Чотири президенти і «п’ятий елемент»

Якщо по-чесному, по-піонерському, то 80-річний ювілей Міжнародного дитячого центру «Артек» уже давно минув. Два місяці тому. Тому що чотири намети дитячого оздоровчого табору під Аю-Дагом було вперше поставлено 16 червня 1925 року. Ставши міжнародним дитячим табором для найправильніших дітей, «Артек» був приречений на роль об’єкта масового паломництва лідерів комуністичного руху і прогресивної громадськості, котрі приїздили до Криму на відпочинок або для зустрічей із партійним і державним керівництвом Країни Рад. Фотографія зі щасливими артеківцями, які пов’язують піонерську краватку почесному гостю, — обов’язковий номер програми відвідування Криму VIP-товаришами. Був і є. Особливості святкування 80-го дня народження «Артеку» свідчать, що політики ще не скоро залишать «дитячу республіку» у спокої.

Заради справедливості варто зазначити, що святкувати ювілей «Артеку» за календарем навряд чи було б можливо: колишнє керівництво (навіть два останніх його склади!) опинилося під слідством. КРУ і прокуратура «накопали» фінансових зловживань на півмільярда гривень. Напередодні й у період виборів «Артек», згідно з даними слідства, безсоромно використовувався для відведення «благодійних» внесків державних структур на приватні рахунки. Окрема тема — незаконна приватизація південнобережних дач і здравниць, переданих держуправсправами на баланс «Артеку», і скандал із продажем колишньої хрущовсько-брежнєвської дачі, а нині «Гліцинії» Зовнішторгбанку Росії під резиденцію В.Путіна. З іншого боку, останніми роками день народження «Артеку» почали співвідносити із серпневою відпусткою президента Л.Кучми, котрий, як відомо, особисто курирував реконструкцію МДЦ. Ось і нині свято дивовижним чином збіглося в часі з бажанням президента В.Ющенка попрацювати у своїй кримській резиденції. І нові політичні реалії не змогли не позначитися на дитячому святі, оскільки готували його, звісно ж, дорослі. Зокрема — і для себе.

За кількістю гостей-знаменитостей цей артеківський ювілей не порівняти з жодним святом останніх років. Голівудська зірка Мілла Йовович, зірка футбольна — Андрій Шевченко, олімпійські чемпіонки Яна Клочкова і Лілія Подкопаєва, естрадна знаменитість — Патрісія Каас, Куліо, Руслана... Деякі телеканали спорядили до «Артеку» окремі знімальні групи для полювання на «п’ятий елемент», який визнав себе українкою. Проте в день свята всі зірки з волі організаторів опинилися у почті в політиків, а журналісти — у ролі статистів, покликаних забезпечувати необхідний для такого роду заходів антураж.

На святкування ювілею «Артеку» український президент запросив своїх колег із Грузії, Польщі й Литви. Раніше він також повідомляв, що має намір запросити і президента Росії, але так і залишилося загадкою, чи то Віктор Андрійович передумав, чи то Володимир Володимирович запрошення не прийняв. Бо компанія не та зібралася. У складі лідерів країн Балтійсько-Чорноморського регіону. Та ще й саме після оголошення «боржомської ініціативи» президентів України та Грузії про намір створити нову регіональну організацію — співдружність демократій Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського регіону — Співтовариство демократичного вибору. Мета організації оголошувалася як «перетворення співдружності на потужний інструмент для звільнення регіону від усіх розділювальних ліній, що залишилися, порушень прав людини, від будь-якого духу конфронтації, від заморожених конфліктів». Росію, яка має виходи до всіх трьох морів, не запрошували, хоча ініціатори створення нового співтовариства хотіли б, аби вона була присутня під час підписання угоди. Поряд із представниками США і ЄС. Реакція Кремля на ініціативу керманичів двох революцій поки що не надійшла, а єдиним лідером країни регіону, який публічно підтримав ідею, став президент Литви Валдас Адамкус, що не стало несподіванкою, оскільки раніше він підтримував і «балтійське» розширення ГУАМ.

З різкою критикою ініціативи напередодні зустрічі чотирьох президентів у Криму виступив екс-президент Леонід Кравчук, який зажадав від В.Ющенка публічних пояснень. За його словами, всупереч численним запевнянням нової влади в тому, що всі її дії будуть прозорими та відкритими, «про ініціативу створення нового міждержавного об’єднання громадяни України дізналися лише з преси, їх поставили перед доконаним фактом». У такій самій ситуації опинилися і народні обранці: рішення було прийнято в той час, коли парламент перебував на канікулах і «представники народу не мали можливості відреагувати на цю ініціативу».

Леонід Макарович вимагає пояснити також, за яким принципом формуватиметься СДВ: «Чи ввійде до нього, наприклад, Бєларусь? Чи ввійдуть такі країни Балтії, як Данія, Швеція, Німеччина, чи запрошення поширюється лише на ті країни, які раніше належали до «радянської зони?». Ще важливішим моментом, на його думку, є те, що Ющенко і Саакашвілі «демонстративно вирішили відмовити Росії у праві на участь у такій співдружності, при тому, що Росія — єдина країна у світі, що має доступ до всіх трьох морів регіону». Екс-президент вважає таку угоду «шкідливою і небезпечною для України», оскільки вона «неминуче стане джерелом конфліктів із нашим стратегічним партнером» і поглибить розкол України, що вже намітився.

У день президентської зустрічі в Лівадії ситуацію спробував трохи прояснити глава МЗС Борис Тарасюк. «Не можна говорити про те, що ця ініціатива щодо створення коаліції демократичного вибору є альтернативою СНД. Вона не може, за покликанням і призначенням, бути альтернативою СНД», — заявив він на брифінгу в Києві. За словами міністра, нова організація не має ні структур, ні апарату управління — і тому не може розглядатися як альтернатива Співдружності.

Водночас, вважає Тарасюк, не можна не брати до уваги низьку ефективність існування СНД протягом 14 років, через що держави Співдружності створювали безліч інших організацій. «Не Україна і Грузія стали причиною кризи всередині СНД, а саме нездатність дати відповідь на ключові питання, що хвилюють країни СНД», — наголосив міністр.

Почути відповіді на численні запитання, викликані «боржомською ініціативою», із вуст президентів, які зібралися у Криму, не менш як сотня акредитованих журналістів так і не змогли. Про теми переговорів під час двосторонніх зустрічей лідерів України, Польщі й Литви в Лівадійському палаці можна було дізнатися лише з повідомлення прес-служби українського президента, вивішеного на його офіційному сайті. Півдня журналістів морили безглуздими перевезеннями у задушливих автобусах територією «Артеку», обіцяючи, що президенти підійдуть після відкриття культурного центру. Коли ж очманілих від 40-градусної спеки, відсутності води й можливості відійти представників ЗМІ вдесяте вишикували в «лінійку», президенти, які оглянули культурний центр, пішли на каву-брейк у супроводі зірок. Польським журналістам пощастило — О.Квасьнєвський відразу ж після зустрічі з В.Ющенком передусім попрямував до них. Їхнім українським колегам довелося задовольнитися повідомленнями прес-служби нашого президента, представники якої, до речі, не спромоглися навіть підійти до преси привітатися, не кажучи вже про те, щоб надати інформацію. (Хтось пам’ятає щось подібне за часів «режиму»?)

Отже, під час зустрічі з президентом Польщі О.Квасьнєвським В.Ющенко висловив стурбованість останніми подіями в розвитку польсько-білоруських і польсько-російських відносин. На його думку, останні інциденти «не додають позитивного імпульсу двостороннім відносинам». Результатом розмови В.Ющенка з В.Адамкусом стало доручення урядам двох країн вирішити низку проблемних питань у сфері торгової політики. На зустрічах глав держав України, Польщі й Литви також порушувалося питання Придністров’я. Польська і литовська сторони підтримали український план урегулювання придністровського конфлікту. Президенти кожен окремо, а потім утрьох також обговорили можливості активізації співробітництва в Балто-Чорноморському регіоні. Віктор Ющенко запросив президентів Литви та Польщі відвідати Україну з офіційним візитом восени. Запрошення було прийнято. Мабуть, і все. Про вечерю в табірній їдальні, фарширований перець і персики, які обрав В.Ющенко, і коломийку з дітьми варто згадати хіба що заради самих артеківців, які кілька днів репетирували, а у свято кілька годин чекали на захід за участю президентів. На відкритті концертного шоу виступили лише два високих гостя —
В.Ющенко і В.Адамкус. Хоча логічним було б вітальне слово і М.Саакашвілі, адже він єдиний із присутніх президентів був справжнім, а не почесним артеківцем. Український лідер так сказав про новий «Артек»: «Ми можемо вперше говорити про те, що ми присутні на новій українській землі, де панує демократія». Діти, які відпочивають у цьому таборі, вважає В.Ющенко, «проходять гарну школу і забирають із собою головне — навчитися любити свою землю, бути потрібним своїй землі, незалежно від того, чия ця земля — польська, литовська, грузинська, українська чи російська (вигуки й оплески дітей. — Авт.), грецька»…

Відкрита — культурно-розважальна — частина свята (спонсорами якої, до речі, виступили великі російські компанії) завершилася феєрверком пізно вночі. Закрита, політична складова ювілею — неформальним спілкуванням чотирьох президентів. Віктор Ющенко показав гостям свою невелику пасіку з кількох вуликів, яка не так давно з’явилася у його кримській резиденції. Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у прес-службі глави Української держави, В.Ющенко звернув увагу на унікальність Криму і неповторність його природи і наголосив, що Україна дуже зацікавлена в розвитку туризму на півострові і залученні у туристичну сферу закордонних і вітчизняних інвестицій.

Виявилося, що В.Адамкус теж захоплюється бджільництвом, він подарував українському колезі кілька стільників і невеличку діжку меду. Про ставлення до бджільництва Олександра Квасьнєвського, як і про його позицію щодо ідеї створення нового Балтійсько-Чорноморського співтовариства, на жаль, нічого не повідомляється.