Алчевськ. Льодовиковий період

Алчевськ стає головним ньюсмейкером країни не менше двох-трьох разів на рік. Місто, в якому шість місяців тому на відкритті нового цеху металургійного комбінату президент України «був свідком найбільшої національної інвестиції», став епіцентром найбільшої аварії в системі теплопостачання за всі роки незалежності. 22 січня найгустонаселенішу частину (близько 60 тисяч жителів) Алчевська відключили від теплопостачання — із 840 багатоповерхівок міста без тепла залишилися 337 будинків, вісім шкіл і 13 дитсадків.

У ніч із 21 на 22 січня диспетчери котельної «Східна» зафіксували стрімке падіння тиску в зворотній трубі, що дало привід запідозрити досить великий порив тепломагістралі. На місце ймовірного витоку теплоносія виїхали чергові бригади комунальних служб міста. Працівники котельної збільшили забір води на підготовчу ділянку для забезпечення необхідного тиску, однак уже десь до шостої години ранку вичерпали всі потужності водопідготовчої ділянки й стали схилятися до думки про необхідність зупинки котлів через критично низький тиск у системі. До цього часу аварійні бригади ще не змогли точно встановити місце пориву магістралі. Ранок 22 січня був надзвичайно холодним — температура опустилася нижче –35°С. На 11 ранку було віддано розпорядження зупинити роботу котлів «Східної».

До 1972 року в Алчевську (на той час — Комунарську) була одна велика котельна — «Заводська» й шість невеличких відомчих. Аварію 29 січня 1972 року на «Заводській», яка також залишила практично все місто без тепла, усували зусиллями підприємств усього Союзу. 1982 року місто одержало нову котельну — «Східну». Відомчі котельні були фізично після 1996 року. У результаті 120-тисячне місто опалювалося всього двома котельними, причому «Східна» розташовується за межами міста, але дає тепло 2/3 Алчевська... Як висловився губернатор Луганщини Геннадій Москаль, «це пам’ятник радянській гігантоманії» і «все населення великого міста стало заручником двох куп брухту, що працюють 39 і 26 років відповідно».

Люди, близькі до міського голови Миколи Кириченка, стверджують: улітку минулого року він попереджав центральну владу, що місцева «комуналка» може не витримати випробування зимою. Нібито Ющенко висловив готовність піти назустріч потребам міста. Відомо, що в серпні президент анонсував гучний проект зі створення спеціальних пільгових умов для населення Алчевська. Проте далі розмов, як видно, справа не пішла. У кожному разі, згортання розрекламованої програми відбулося явно не з ініціативи місцевої влади.

Хоч що там було б, 8 листопада 2005 року Алчевський міськвиконком заборонив установлення автономного опалення, посилаючись на «технічну неможливість». За інформацією Луганської ОДА, на нараді з приводу готовності міст області до опалювального сезону «всі міста, зокрема й Алчевск, запевнили, що до холодів готові».

За словами мера Кириченка, 22 січня він о дев’ятій годині ранку телефонував генеральному директору бюджетоутворювального підприємства міста ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (АМК) Тарасу Шевченку з проханням допомогти з виділенням спецтехніки для виконання розкривних робіт — трактори комунальних служб не змогли розрити промерзлий грунт. Згодом, на позачерговій сесії міськради 27 січня, мер заявив, що порозуміння з керівництвом АМК досягнуто не було, ухилившись від прямої відповіді на запитання депутатів про його відмову від допомоги комбінату. Сам же гендиректор АМК на зустрічі з депутатським корпусом міськради 26 січня заявив, що в день аварії о 9.00 і о 14.00 телефонував із пропозицією подати технічну допомогу міським комунальникам, але дістав відмову. Хто з них лукавить — покаже час, проте факти свідчать про те, що до 11 години ранку 22 січня був відданий наказ про зупинку котельної «Східна». Наказ про спускання води з міських теплосистем мав бути відданий або відразу після наказу про виключення котельної, або не пізніше ніж через три години з моменту зупинки котлів до повного остигання теплоносія в системі.

Керівництво АМК наказало направити спецтехніку на місце аварії під кінець дня 22 січня нібито всупереч заявам міського голови про можливість самостійного усунення наслідків аварії. Через кілька днів після події Г.Москаль заявив, що приїхав
до Алчевська з власної ініціативи, попри запевнення Кириченка в тому, що в цьому немає потреби. До 2.00 23 січня витік на тепломагістралі усунули, а з 4.00 котельню було запущено. Проте в більшості багатоповерхівок будинкові системи теплозабезпечення виявилися вже перемерзлими — наказ на злив води із системи надійшов лише о 17 годині 22-го. Це, втім, не завадило заступнику голови Луганської ОДА з питань ЖКГ Олегу Титамиру заявити, що ситуація під контролем. Головний комунальник регіону (і за сумісництвом керівник крайової організації Народного союзу «Наша Україна») явно видавав бажане за реальне.

На жаль, так і не вдалося з’ясувати справжні причини зупинки 23 січня другої міської котельної — «Заводської». Офіційна версія — «пробій силового кабелю» — викликає в спеціалістів здивування, тому що оперативне усунення такої аварійної ситуації (та ще за умов замерзлого міста) навряд чи забрало б понад півгодини, тим паче, що вона живилася від метзаводської електропідстанції. Проте «Заводську» також зупинили на добу.

24 січня міський голова заявив, що роботу обох котелень відновлено, проте тепло в квартири повернутися вже не змогло — кількість людей, які залишилися в неопалюваних будинках при середньоденній температурі на вулиці –25°С перевищила 100 тисяч. Благополучне місто, донор усієї області, опинилося в ситуації набагато гіршій, ніж у сусідніх депресивних шахтарських селищах.

23 січня рішенням Луганської ОДА на території Алчевська було введено надзвичайний стан, сформовано штаб з ліквідації наслідків аварії, який очолив перший заступник голови Луганської ОДА Олександр Кобитєв. 25 січня Геннадій Москаль заявив: для ліквідації аварії в Алчевську знадобиться як мінімум ще дві доби. Додавши при цьому, що в кабінеті Миколи Кириченка температура опустилася до мінус 12 градусів і підкресливши, що тепло в мерію подадуть в останню чергу.

Крім Алчевська, надзвичайний стан оголосили місцеві органи влади в Луганську й Сватовському районі. Щодоби перебір ліміту споживання газу областю становив чотири млн. кубометрів, а загальний обсяг спожитого газу понад ліміти за ці дні — у межах 45—50 млн. кубометрів. У самому Алчевську споживання газу зросло в 1,5 разу, електроенергії — у 10 разів. У місті був впроваджений погодинний графік відключення електроенергії. Правда, десь він був подобовим, а подекуди електрику давали, але в недостатніх обсягах. Спостерігалися перепади частоти й знижена напруга в електромережі.

До Алчевська розпорядженням президента виїхали глава МНС Віктор Балога і міністр ЖКГ Павло Качур. Цього самого дня у телефонній розмові з президентом губернатор Луганської області попросив 15 млн.грн. на ліквідацію наслідків аварії. Чи є ця сума достатньою і наскільки оперативно її буде виділено, відповісти з абсолютною точністю не береться ніхто.

Президент віддав розпорядження про виділення Алчевську першого траншу в розмірі 2 млн.грн. і відрядження спеціальних бригад МНС зі всіх областей України. Було їм явно не солодко. Якщо працівників «Укрзалізниці» розмістили у вагонах, а для їх харчування підігнали 14 вагонів-ресторанів, то більшість інших ліквідаторів живуть у неопалюваних будинках: школах, профкомах, будинку ветеранів, де температура така сама, як на вулиці. Судячи з усього, у рятувальників є проблеми з харчуванням, і на виручку їм приходять місцеві жителі. Чому ремонтникам не створені умови для нормального життя, Олександр Кобитєв прокоментувати відмовився, повідомивши, що займається виключно ліквідацією наслідків аварії. У зв’язку з тим, що в місті нині перебуває близько чотирьох тисяч приїжджих (з урахуванням представників Генпрокуратури й різноманітних київських відомств), виникли труднощі з забезпеченням населення деякими групами товарів. Розбиті для обігріву алчевців намети в ліквідаторів мають набагато більший попит, ніж у населення. До речі, істотне збільшення кількості «обігрівальних пунктів» сталося точно до приїзду президента. Заявлено, що даний момент в Алчевську розгорнуто й функціонує 15 пунктів обігріву, куди вже звернулося понад тисячу жителів, і в місті вже зосереджені кошти, що дозволять розгорнути такі пункти для обслуговування 3 тис.700 чоловік. На 1 лютого у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації беруть участь понад три тисячі людей і 600 одиниць техніки.

Президент приїхав до Алчевська 30 січня, коли морози фактично вже спали. Віктор Андрійович повідомив, що «алчевське питання» до центральної влади «дійшло через кілька днів» і заявив: «Центральна зреагувала дуже оперативно... Якби Київ знав хоча б на три доби раніше, якби нас не обнадіювали, — до такого лиха не дійшло б...»

Проте чимало спостерігачів засумнівалися в існуванні в МНС алгоритму дій моментального реагування в таких ситуаціях і оперативного інформування глави держави. Адже кожному зрозуміло: якщо система заморожена — бути лиху. Виникає й інше запитання: невже для евакуації дітей із наскрізь промерзлого міста треба було чекати особистого приїзду президента?

На виїзному засіданні Кабміну 2 лютого ситуацію з розміщенням дітей у санаторіях описали в райдужних тонах, сказавши, що дітям буде забезпечений повний догляд. Евакуація алчевських школярів у санаторні заклади Криму й Західної України триватиме до 7 лютого, оплату проїзду дітей узяла на себе «Укрзалізниця».

Відповідно до заяв і Віктора Андрійовича, і представників штабу, спорожніле місто чекають глобальні зміни. Запрошено співробітників харківського інституту, які проектували й будували Алчевськ, щоб питання запуску тепломереж вирішувалося з науковим підходом. Поточного року обіцяють децентралізувати систему теплопостачання, реструктуризувати центральні теплові пункти окремих кварталів і встановити дев’ять міні-котелень, які знизять ризики таких аварій у майбутньому й зможуть вирішити питання з подачею гарячої води.

За наявним даними, на ранок 3 лютого в Алчевську тепло було подано в 418 житлових будинків із 836, що постраждали через аварію систем теплопостачання. За словами Г.Москаля, у більшості будівель необхідно замінити 100% труб і радіаторів. Скільки це забере часу, невідомо. 2 лютого О.Кобитєв оголосив, що необхідно замінити 100 тисяч секцій радіаторів (300 тонн), і тепер виникла проблема з їх пошуком. Крім того, в Алчевську відсутні з’єднувальні деталі, з допомогою яких нові батареї кріпляться до системи, що істотно гальмує роботу зварників.

Весь обсяг робіт із відновлення теплопостачання в Алчевську керівник «Укрзалізниці» Василь Гладких і міністр МНС Віктор Балога пообіцяли виконати за 10 днів, що було скептично оцінено багатьма фахівцями. Заступник міського голови Алчевська Володимир Тихонов стверджував, що для ліквідації наслідків аварії на магістральному теплопроводі в Алчевську необхідний мінімум місяць. Висловлював недовіру з приводу реактивних термінів і заступник міського голови Володимир Косюга. Проте всі уповноважені особи рапортують про готовність виконати наказ президента й упоратися з лихом до 11 лютого. Для цього роботу потрібно вести швидкими темпами: у три зміни з підключенням за добу по 45 будинків, переважно старої забудови, які живляться від заводської котельної. Це той самий сектор, у якому система понад 30 років працювала без ремонту. Про якість робіт, проведених з таким поспіхом, залишається тільки здогадуватися.

У кожному разі наслідки аварії Алчевськ відчуватиме ще довго. Тільки один приклад: на повне відновлення місцевого технічного університету, за словами міністра освіти Ніколаєнка, потрібно не менш ніж 20 млн. грн. Геннадій Москаль переконує, що проблем із фінансуванням відбудовних робіт на тепломережі Алчевська не буде, як і проблем із газом, технікою й фахівцями. В.Балога підкреслив: «Скільки потрібно місту грошей, стільки й буде виділено».

Інформація про перший двохмільйонний транш, виділений на ліквідацію наслідків аварії, досить суперечлива. Проте, за твердженнями чиновників Луганської ОДА, кошти надійшли в казначейство області ще 27 січня. А зовсім нещодавно Г.Москаль заявив, що «освоєно вже 2,5 млн. грн». Ще 2,5 млн. грн, за наявною інформацією, виділили політичні організації, громадські об’єднання і громадяни.

Коментуючи події в місті, губернатор заявив: «Надзвичайна ситуація, що склалася в Алчевську, показала, що, крім президента й уряду, ми нікому не потрібні».

Проте виникає запитання, а чи були потрібні алчевці президенту та уряду до аварії? І чи тільки алчевці? За словами того самого Балоги, третина тепломереж країни перебуває в аварійному стані.

Віктор Андрійович усю країну попросив зробити висновки з того, що сталося в одному з промислових центрів України, який вразив главу держави: «Немов два-три роки тут була чума». Президент переконаний: частина коштів, що виділяється на ЖКГ, «як правило, відмивається, потрапляє до кишень, неефективно витрачається». В.Ющенко переймався запитанням: «Я звертаюся насамперед до тих чоловіків, від яких залежать ці фінансові потоки, ці послуги: це в третьому тисячолітті технічна проблема — мати працюючий ліфт? Чи ви забули, що каналізацію наші діди створили ще 2,5 тис. років до Різдва Христового? Не при цій владі вона народилася, ця каналізація — то чому ж вона не працює?»

Запитання, загалом, риторичне. Скажімо, при нормованому обсязі коштів на капремонт житлового фонду потрібно 2,9 млн. грн. Алчевську впродовж 2005 року з місцевого бюджету виділено всього 300 тис. грн., або 3,3% від потреби. У цілому по області зношеність водопровідного, опалювального, каналізаційного господарства становить 80%. Обсяг фінансування ремонтних, відбудовних і профілактичних робіт у системі обласного ЖКГ у кращому разі дорівнює 10% від необхідного. Коштів у місцевій скарбниці на це попросту не вистачає. Зокрема й у благополучному, здавалося б, Алчевську, який відраховує вагомі суми в держбюджет.

Розмови про реформу житлово-комунальної сфери ведуться півтора десятка років, але слова так і не стали справою. Ні за старої влади, ні за нової.

«Я сьогодні не можу дати гарантій, що завтра ще щось не прорве в нас в області за такого стану речей. Начальство змінювалося, а проблеми залишалися. Цю зиму ми фактично провалили», — відверто зізнався Г.Москаль.

Порушення кримінальної справи за фактом аварії, що сталася в Алчевську (ст.367 ч.2 КК), на думку президента, має «дати відповідь на функціональні дії тих чи інших чиновників», котрі представляють владу, «яка попрацювала бездарно й у найважчий момент сховалася в лікарню». У словах глави держави, вочевидь, містився натяк на Миколу Кириченка, який донедавна перебував у реанімаційному відділенні алчевської лікарні з діагнозом «гіпертонічний криз». Ходили чутки, що в ході ліквідації наслідків аварії мер також обморозився, проте офіційного підтвердження цим фактам немає.

У кожному разі валити все тільки на міського голову, з урахуванням усіх наведених вище обставин, було б як мінімум нечесно. Міська влада стверджує, що загальна сума недофінансування ЖКГ Алчевська становить сьогодні близько 40 млн.грн., що майже дорівнює річному бюджету міста. Про це свого часу інформували й екс-главу Луганської ОДА Данилова, і прем’єр-міністра Тимошенко, і депутатський корпус, і президента.

Пораду Г.Москаля «усім мерам міст регіону залишити партії та штаби й займатися людьми», оскільки «замість того, щоб виконувати обов’язки міських голів, вони стали лідерами партій чи керівниками виборчих штабів», безумовно, можна назвати актуальною. І стосуватися вона має не тільки глави алчевської філії Партії регіонів Миколи Кириченка, а й згаданого раніше керівника луганських «нашоукраїнців» Олега Титамира. Заступник губернатора з питань ЖКГ, за словами його опонентів, «громадським навантаженням займається набагато завзятіше», ніж безпосередніми службовими обов’язками. Проте критики з вуст президента уникнув.

Зате алчевським керівникам Ющенко приділив багато часу, постійно повторюючи: «У вас із владою відбувається щось неправильне, щось не так». Віктор Балога закликав Миколу Кириченка подати у відставку, вважаючи, що це дозволить «частково прояснити ситуацію, що склалася в місті». Проте Алчевська міська рада на терміновій сесії, присвяченій надзвичайній ситуації в місті, не підтримала пропозицію висловити недовіру меру, який, до речі, обіймає свою посаду вже три терміни поспіль і вважався досі кращим в області мером-господарником. Утім, припускати, що всі біди лише в персоні місцевого начальника, було б надто наївно.