Експерти: Запровадження комп’терного тестування в Україні буде цілком доцільним

Впровадження CBT (computer-based testing, тобто комп’ютерного тестування) цілком доцільне. Воно підвищить безпечність і надійність тесту, поставить всіх учасників в однакові умови та дасть можливість впроваджувати нові інструменти для тестування, тестувати нові навички. Це відзначили у своєму коментарі для «Дзеркала тижня» консультанти Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) Маркус Броер и Марк Зельман.

«У принципі, CBT (computer-based testing) впроваджувати доцільно. По-перше, це підвищить безпечність і надійність тесту. Буде легше поставити всіх учасників в однакові умови. По-друге, дасть можливість впроваджувати нові інструменти для тестування, тестувати нові навички», - відзначив Зельман.

За словами експертів, CBT дозволяє впроваджувати в тестування інтерактивні елементи.

«Наприклад, із допомогою комп’ютерної програми студент може провести експеримент і скласти звіт про отримані результати. Хоча люди, які вступають на факультети природничих наук, проводять експерименти і в школі, вчаться здобувати й аналізувати інформацію, але з допомогою паперових тестів це вміння ми перевірити не можемо», - додав експерт.

Зельман відзначив, що водночас перехід до CBT не дуже простий. «Коли складаєш тест на комп’ютері, підключається навичка комп’ютерної грамотності. Вона впливатиме на бали. Той самий тест на комп’ютері й на папері людина може скласти по-різному через різне сприйняття. Постануть також питання щодо підрахунку балів, оскільки багато людей не звикли до такого типу тестування. Якщо переходити до CBT, то поступово. Спочатку допустити існування на вибір двох типів тесту — комп’ютерного і паперового».

Крім того, експерти підкреслили, що наразі неможливо порівняти бали сертифікатів цьогорічного тестування з результатами попередніх (наразі до ВНЗ можна подавати сертифікати з результатами як цього року, так і двох попередніх).

«Загалом, це можливо, але тільки в системах, котрі щороку дають тестові бали, які технічно можна порівнювати. В Україні на сьогодні це неможливо, - зазначає Маркус Броер.

«Є різні способи забезпечити порівнянність результатів тестування. Перший — використання завдань, які б повторювалися з певною періодичністю рік у рік. Проте сьогодні після тесту абітурієнти у вас одержують завдання на руки. Другий спосіб ― використовувати під час складання тесту готові калібровані завдання, щоб можна було скласти тест статистично такого ж рівня, як і попереднього року. Технічно цього наразі теж не вирішити», - заявив експерт.

«Можливий такий варіант: університети бачать, що рівень знань абітурієнтів нинішнього року трохи вищий, ніж торік. І можуть вирішити, що, наприклад, від тих, хто приносить сертифікати минулого року, буде потрібен трохи вищий бал. Але ідеальне рішення — мати шкалу, яка буде однаковою для всіх тестів у всі роки», - додав Броер.

Експерт відзначив, що наразі одне з найважливіших завдань - створення великого банку тестових завдань. «У ньому будуть не тільки апробовані завдання, які довели свою ефективність, а й нові, які ще потребують апробації. Ми отримаємо статистичну інформацію, як ці завдання поводяться в тесті. Але це потребує значних коштів і великої кількості фахівців», - відзначив Броер.

Детальніше про можливості удосконалення системи тестування читайте в статті Аліни Бажал «Між абітурієнтом і вузом — нові мости чи нові перешкоди?» у свіжому номері «ДТ»