Банкіри заявляють про необхідність захистити права кредиторів, аж до введення кримінальної відповідальності за невиконання кредитних зобов'язань. На думку банкірів, в державі немає розуміння того, що ситуацію з неплатежами потрібно змінювати.
«Тотальна корупція, жодних законодавчих ініціатив у цьому плані. Суди продажні. У Росії, я знаю, передбачена навіть кримінальна відповідальність за ухилення від виконання зобов’язань за кредитами. Люди там відчувають відповідальність за неповернення боргів. У нас жодної відповідальності нема», — заявив голова правління Укрсиббанку Сергій Наумов.
На думку голови правління «ОТП Банку» (Україна) Дмитра Зінкова необхідно в цілому змінювати відношення суспільства до взятих кредитів.
«Цю проблему треба обговорювати, вона може стати предметом багатьох круглих столів і дискусій: коли наші люди нарешті навчаться і захочуть повертати борги і коли їх почнуть реально засуджувати за те, що вони їх не вчасно погасили», — переконаний Зінков.
В той же час, на думку віце-президента Альфа-банка (Україна) Романа Шпека, рішення питання про захист прав кредитора починається з платоспроможності самої банківської системи.
«Поки самі банки не виконуватимуть платежів, не запрацює міжбанківський ринок, не запрацює ринок ресурсів, ми не зможемо реалізувати своє право кредитора. І тут головне питання — що роблять уряд і регулятор для ліквідації проблеми неплатежів? За півроку, що минули, кількість невиконаних платежів у системі практично не змінилася; картотека залишилася на рівні близько 10 млрд. грн», — констатує банкір.
Шпек підкреслює, що в ситуації невиплати платежів, говорити про відновлення довіри до банківської системи не доводитися.
«Якщо ця цифра не знижуватиметься, то вкладник банкам не повірить і не прийде з депозитом. А іншого джерела пасивів у банків зараз нема. І тут влада мусить діяти оперативно й ефективно. У нас же питання рекапіталізації обговорюються більш як рік, у Голландії — шість годин», — відзначає банкір.
Докладніше читайте в статті Юрія Сколотяного і Олександра Дубинського «Банківська система через рік після початку кризи: втрати і досягнення, загрози і перспективи».
у свіжому номері «ДТ».