— Те, до чого прагнули і Україна, і керівництво Міжнародного валютного фонду, нарешті сталося: ми знайшли спосіб, як перегорнути сторінку. Як розрахуватися з минулим і зробити акцент на розробці відносин на майбутнє. Поставлено крапку в тому питанні, до якого ми довго йшли — і професійно, і, можливо, політично. Що тут головне? Весь масив аудиторських перевірок підтвердив цільове використання резервних фондів центрального банку. Спростовано те, навколо чого плелися внутрішні політичні інтриги про буцімто непрозорі, не в інтересах країни, схеми чи моделі.
Так, справді існує питання щодо методології статистики, і воно на професійному рівні було найскладнішим. Але я думаю, що рада директорів дала в цілому зважену оцінку дій і української сторони, й менеджменту, й агентів операцій. А тепер всім нам треба попрацювати над тим, щоб в Україні (до речі, ще дев’ять країн цього року потрапили в аналогічну ситуацію) піднести на якісно інший рівень і моніторинг виконання заходів меморандуму, і схеми інформування. Щоб відносини між Фондом та Україною, чи іншими країнами, стали краще формалізованими. Одні і ті ж цифри мають врешті-решт отримати однакове смислове наповнення. Тоді в майбутньому і проблем такого роду не виникатиме.
— А саме майбутнє буде? Фінансування буде розморожено?
— З понеділка до Києва приїжджає чергова місія Міжнародного валютного фонду, і ми говоритимемо виключно про майбутнє. Розглядатимуться проблеми бюджету-2001 і структурних реформ; на цій основі буде підготовлено записку для ради директорів МВФ.
— Ваш прогноз: цього року гроші надійдуть?
— Прогноз оптимістичний, абсолютно оптимістичний. Нам є про що сказати з точки зору розвитку економіки за ці півроку — і в структурній, і в бюджетній частині. На макрорівні вдалося утримати і можливо, дещо оптимізувати ті цілі, які закладалися в спільну з МВФ програму. І це є доброю основою для співпраці.