ХАВ’ЄР СОЛАНА: «НЕ ВАРТО ПОРІВНЮВАТИ ЗІМБАБВЕ З УКРАЇНОЮ»

До 31 березня — дня, який, за одностайним твердженням українських і зарубіжних політиків, визначить майбутнє України, залишилося не так уже й багато часу. І ось до Києва вже один за одним потяглися високопоставлені іноземні візитери, щоб оцінити передвиборну обстановку і скласти для себе орієнтовний прогноз подальшого розвитку подій в Україні і взаємин із нашою країною своїх держав та міжнародних організацій. Лише за останній тиждень таких візитерів у столиці України побувало четверо: Мадлен Олбрайт, Ганс-Дітріх Геншер, Гар Кнутсон і Хав’єр Солана (дивно, що в цьому ряду досі чомусь немає посланця Олександра Квасьнєвського, котрий гарантував рік тому українській опозиції, що вибори в Україні пройдуть «чесно і прозоро»). Усі відвідувачі Києва — дипломати (діючі або колишні), але як різняться їхні оцінки ситуації в Україні! Якщо канадський держсекретар зауважив, що в його країні поки «не бачать тривожних симптомів» в українській передвиборній кампанії, то колишня глава держдепу пані Олбрайт прямо заявила про відомі їй факти порушень. Колишній віце-канцлер і федеральний міністр закордонних справ Німеччини прямо не говорив про вибори, але незліченну кількість разів зробив акцент на словосполученні «європейські стандарти». Генеральний секретар Ради ЄС, верховний представник ЄС із питань спільної зовнішньої політики та безпеки, як завжди, був віртуозним і обережним у відповідях. Однак це не завадило йому чітко дати зрозуміти: Європа чекає від України чесності та прозорості на майбутніх виборах. Ось тільки що буде, коли надії не виправдаються, залишилося нез’ясованим...

— Пане генеральний секретар, кілька днів тому пані Мадлен Олбрайт заявила, що має у своєму розпорядженні достовірну інформацію про порушення, допущені у ході передвиборної парламентської кампанії в Україні. Окрім того, вона висловила стурбованість, що «не ясно, чи стануть ці вибори кроком уперед для демократичної майбутньої України». А вас щось непокоїть в українських парламентських перегонах?

— У вас зараз проходить передвиборна кампанія, що матиме дуже велике значення. І кожен повинен докласти зусиль, щоб вибори пройшли вільно, чесно і демократично. Це дуже важлива подія для вашої країни, відповідальність за яку лягає і на уряд, і на центральну виборчу комісію, і на ЗМІ, і на суспільство в цілому. Я сподіваюся, що буде докладено всіх зусиль для забезпечення свободи і чесності виборів. Як вам відомо, Європейський Союз та інші організації направлять своїх спостерігачів. Поза всяким сумнівом, їхні звіти суттєво вплинуть на прозорість цих виборів.

— Як відомо, Європейський Союз зараз уводить санкції проти Зімбабве за порушення демократичних норм і, зокрема, утиски ЗМІ. Якими можуть бути дії ЄС у випадку виявлення міжнародними спостерігачами порушень у виборчому процесі в Україні?

— Не варто порівнювати Зімбабве з Україною. Там геть інша ситуація.

Як я вже сказав, ми хотіли б бачити вибори в Україні вільними, чесними і прозорими, із рівним доступом всіх учасників до засобів масової інформації. Як і під час виборів в інших країнах — членах Ради Європи, тут будуть присутні спостерігачі від цієї організації.

Та найголовніше, це дати сигнал кожному — уряду, суспільству, політичним партіям, громадянам, виборчому комітету, що майбутні вибори — важлива подія, за якою уважно спостерігатиме все світове співтовариство.

І оскільки ви є країною, що прагне потрапити в Європу, вам слід адаптувати свою поведінку до прийнятої в європейських країнах.

— Пане Солана, Європейський Союз неодноразово підкреслював необхідність швидкого і прозорого розслідування убивства журналіста Георгія Гонгадзе. А Рада Європи рекомендувала Україні створити міжнародну комісію з розслідування цієї справи. З огляду на той факт, що Україна ще 1998 року ратифікувала Європейську конвенцію про допомогу в розслідуванні кримінальних справ, чи можна очікувати від Європейського Союзу сприяння в наданні кваліфікованих експертів-слідчих для роботи в цій комісії?

— Європейський Союз робить свій внесок, співробітничаючи зі слідством. Уряд і парламентський комітет із розслідування справи Гонгадзе запитував інформацію, результати судової експертизи. Тобто ми завжди були готові до співробітництва, і ми продовжуємо співробітничати.

— Як ви гадаєте, чи буде змінено акценти в українській зовнішній політиці після того, як у Верховну Раду прийде новий склад депутатів?

— Я сподіваюся, що основні елементи вашої зовнішньої політики, тобто її європейський напрям, не зміниться.

— Торік Україна отримала кілька позитивних сигналів із боку ЄС. Крім того, представники деяких впливових європейських держав відкрито підтримали прагнення нашої країни стати асоційованим членом ЄС. А недавно Президент Кучма поставив завдання перед українським урядом домогтися цього статусу до 2004 року.

Як ви пам’ятаєте, свого часу Україні чотири роки довелося очікувати ратифікації європейськими парламентами Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Тож наскільки вам здається реальним укладання Україною європейської угоди в такі строки, які б дозволили ратифікувати її до закінчення дії УПС, тобто до 2008 року?

— Мені не хотілося б називати конкретну дату. Головне — робити те, що необхідно зробити: вашій країні слід продовжувати розпочаті реформи. Вона має засвоїти елементи нового образу поведінки. І, як я вже казав, вибори будуть відповідальним моментом. Мені хотілося б спонукати український уряд і суспільство докласти необхідних зусиль й ефективно провести реформи для того, щоб наблизитися до Європейського Союзу.

Ви ще не провели необхідні реформи, тому я не хочу вказувати конкретну дату. Але ви також знаєте, що перспектива існує. Між вашою країною та Європейським Союзом склалися добрі стосунки, і нам слід продовжувати в тому ж дусі.

— Через два роки Україна межуватиме з Європейським Союзом. І, турбуючись про свою внутрішню безпеку і стабільність, ЄС у даний час зміцнює свої майбутні рубежі, тобто східні кордони таких держав, як Польща, Угорщина, Словаччина (і, відповідно, західні кордони України). Але північні та східні рубежі України є нині значно прозорішими, і через них у бік Європи проходить великий потік нелегальної міграції, контрабанди зброї та наркотиків. Тому чи не здається вам вигіднішим капіталовкладенням для ЄС — надання допомоги саме Україні в зміцненні її північних і східних рубежів, тим більше, якщо існує перспектива, що рано чи пізно ці кордони стануть кордонами ще більш розширеного Євросоюзу?

— Дійсно, через кілька років Європейський Союз розширюватиметься, і держави ЄС межуватимуть із вашою країною. Звісно, ЄС несе відповідальність за свої кордони.

Було проведено певні заходи і з Україною, щоб нова ситуація, що склалася біля її кордонів, не завдавала проблем вашій країні. Ми готові до переговорів і до контактів із вашим урядом, щоб усе було зроблено належним чином.

Західні кордони України стануть східними кордонами Євросоюзу, отже, вони повинні мати певну інфраструктуру. Але ми також готові до співробітництва з вами у зміцненні і ваших східних та північних кордонів.

— На Паризькому саміті Україна—ЄС майже півтора року тому українською стороною було запропоновано Меморандум про розвиток взаємин між Україною та Євросоюзом у військово-технічній галузі. Наскільки нам відомо, українська сторона відповіді на свою пропозицію досі не отримала. Чи означає це, що ЄС не зацікавлений у ВТС з Україною?

— Вчора у нас відбулася плідна дискусія з вашим міністром закордонних справ, і ми дали відповідь на це питання. Нами запропоновано механізм збільшення військово-технічного співробітництва. Ми дійсно зацікавлені в цьому співробітництві.

За останні два роки в наших взаєминах із вашою владою відбулося поліпшення. Я приїжджав до вас п’ять разів — частіше, аніж я відвідував будь-яку іншу країну. І ми просуваємося в цьому напрямі. Через кілька тижнів ваш міністр закордонних справ відвідає Брюссель, де продовжимо розмову. Ми повинні якомога більше розвивати співробітництво в галузі безпеки.