко обізнаний із проблемами роботи управління інформатизації Центрвиборчкому. Про це його інформували колеги, котрі також є фігурантами записів, — колишній начальник управління інформатизації Сергій Катков і генеральний директор компанії «Пріоком» Євген Зимін. Їхні інтереси Георгій Борисович також представляв у своєму інтерв’ю.

— Наскільки достовірними є перехоплені розмови, де страшенно відомі голоси, зокрема й голос, дуже схожий на ваш, обговорюють деталі проникнення у комп’ютерну систему Центрвиборчкому?

— Я прочитав в Інтернеті розмови, приписані мені та Сергію Ківалову, а також Сергію Льовочкіну. Я не вважаю, що це мої розмови. Я не можу з упевненістю стверджувати, але в нашу добу цифрових технологій можна бездоганно відтворити будь-який голос. Мені це нагадує ситуацію, коли злодій кричить: «Хапайте злодія!» Я спілкуюся зі штабом Віктора Ющенка, з Петром Порошенком, із Миколою Мартиненком. Вони побоювалися, що «Укртелеком» блокуватиме їхні розмови, їхні інтернет-сайти. І справді, там деякі тенденції були, але ми всі питання зняли. І коли мені зателефонував пан Рибачук і погрожував, що якийсь міфічний «майор Мельниченко» зробив записи, й ці записи буде опубліковано, я відправив його до штабу Ющенка, з яким ми плідно працюємо. Я зателефонував Порошенкові та ще кільком людям, і мені дали дипломатичну відповідь — мовляв, кожен зі співробітників і близьких людей Ющенка хоче зараз показати свою роль у виборчій кампанії. Щоб, коли «роздаватимуть слонів», бути першим у черзі.

«Укртелеком» займає нейтральну позицію і забезпечує зв’язком під час кампанії штаби обох кандидатів. Звідки взялися розмови? Нехай розбирається прокуратура, але це або фальсифікація, або частина з них реальна, але тоді це частина незаконного «прослуховування», яке здійснював штаб Ющенка. Їх «прослуховували» офіційно, вони «прослуховували» неофіційно… У будь-якому разі досі ні мені, ні Євгенові Зиміну, ні Сергію Каткову ні прокуратура, ні СБУ жодних обвинувачень або претензій не пред’явила (інтерв’ю було записано у вівторок, а в середу Є.Зиміна викликали на допит до СБУ. — «ДТ»). Якби це було офіційне «прослуховування», мала б існувати оперативно-пошукова справа. Наскільки достовірними є записи та яким шляхом їх одержали — це питання для мене неясне, і я зараз не хочу про це говорити.

— Яким чином узагалі виявилися причетними до роботи Центрвиборчкому фірми «Пріоком» і «Софт-тронік», пп. Зимін і Катков?

— Перед першим туром Ківалов попрохав нас надати канали зв’язку та наші технології. Коли я ознайомився зі станом справ, на мене це справило гнітюче враження — якісь дроти незрозуміло куди по всьому ЦВК тягнуться, якісь комп’ютери, незрозуміло куди підключені. І я порекомендував Ківалову взяти туди Каткова, якого я дуже давно знаю. Він уже через тиждень хотів звільнятися. Казав: «На мене повісять усіх собак! Я не можу зібрати мережу, розібратися, хто має доступ до неї». Проблема була саме в пані Мандрусовій. Вона стверджує, що передала паролі, але насправді вона їх не передала. Хоча Катков як замовник повинен був мати засоби контролю над системою. Паролі до тієї частини системи, яку контролювала фірма «Атлас» (транзитна база даних ЦВК. — «ДТ»), Катков одержав. А от паролі до частини системи, яку контролювала фірма «Проком» і Г.Мандрусова, Каткову не передали (співробітники фірми «Проком» стверджують, що всі паролі доступу до центральної бази даних Каткову як начальнику управління інформатизації було передано у встановленому порядку. — «ДТ»). Припинення підрахунку голосів у системі «Вибори» — це, можливо, проблема політичної заангажованості, але це не проблема Каткова.

— Чому Катков зник після виборів і після першого туру виборів жодного разу не з’являвся в управлінні інформатизації ЦВК?

— Я знаю ситуацію зі слів самого Каткова. Він нікуди не зникав. Звільнився Катков, здається, третього листопада. Прийшов і написав заяву, забрав трудову книжку, сказав, що ніякої зарплати йому взагалі не треба...

— Ну як же, він забрав зарплату.

— Ну, в будь-якому випадку… (на жаль, Георгій Борисович не зміг допомогти журналістам зв’язатися на предмет інтерв’ю із самим паном Катковим. — «ДТ»). Головне, по першому туру ні в Порошенка, ні у штабу Ющенка немає жодних претензій. Є пані Мандрусова, котра каже, що система працювала неадекватно. А є ще п’ять осіб, які стверджують, що система працювала адекватно, за заданим алгоритмом.

— Хто конкретно каже?

— Мої джерела, які працювали в Центрвиборчкомі. Хто саме, не хочу казати. Адже всі були вражені виступом Галини Петрівни, звинуваченнями Рибачука. Ці люди вже передали в Службу безпеки інформацію, що система працювала адекватно. Нехай приймає рішення СБУ. Хтось із боку штабу Ющенка (не Порошенко, не Зінченко, не Томенко — там є серйозні, нормальні, думаючі люди) підговорив Галину Петрівну піти на барикади і зробити свій внесок у справу революції, у справу викриття фальсифікацій. Можна припустити теоретично, що хтось міг бачити протоколи, але практично це малоймовірно.

— Сам факт проникнення карається відповідно до Кримінального кодексу!

— Згоден! Але це — Служба безпеки! Це серйозне питання, але воно не має ніякого відношення до виборів...

— Це порушення законодавства, що карається статтею.

— Я з вами згоден. Є стаття у Кримінальному кодексі, це Служба безпеки доводить: було проникнення, не було проникнення. Співробітники ЦВК можуть підтвердити — у них було в першому турі близько п’ятнадцяти тисяч хакерських атак. Пройшли якісь, не пройшли? Як на мене, дуже погано було організовано роботу комп’ютерного управління, що обслуговувало ЦВК. Як розповідав мені Сергій Катков, будь-хто охочий проникнути в систему «Вибори» не міг, але в дуже кваліфікованих людей можливості такого проникнення були.

— Тобто можна було проникнути в систему, повністю стерти всю транзитну базу на сервері...

— Щодо стирання — не знаю. Я це читав у вашій газеті. Не знаю, навіщо стирати транзитну базу, вона ніякої особливої ролі взагалі не грає. Ось результат першого туру підрахували, потім зупинили і почали рахувати протоколи вручну.

— Однак, якщо вважати, що записи, які опублікував О.Рибачук, достовірні, а вони мають дуже високу якість...

— Якість просто ідеальна!

— ...якщо ці записи мають пряме відношення до справи, то згаданим «голосам» усе-таки надзвичайно вигідне проникнення в систему.

— Не можу зрозуміти — чим, але чимось, виявляється, цікавить.

— Я спілкувався із фахівцями у сфері звукозапису, і мені висловили суб’єктивну, звісно, думку, що для підробки навіть п’ятьох хвилин таких розмов потрібно було б напружувати весь Голлівуд протягом кількох місяців — і то без гарантій. Це дуже складно. А там години цих розмов.

— Я не є фахівцем із звукозаписної апаратури. Моя думка така. Записи високої якості, голос дуже схожий. Ця розмова з Ківаловим, яка мені приписується... Я з Ківаловим дуже багато спілкуюся, от цієї розмови я не пам’ятаю, але я не збираюся це аналізувати. Я спілкувався із фахівцями, які стверджують, що висока якість запису і насторожує. Голос оцифрований, це математична функція з певними параметрами. І на підставі раніше записаного голосу відтворити що завгодно не є проблемою. Коментувати плівки зараз не вважаю за потрібне. Голос мій, але я не можу з упевненістю стверджувати, що говорив цю фразу.

— Однак саме тому ця історія має величезний резонанс.

— Всі цілі, яких хотів досягти пан Рибачук, він, на мій погляд, на жаль, досяг. У цьому випадку робота пана Рибачука, як і ряду депутатів, нагадує роль «балакаючих голів». Ми озвучимо якусь річ, а ви потім розбирайтеся, пожинайте наслідки.

— Якщо записи неправдиві, отже, ви цього не говорили?

— Ні, неправдива лише одна. Я тільки дві своїх розмови пам’ятаю (з опублікованих записів. — «ДТ»). Перша, коли мені телефонує Ківалов, каже, що до нього прийшов Порошенко, каже, що є якась затримка, а я йому відповідаю, що нічого такого немає. Цілком можливо, що я міг таке говорити. Чи мої це слова — не можу підтвердити. Що ж до Зиміна, то це він скаже сам.

— Ви знаєте, в чому резонанс записів? У тому, що політичні діячі, фігуранти записів, не настільки радикально оцінюють записи, як це робите зараз ви. Інші фігуранти взагалі уникають будь-яких оцінок достовірності записів і не хочуть подавати в суд, що не може не наводити на відповідні висновки. Чому ви не подаєте в суд, не вимагаєте справедливої оцінки?

— Моя позиція дуже проста, така ж позиція в Каткова та Зиміна. Нині рішення суду буде лише політичним, я не вірю, що суд може винести позитивне рішення.

— Ви розумієте, що відсутність коментарів і судових позовів породжує відповідне сприйняття, мовляв, мовчать — отже, бояться?

— Ну от, уявляєте, завтра я публікую в Інтернеті фотографію Рибачука, котрий спокушає хлопчика, як про Кирпу. Ну, не я особисто це роблю. І скажу, що не перевелися ще в публічних будинках «майори Мельниченки». Але це нижче моєї гідності. Рибачук телефонував мені, там якийсь сумбур… Я його відправив до пана Порошенка, з яким ми довго та плідно співпрацюємо в межах, визначених законодавством, — у сфері забезпечення зв’язком. Він (Рибачук. — «ДТ») на це якось прореагував… Облив брудом пана Порошенка — «він — бізнесмен, я — політик». Я не зрозумів узагалі нічого. Я вважав, що ваш штаб — певне монолітне утворення. У мене був свідок при розмові з Рибачуком, зі штабу Ющенка, котрий теж занімів, почувши це від Рибачука, і свідок усі пояснення вже дав, і готовий буде виступати. Я волію працювати зі здоровою частиною у штабі Ющенка.

Олег Рибачук: «СБУ вже встановила автентичність
записів розмов штабу Януковича»

— Олегу, пани Дзекон і Зимін вважають, що демонстрація вами записів розмов, у яких фігурують їхні прізвища як осіб, нібито причетних до проникнення до сервера Центрвиборчкому, є необгрунтованим обвинуваченням.

— А я їх ні в чому не обвинувачував. Вони всього лише технічні виконавці, не організатори. Нехай ними займаються компетентні органи. Мене особисто ці люди не цікавлять, оскільки я розслідуванням не займаюся. Проте гадаю, що з їхньою допомогою слідство може вийти на організаторів. Наскільки я знаю, саме Зимін є технічним «мозком» проекту проникнення в систему «Вибори». Якби не він, підключитися до системи ніхто не зміг би. І нині Дзекон і Зимін заговорили, оскільки чудово розуміють — після того як визначать ступінь відповідальності Клюєва і Ківалова, візьмуться за них. Вони ідеальні кандидати для «здавання», вони ідеальні «стрілочники». Задовго до отримання записів розмов керівництва штабу Януковича мені було відомо про причетність до операції цих панів. Я бачив протокол, що зафіксовано проникнення в систему «Вибори», і один із них у цьому безпосередньо брав участь.

— Георгій Дзекон стверджує, що таким скандалом ви створюєте собі політичну популярність і що насправді лідери «Нашої України», насамперед Петро Порошенко й Олександр Зінченко, ніяких претензій до «Укртелекому» не мають, навіть дуже успішно з ним співпрацюють у різноманітних галузях.

— Моя політична популярність від скандалу не залежить. І нині я свідомо відійшов від цієї справи. До депутатських запитів, депутатського контролю над розслідуванням я вже не маю ніякого відношення, інші люди займаються питанням. Вважаю, матеріали передали саме мені, оскільки я не пов’язаний із жодною групою впливу в «Нашій Україні» й є керівником офісу безпосередньо лідера партії. Та щоб ні в кого не виникало запитань, щоб політика не втручалася в слідство, я підкреслено від нього усунувся. Я хочу, щоб уперше в такому резонансному скандалі в Україні рішення було прийняте суто на основі закону та правосуддя.

Коли я телефонував Дзекону, сподівався: він зрозуміє — час каятися. На жаль, більшість тих, хто зробив ставку на перемогу «великого Дона», прорахувалися. Вони не розуміють, що правила гри нині рівні та прозорі. Вони думають, що коли домовилися з кимось у нашому таборі, це буде пом’якшувальною обставиною. Як звичайно — хтось комусь подзвонив, і справу зам’яли. Хлопці, цей час минув. Зі мною говорили Порошенко та Зінченко. У мене були «ходоки», просили ні Дзекона, ні Зиміна не згадувати. А я їх не збираюся згадувати — нехай їх діяльності дадуть оцінку компетентні органи. Я цим панам рекомендую — не шукати по телефонному довіднику, кому там у «Нашій Україні» телефонувати й «відмазуватися», а вивчати Кримінальний кодекс і шукати хороших адвокатів. Від себе зауважу, що коли адвокатам удасться їх урятувати від відповідальності за наявності таких доказів, тоді Лазаренко — взагалі безневинний ангел. Пом’якшити їхню провину може лише одне — щира розповідь у суді, як Медведчук, Клюєв і Ківалов їх «нагнули» і змусили провести незаконні операції. Тоді організатори отримають своє, і суд зменшить відповідальність виконавців. Так, ці хлопці з «Укртелекому» і дочірніх структур вели подвійну гру, працювали з двома командами, щоб потім розповісти переможцю про свої заслуги. Та у таких іграх вони порушили закон, а час безкарності вже минув.

— На чому будується ваша переконаність у неминучості судового процесу над високопоставленими державними діячами? Які докази має слідство?

— За моєю інформацією, існує не один, а кілька кабелів, із допомогою яких здійснювалося проникнення в сервер ЦВК. Є десятки свідків, і дехто з них уже заговорив. Це лише початок. Є прямі докази. Не сумніваюся, що судовий процес буде дуже повчальним та інформативним.

— Чи виступить на процесі людина, яка підтвердить автентичність записів розмов штабу Януковича й доведе законність отримання такої інформації? Адже це найрезонансніший доказ. Тим паче що свідками, за нашими даними, доведеться виступати співробітникам СБУ.

— Безумовно, достовірність і законність отримання записів буде доведено. Є не один свідок, а кілька. І наскільки я знаю, для СБУ то вже не питання — автентично чи неавтентично. Усе вже перевірено і встановлено. І це таємниця слідства, яку необхідно шанувати заради безпеки свідків. Якщо хто сумнівається, я не переконуватиму — свідки заговорять лише на суді. Запевняю вас, на суді ми почуємо набагато резонансніші одкровення.