«КАТЕГОРИЧНО СТВЕРДЖУЮ, ЩО ВСЕ ЦЕ — НЕПРАВДА!»

—Ви сказали раніше, що порушення справи проти вас російською військовою прокуратурою є спробою Росії поставити на третій президентський термін Леоніда Кучму. Але наскільки взагалі можна вести мову про третій президентський термін пана Кучми, адже, здається, про цю перспективу ніхто серйозно не говорить з осені минулого року — часу початку так званого «Кучмаґейту»?

—Справа в тому, що дійсно у світі, в Україні ніхто не сприймає можливості побачити Кучму на третій термін Президентом України. Але ж єдина людина, яка про це думає всерйоз і ґрунтовно — це є Президент України, і саме тому все, що він робить, спрямовано на досягнення цієї мети. І, я переконана, і в принципі й політикум в Україні свідомий того, що мали місце домовленості між Кучмою та Путіним щодо підтримки вищим керівництвом Російської Федерації Кучми на третій термін. А як проміжний етап — руйнація опозиції, використання зради Кучмою національних інтересів України, парламентські вибори, де буде тотальна підтримка Кучми і будуть безумовно робити все, щоб він перемагав і приводив свою більшість.

—Але ви справді вірите в те, що Кучма може втретє стати президентом — бо більшість вважає, що йому б до кінця другого дотягнути…

—Якщо сьогодні Кучма переживе цю кризу, його особисту політичну кризу, то я переконана, що він просто так не піде — він поставить націю на коліна і буде продовжувати правління, яке здійснює сьогодні.

—Ви також говорили, що мова про справу проти вас велася президентами Кучмою та Путіним під час їхніх трьох останніх самітів… А джерела в президентській адміністрації у Києві кажуть, що у них були інші теми, аніж розмови про лідера української опозиції… Чи ж справді Путін та Кучма можуть говорити не про якісь міждержавні справи, а розмовляти про Юлію Тимошенко?

—А ви серйозно гадаєте, що будь-яка адміністрація президента — чи російська чи українська — говоритиме правду?

—Я так не думаю, але чи справді у Кучми й Путіна немає інших тем для розмови, як говорити про вас?

—Адміністрації президентів будуть говорити те, що їм вигідно говорити і те, що більш-менш підправлятиме їхній імідж на зовнішньому політичному ринку і в їхніх країнах. Безперечно, для Кучми сьогодні в Україні загроза з боку опозиції є реальною. І те, що у Кучми в останні місяці рейтинг впав до трьох з половиною відсотків свідчить про те, що процеси, які відбуваються в Україні, є вкрай небезпечними особисто для нього. І він бореться зараз не за Україну, не за свій народ, а виключно за свою власну персону і за збереження своєї особистої влади. І саме задля цієї мети він готовий здати все інше.

—Коли ви вперше говорили про змову Кучми та Путіна проти вас було помітно, що Кучму ви називаєте Кучмою, а Путіна — Володимир Володимирович Путін… Ну, з Кучмою все зрозуміло, але чому така повага до іншого «змовника»?

—Я дуже поважаю російське керівництво і говорю це дуже відверто. Бо там прийшла нова, молода і досить інтелектуальна команда, яка будь-яким чином виборює національні інтереси Росії. А Кучма від них істотно відрізняється тим, що заради своїх власних інтересів він готовий здати будь-які — навіть стратегічні! — інтереси України. Саме тому у мене такі інтонації.

—Виходить, що президент Путін не є демократом — він не хоче бачити Україну демократичною, бо він підтримує Кучму і, як пише російська преса, душить українську опозицію?

—Ну, ви знаєте, я не хочу говорити речі, які мають серйозну історію — що для кожної нації, для кожної країни існують тільки її власні інтереси і я не можу і не хочу критикувати лідерів Російської Федерації, бо я вважаю, що сьогодні вони роблять все можливе, аби відродити заможну, потужну державу, яку буде поважати світ — цього, на жаль, не робить керівництво України.

—Було помічено, що в останні місяці з вами було дуже багато інтерв’ю в російських засобах масової інформації. Як ви поясните таку увагу до вас?

—(Сміється). Ну, преса пише те, що їй цікаво. Я просто намагаюся пояснити те, що відбувається в Україні і я щаслива, коли засобам масової інформації цікаво знати мою думку, моє бачення, мою позицію.

—Аналітики кажуть, що нинішній Кремль і Владімір Путін особисто дуже добре контролюють російські засоби масової інформації і що у такий спосіб Росія може робити вам свого роду «промоушн», популяризацію Юлії Тимошенко. Як ви ставитесь до таких думок?

— Мені здається, що в Росії ЗМІ мають на порядок більше свободи. Вони так жорстко не заанґажовані певними кримінальними кланами, самим президентом. Тому я вважаю російські ЗМІ більш вільними і більш демократичними, аніж в Україні.

—Дехто з політологів каже, що Юлію Тимошенко, мовляв, може бути використано в ролі такої собі нової Наталії Вітренко. Тоді як у ролі Мороза тепер буде Ющенко. І що вся ця розкрутка вас робиться для того, аби ви були одна на правому фланзі… Як ви це прокоментуєте?

—Ви знаєте, я гадаю, що гарно відпрацьовуються психологічні образи. Наприклад, зробили Лазаренка, а потім кого до нього не притулиш — і всі вже брудні… Так і з Наталею Михайлівною. Всі її вже знають як популіста, як людину, яка більше ні на що не здатна, окрім промов… І нині — притуливши якимось чином мене до неї — хочуть зіпсувати враження, яке мають від мене як від політика, як від людини, яка працювала в уряді. Я вважаю, що категорично нічого спільного між нами немає! І головна наша відмінність у тому, що Наталя Михайлівна вже давно і достатньо ґрунтовно співпрацює з владою, з оточенням Президента. Голосує іноді відповідним чином у парламенті… А наша команда займає чітку, зрозумілу і послідовну позицію, яка нічого спільного з продажем інтересів держави за певні умови, не має.

—Непросте запитання — про ці начебто 100 тисяч, начебто готівкою, начебто в Москві, у «Внуково»… Було чи не було?

—Ну, по-перше, я це категорично спростовую. Нехай люди, які мають здоровий глузд, подумають — 1995 рік. Якщо б таке сталося, скажіть мені, будь ласка, навіщо російській владі треба було чекати шість років, щоб щось декларувати? Ну, це просто смішно. Що це — фальсифікація та інсинуація у мене просто немає жодних сумнівів. Такого факту не могло бути в принципі.

—Тобто ви ці гроші не вивозили, вас не ловили?

—Категорично, категорично стверджую, що це все — неправда!

—А як ви тоді пояснюєте дії росіян? Для чого вони мовчали шість років?

—Я не знаю, які там обставини, бо я далека від розуміння, що там відбувається між прокуратурами Росії та України. Тому давати коментарі на цю тему я не можу.