А ви хоч в Астані сідайте...

Для Леоніда Даниловича засідання президентів СНД в Астані було останньою участю в саміті Співдружності в ролі глави Української держави. У столиці Казахстану йому віддали востаннє церемоніальні почесті як главі Ради глав держав. Тепер ця посада знову у його російського колеги. Вочевидь, президенти — консервативні, і у своєму виборі керуються приказкою про старого коня й борозну. А політика, що невдовзі залишить свій пост, чинні колеги-президенти нагородили Почесним знаком СНД за «великий внесок у розвиток дружби, добросусідства, взаєморозуміння та взаємовигідне співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав».

Однак не обійшлося і без ложки дьогтю в діжці заслуг екс-глави Ради глав держав. На засіданні глав урядів СНД молдавський прем’єр-міністр Василь Тарлєв заявив ось що: «Очевидним є той факт, що Співдружність поки не стала тим ефективним механізмом забезпечення взаємовигідного партнерства, зближення народів і держав, поки слабо виконуються домовленості з формування в СНД зони вільної торгівлі, гармонізації господарських законодавств і узгодження зусиль в інших сферах економічної діяльності».

Втім, здається, що й Леоніда Кучму не ввели в оману компліменти про ефективність його роботи на зазначеному посту, котрі прозвучали в Астані. Адже, попри всі його зусилля, повноцінна зона вільної торгівлі в рамках СНД так і не була створена. І в результаті українському Президенту залишається тільки констатувати, що «у форматі ЄЕП ми значно ближче підійшли до створення зони вільної торгівлі»…

Проте для нас, українців, саміт СНД в Астані цікавий не лише тим, що Володимир Путін знову сів у крісло голови. Інтриги цьому форуму додавала його головна тема — антитерористична боротьба та безпека на теренах Співдружності (економіку детально обговорювали на своїх засіданнях прем’єри країн СНД і президенти держав — учасниць ЄЕП). Анонсуючи майбутній саміт, російські чиновники неодноразово наголошували на тому, що ключовим моментом на засіданні глав держав Співдружності буде «розгляд питання про консолідацію зусиль у протидії міжнародному тероризму». Інакше кажучи, яких конкретно спільних заходів повинні вжити лідери пострадянських країн, щоб зміцнити безпеку своїх громадян на всіх теренах Співдружності...

Не рідкість, коли під час саміту однієї організації проходять форуми й іншого об’єднання. Не стала винятком і Астана, де одночасно зі зборами есендівських президентів відбулася і зустріч єепівської «четвірки», на якій було схвалено певний перелік із 29 документів. За домовленістю президентів, ці документи мали бути підготовлені до грудня нинішнього року Групою високого рівня, щоб уже до 1 липня 2005 року глави держав їх підписали. За словами Олександра Лукашенка, ці документи «сформують базу зони вільної торгівлі». Що, у свою чергу, на думку помічника президента РФ Сергія Приходька, створить умови для формування повномасштабного Митного союзу. У числі інших домовленостей — і рішення з 1 січня 2005 року перейти на стягування ПДВ при взаємній торгівлі товарами за принципом «країни призначення».

Правда, цього разу подібне суміщення самітів двох організацій викликало у президентів погано приховане невдоволення. Не один лідер країн—членів Співдружності вважав, що їхня присутність на саміті СНД — лише тло для єепівських зборів. А президент Молдови Володимир Воронін узагалі не приїхав до Астани. Відкинувши убік дипломатичні евфемізми, він заявив: «Порядок денний саміту СНД такий, що присутності прем’єр-міністра Молдавії на цьому заході цілком досить. З іншого боку, ключові теми і найцікавіші підходи розглядаються в рамках зустрічі «четвірки»... І ця зустріч — головна подія в Астані. А саміт СНД — така організована масовка навколо цієї основної страви».

Демарш Володимира Вороніна викликав черговий напад обурення у росіян — в останні півроку взаємини Кишинева й Москви вкрай напружені через Придністров’я. (І, як стверджують, саме це є істинною причиною відсутності президента Молдови в Астані.) Але якщо представники офіційної делегації були стійкими і не давали коментарів щодо відсутності Вороніна, то російські експерти, близькі до Кремля, не прогавили свого. «Нинішній саміт носить значною мірою символічний характер, оскільки відбувається після трагічних подій у Беслані. Демонструвати свій гонор і свої амбіції в такий період, узагалі-то кажучи, недоречно», — повчально заявив директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін.

Утім, відсутність на саміті Володимира Вороніна не завадила російській дипломатії тою чи іншою мірою вирішити низку принципових для Москви тактичних питань. По-перше, керівництво Росії, котре оголосило хрестовий похід проти міжнародного тероризму і має намір провести реформи з перетворення РФ на унітарну державу, потребує зовнішньополітичної підтримки своїх дій із боку партнерів по СНД і ЄЕП. І російський президент в Астані її отримав: у той час як світова спільнота закликає Володимира Путіна не відступати від демократичних принципів, лідери країн єепівської «четвірки» беззастережно підтримали свого колегу. Що, власне, не дивно, коли згадати про авторитарні схильності Лукашенка, Назарбаєва, Кучми і про створену ними вертикаль влади у власних країнах.

По-друге, Москва знову порушила питання про реформування ОБСЄ. Однак тут росіяни отримали зовсім не той результат, на який розраховували: під тиском української делегації початковий варіант «Звернення держав — учасниць СНД до країн ОБСЄ» був кардинально перероблений у «Звернення держав — учасниць СНД до партнерів по ОБСЄ».

За своїм вмістом цей документ, прийнятий вісьмома країнами на засіданні міністрів закордонних справ держав Співдружності, значно м’якший за тоном, аніж початковий варіант (особливо в тих положеннях, що стосуються військово-політичного аспекту діяльності об’єднання і польових місій ОБСЄ), і містить пропозиції з реформування євро-атлантичної організації. До речі, українська сторона, єдина з восьми підписантів, зробила додаткову заяву. На думку Києва, безумовним пріоритетом у діяльності ОБСЄ має бути врегулювання «заморожених» конфліктів на території країн колишнього СРСР. Попри невдоволення новим змістом звернення, росіяни його все ж схвалили, оскільки для них було важливим як прийняття самого документа, так і наявність серед підписантів українців.

І, нарешті, по-третє, на форумі в Астані тема антитерористичної боротьби і зміцнення безпеки на теренах СНД активно експлуатувалася російською дипломатією для посилення впливу Росії на пострадянські країни і зміцнення інтеграційних зв’язків у рамках Співдружності. Проте і тут результати далеко не однозначні для Кремля. Можливо, ще й тому, що досягнення цієї мети вимагає трохи більше часу. Хоча фраза Леоніда Кучми про те, «ми (ЄЕП. — В.К.) можемо також стати центром тяжіння, як і Євросоюз, але нам для цього потрібен час», не могла не порадувати ініціаторів створення «четвірки».

На своєму засіданні президенти країн — учасниць Співдружності схвалили ряд документів, які стосуються протидії загрозам безпеці й стабільності на пострадянських теренах: концепцію співробітництва в протидії незаконній міграції, міждержавну програму спільних заходів для боротьби зі злочинністю на 2005—2007 роки, програму співробітництва в боротьбі з незаконним обігом наркотиків до 2007 року. Що ж стосується заходів боротьби з тероризмом, то президенти прийняли заяву, в якій висловлюється повна солідарність із Росією в її боротьбі, а також домовилися активізувати діяльність Антитерористичного центру та прискорення підготовки Концепції співробітництва країн СНД у боротьбі з міжнародним тероризмом й іншими проявами екстремізму.

Однак, якщо судити з виступів на засіданні та прес-конференції, глави держав не мають наміру обмежуватися лише цим. Акцент буде зроблено на застосуванні превентивних засобів усунення джерел тероризму. Тож російську делегацію не могла не порадувати заява Іслама Каримова, котрий підтримав ідею нанесення превентивних ударів по терористичних базах, навіть якщо вони знаходяться в інших країнах.

З іншого боку, залишається відкритим питання, яким чином у рамках СНД країни координуватимуть зусилля в боротьбі з тероризмом. Деякі з озвучених пропозицій для України явно неприйнятні. Наприклад, чого варта ініціатива Нурсултана Назарбаєва, котрий запропонував кардинально реформувати структури СНД, які насамперед стосуються сфер глобальної та регіональної безпеки.

Нурсултан Абишевич, наприклад, рекомендує створити такий орган, як Рада безпеки СНД, до якого увійдуть міністри закордонних справ, оборони, керівники прикордонних служб, правоохоронних органів і «покласти функції виконавчих органів на Антитерористичний центр виконавчого комітету СНД». Зберігши при цьому Раду міністрів закордонних справ, яка керуватиме роботою новоствореного органу: «Раду безпеки мають очолити міністри закордонних справ на ротаційній основі. Вона працюватиме під безпосереднім керівництвом ради глав держав. Треба забезпечити її необхідною інформацією для прийняття рішень із питань дипломатичного, військового характеру, що мають стратегічний характер, передусім у боротьбі з міжнародним тероризмом». Відповідні зміни Назарбаєв запропонував внести й в економічний блок Співдружності: «Що стосується економіки, то допоміжним органом могла б стати рада глав урядів, якій підпорядковується економічна рада». Він також пропонує «скасувати економічний суд як непотрібну організацію».

В українському МЗС поки не готові коментувати пропозиції, озвучені казахським лідером. Однак важко не помітити, що ініціатива Назарбаєва у разі її реалізації, серйозно змістить акцент у діяльності СНД у бік військово-політичного сектора. А це не відповідає тезі, яка неодноразово звучала, що «пріоритетним напрямом діяльності в рамках Співдружності є економічне співробітництво». До того ж, якщо буде створено Раду безпеки СНД, то за всіма своїми ознаками вона буде наднаціональним органом. А участь у подібних структурах суперечить Конституції України, оскільки обмежує її суверенітет. До речі, саме з цієї причини в Києві принципово виступають і проти створення ради керівників рад національної безпеки держав — учасниць Співдружності.

Як можна судити, ініціативи Назарбаєва не пройшли. Втім, є всі підстави стверджувати, що до них ще повернуться.

Натомість досить цікавими є пропозиції, висунуті Києвом. На думку Леоніда Кучми, оскільки саме «брудні» гроші підживлюють тероризм, необхідно підвищувати рівень координації спільної діяльності у боротьбі з фінансуванням тероризму не лише в рамках ФАТФ. «Мова може йти про розвиток таких форм співробітництва в рамках СНД, як: обмін інформацією з метою виявлення, перешкоджання та припинення фінансових операцій, пов’язаних із «відмиванням грошей» і фінансуванням тероризму; гармонізація законодавчої бази в наших країнах відповідно до рекомендацій ФАТФ; здійснення відповідних скоординованих заходів у рамках національних законодавств, зокрема, взаємодія між підрозділами фінансових розвідок наших країн».

У всякому разі, ці заходи дійсно дозволять вести ефективну боротьбу з терористичними структурами, у той час як нанесення ракетних ударів — гарний засіб лише для зміцнення хиткого політичного рейтингу.