А судді з ким?

Виборча кампанія та перший тур президентських виборів проходять під знаком не лише ідеологічного, а й юридичного протистояння між командами Віктора Ющенка і Віктора Януковича. Опозиційний кандидат протипоставив адміністративному ресурсу безпрецедентну лавину судових позовів, скарг, апеляцій і звернень до правоохоронних органів.

Масштаб і якість цієї роботи, розгорнутої в усіх областях України, перетворили цю акцію на ефективну агітаційну зброю. Але головне — політичні зміни змінили судову владу, здавалося б, давно «підвішену» на гачок. І в руках опозиції виявилися потужні законні важелі для захисту своїх прав. Результат виборів багато в чому залежатиме від того, хто виграє юридичну війну.

Антикризові адвокати

Аналіз юридичної боротьби команд Ющенка та Януковича ми проведемо, виходячи з думок низки керівників обох виборчих штабів, а також на основі інтерв’ю, які «ДТ» дали Микола Катеринчук — керівник юридичного департаменту штабу Ющенка, і Степан Гавриш — представник Януковича в Центральній виборчій комісії. Ці люди є безпосередніми організаторами та керівниками більшості юридичних баталій, а також контактів із державними органами, відповідальними за кінцевий результат голосування.

Отже, штаб Ющенка із самісінького початку виборчих перегонів розгорнув систему активної юридичної протидії кампанії кандидата від влади. Янукович, як відомо, спирається на структури влади, а самі власті мають дуже специфічне уявлення про те, якими методами на виборах забезпечується результат. Вітчизняне законодавство дозволяє знайти в діях влади силу-силенну порушень, що також цілком очевидно. Однак розмах діяльності «оранжевих» юристів виявився досить несподіваним. Пан Катеринчук (у недавньому минулому — керівник однієї з найбільших юридичних фірм) отримав широкі повноваження й у кожному регіоні залучив до роботи дуже солідні адвокатські контори, що діють автономно від численних місцевих виборчих штабів. Основне завдання — кваліфікована протидія всім без винятку можливим порушенням законодавства з боку влади і конкуруючих структур. І навіть у Донецькій і Луганській областях юристи справно штампують «кляузи» та судові позови.

Усього з початку кампанії штаб Ющенка підготував 3598 скарг і виграв понад двісті судових процесів у судах різних інстанцій. Цей масив претензій має продемонструвати виборцям та іноземним спостерігачам, що влада проводить вибори, ігноруючи закон. Судові позови стали важливим публічним елементом агітації, набули широкого розголосу, і не помічати це явище стало неможливо. Створено грунт, який дозволяє сотням тисяч українців виступити з масовими протестами, якщо в другому турі їхній кандидат знову не здобуде перше місце — адже всі вони бачили, якими методами влада досить часто веде кампанію.

Спочатку штаб Януковича не дуже непокоївся через подібну активність конкурентів. Однак в останній місяць був змушений вживати відповідних заходів. Віктор Федорович, який досі впевнений у своєму президентстві, не певен, що зможе провести вибори «по-білоруському»: намалювати й оголосити потрібні результати. Другий тур супроводжуватиметься «кровопролитними» юридичними битвами, і оголошення кінцевого результату, швидше за все, знову затягнеться. Для участі в позовах потрібні серйозні докази. Важливий момент — Янукович щиро розраховує на визнання виборів легітимними (нехай і з обмовками). Розраховує на визнання свого можливого президентського статусу не лише в СНД, а й у цивілізованому світі. Сигнал із відмовою в американській візі Григорію Суркісу й міжнародний бойкот керівництва Білорусі українська еліта бере близько до серця. Маючи за плечами неоднозначну репутацію і тисячі юридичних претензій від опонентів, сподіватися на легітимізацію виборів складно.

Незадовго до 31 жовтня штаб Януковича був змушений організувати свої ходи у відповідь, котрі могли б якось урівноважити ситуацію. Адже потрібні пояснення, чому переможний рейтинг Януковича в 46 відсотків голосів проти 37 у Ющенка, заявлені перед першим туром усезнаючим паном Павловським і Ko, раптом розвіявся. В електорату пам’ять коротка, проте дивно, що недавно обіцяли випередити Ющенка в першому турі, а тепер перемогою оголошено програш. У чому ж причина?

Аргументами юридичного плану оперує головний юрист команди Януковича С.Гавриш: «Команда Ющенка контролювала адмінресурс на заході України й у значній частині центральних областей, у тому числі в Києві. Маніпуляції в Києві відбувалися... Київ працював у злагоді з командою Ющенка. І це підтверджує заява громадського штабу київського мера про готовність кинути всі сили на вівтар перемоги Ющенка. Боротьба за Київ привела до перемоги Ющенка в першому турі. Хоча фактично в першому турі переміг Янукович, який зміг згуртувати навколо себе виборців. Успіх Ющенка в тому, що він домовився з регіональними елітами на заході й у центрі України. Але це досягнуто за рахунок системних порушень законодавства, яких у день голосування нами зафіксовано більше чотирьох тисяч. Так, за нашими даними, мільйон сто тисяч бюлетенів, виданих на руки виборцям у Західній Україні, безвісти зникли. Ми вважаємо, що їх викинули, оскільки це були бюлетені за Януковича. Водночас приблизно на сорока дільницях у Західній Україні були зафіксовані просто «туркменські» результати голосування! За Ющенка проголосували 100% виборців! Цікаво, що стовідсоткову підтримку за Ющенка показала дільниця, розташована на території... Львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру. Такий же результат — на закритій дільниці обласної протитуберкульозної лікарні. А «мертві душі»? Я вважаю, що 5% голосів Ющенко одержав за рахунок людей, котрі давно виїхали за кордон, але залишили свій внутрішній паспорт удома. Ми готуємо юридичну базу для боротьби з усіма цими порушеннями в другому турі, і судові позови не обминуть команду Віктора Андрійовича. Ми маємо у своєму розпорядженні фотографії та відео, де представники Ющенка показують виборцям, за кого вони повинні голосувати і де вони повинні ставити «пташку»... У ряді областей України Янукович фактично був опозицією і не мав рівних можливостей із Ющенком».

Команда Януковича стала активно використовувати в піар-кампанії юридичну логіку й аргументи. Це, звісно, вимушений захід. Проблема в тому, що структури, порівняної з юридичним департаментом «Нашої України», у штабі Януковича немає. Відсутній центр, який координував би всю юридичну діяльність штабу, націлював увагу своїх політичних лідерів і ньюсмейкерів на проблеми дотримання закону в ході виборчої кампанії. Всі групи впливу, що згуртувалися навколо Януковича, мають гарні юридичні підрозділи, проте самостійної ролі вони не відіграють. Представники Януковича визнають: команда Ющенка дуже ефективно включила судові позови й розбирання в Центрвиборчкомі в свою публічну агітаційну кампанію. А як контрзахід — на боротьбу з порушеннями виборчого закону командою Ющенка і на відстоювання позицій у ЦВК нібито кинуто одного-єдиного пана Гавриша з апаратом із кількох людей. Степан Богданович думає, що «це наша помилка — ми не вміємо розпорядитися юридичними та політичними оцінками цих подій. Не можемо підняти хвилю протесту, котра свідчить про специфічні форми діяльності нашого штабу, що сконцентрувався на агітації, на широкому розповсюдженні білбордів, літератури. Так, це було потрібно, оскільки посилило впізнаваність нового лідера. Але головне виявилося в побудові певних технологічних конструкцій, які б запобігли системним порушенням».

На думку головного юриста команди Ющенка пана Катеринчука, Віктору Андрійовичу вдалося суто законними методами вирішити ряд принципових питань, які допомогли схилити шальку терезів у першому турі на свій бік: «Чесно кажучи, в юридичному забезпеченні кампанії Віктора Ющенка ми допустилися однієї серйозної помилки: при розподілі керівних посад у територіальних виборчих комісіях не було забезпечено пропорційне представництво. Ми намагалися вирішити цю проблему на рівні ЦВК, а треба було відразу подавати в суд. У результаті несправедливе рішення ввійшло в силу, а позовна давність спливла. Після цього випадку ми покладаємося лише на судовий процес. Власті використали місцеві виборчі комісії для маніпуляцій зі списками виборців, де до 30% складають «мертві душі». До 7% громадян не змогли проголосувати, бо їх не вказали чи неправильно оформили в списках виборців. Зараз проводиться величезна роз’яснювальна робота з членами дільничних комісій із усієї країни. Люди, яких за 500—1000 гривень змушують заплющувати очі чи робити фальсифікації, як правило, не знають, чим вони ризикують. За порушення в ході виборів 157-ма і 158-ма статті Кримінального кодексу передбачають до 12 років позбавлення волі. За результатами першого туру у нас уже є близько двох тисяч громадян, які бажають звернутися в прокуратуру проти конкретних осіб, котрі перешкоджали волевиявленню виборців. Відповідальність за спотворення паспортних даних у другому турі повністю лягає на членів місцевих виборчих комісій, і міра цієї відповідальності дуже висока, щоб ризикувати задля грошової подачки. Наприклад, недавно голова однієї виборчої комісії в Криму отримав три роки позбавлення волі за підробку протоколів голосування.

Ще одним принциповим напрямом нашої роботи є оскарження рішень ЦВК на скасування результатів голосування по цілих виборчих округах. ЦВК прийняла рішення, котре очевидно суперечить закону. Ніхто не вправі визнати недійсними вибори, якщо існують протоколи з «мокрими печатками» дільничних комісій. Це пряма і груба фальсифікація результатів голосування».

Хочеш миру — готуйся до позову!

Попри певну перевагу юридичних підрозділів Ющенка перед своїми конкурентами, основне значення для визначення результатів другого туру має позиція двох установ — Центральної виборчої комісії та Верховного суду. ЦВК у ході всієї кампанії приймає рішення, котрі, випадково, завжди збігаються з побажаннями технологів Януковича. І в другому турі позиція відомства Сергія Ківалова не зміниться — радше посилиться. Це чітко показує рішення ЦВК від 10 листопада, котре заборонило участь у виборах спостерігачам від кандидатів, відсіяних у першому турі. Надії штабу Ющенка здобути в стратегічно важливому регіоні Центральної України, де вирішиться результат виборів, підтримку спостерігачів від Олександра Мороза були успішно провалені. Крім того, якщо практика скасування результатів голосування по цілому територіальному округу і блокування Центрвиборчкомом перерахунку голосів буде застосована в ще ширшому масштабі, це може виявитися фатальним для Ющенка. В цих умовах єдиним шансом для нього виграти головну, юридичну, частину виборів є позиція Верховного суду. «Те, що деякі рішення ЦВК усе ж вдається привести в рамки закону, заслуга не стільки юристів Ющенка, скільки об’єктивності та професіоналізму Верховного суду України. Вся юридична війна ще попереду. Гавриш і команда Януковича готуються до скандалу і тому збирають свої, так би мовити, докази. ЦВК готує свої постанови, котрі здивують нас ще не одним казусом. Я упевнений — результат виборів вирішуватимуть у Верховному суді», — зазначає Микола Катеринчук.

Однак чимало керівників кампанії Віктора Ющенка гадають, що ні юридичні інструменти та надія на справедливість Верховного суду, ні здатність Василя Маляренка до незалежної позиції не зможуть забезпечити серйозного захисту від фальсифікацій. Ефективний захист інтересів Ющенка в кампанії гальмують і певні організаційні проколи. Знаючи про механізм фальсифікацій, регіональні штаби не змогли впіймати за руку і задокументувати жодного порушника на 33 тисячах виборчих дільниць. Більше того, дала тріщину основна технологія законної протидії підтасуванням голосів — збирання протоколів і паралельний підрахунок голосів.

Якщо команда Ющенка не встигне зробити з цього відповідні висновки до другого туру виборів, найважливіші докази справжньої картини голосування можуть бути спотворені. Оспорити результат, не маючи протоколів, жоден найбільш професійний юрист не зможе. Очевидно, що історія із затягуванням підрахунку голосів, швидше за все, повториться й у другому турі. Ющенко — фаворит. Але перемогу йому віддадуть не із симпатії. А лише за вироком суду.